Рішення № 27431194, 06.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/7600/12

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі - Власенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» до ОСОБА_1 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» (далі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення.

Зазначало, що 22 червня 2011 року відповідач був прийнятий на посаду інженера по безпеці руху автопарку ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця». У зв'язку з роботою відповідачу було надано для проживання кімнату АДРЕСА_1.

20 жовтня 2011 року відповідача було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

У зв'язку з припиненням трудових відносин з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця», ОСОБА_1 було запропоновано звільнити надане йому на час роботи для проживання житлове приміщення, однак, відповідач відмовився звільнити займане ним приміщення в гуртожитку.

Посилаючись на зазначені обставини, ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» просило виселити ОСОБА_1 без надання іншого жилого приміщення, з кімнати АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав, по дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 22 червня 2011 року відповідач був прийнятий на роботу на посаду інженера по безпеці руху автопарку ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» (а.с. 6).

На підставі ордера № 438 від 12 жовтня 2011 року ОСОБА_1 був вселений у кімнату № 27 гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36).

Будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком (а.с. 38-56) та перебуває на балансі ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» (а.с. 37).

20 жовтня 2011 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням (а.с. 8).

Відповідно до наказу № 644-К від 20 жовтня 2011 року відповідача було звільнено з роботи з 20 жовтня 2011 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 5).

У зв'язку зі звільненням з роботи ОСОБА_1 було запропоновано звільнити кімнату в термін до 30 жовтня 2011 року (а.с. 4).

Однак, виселитись у добровільному порядку відповідач відмовився.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 ЖК України інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач. Для цього, зокрема, необхідно витребувати дані про те, чи перебуває будинок, в якому розміщено таке приміщення, у віданні позивача; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний; чи є дозвіл санепідемстанції на його заселення як гуртожитку; чи зареєстрований він як гуртожиток у виконкомі районної, міської, районної в місті Ради; чи видавався відповідно до Положення про гуртожиток ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку; чи укомплектований будинок (жиле приміщення) меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян, чи є штати для обслуговування гуртожитку, як оплачується проживання і т.п. Судам слід враховувати, що гуртожитками є також спеціально побудовані підприємствами, установами, організаціями жилі будинки для малосімейних, щодо яких адміністрацією, органом громадської організації і профспілковим комітетом до початку будівництва прийнято рішення про їх використання як сімейних гуртожитків і вони зареєстровані у виконкомі як гуртожитки.

Якщо гуртожиток надано у зв'язку з роботою, слід з'ясовувати вид трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем, і за яких підстав він був припинений, маючи на увазі, що згідно зі ст. 132 ЖК без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені сезонні, тимчасові працівники, які припинили роботу, особи, які працюють за строковим трудовим договором, а також інші працівники, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, або звільнені за порушення трудової дисципліни чи вчинення злочину. При припиненні трудового договору з інших підстав вони, як і особи, перелічені в ст. 125 ЖК, можуть бути виселені лише з наданням іншого жилого приміщення.

Ураховуючи те, що відповідач був вселений у спірну кімнату у зв'язку з прийняттям на роботу в ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця», 20 жовтня 2011 року подав заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням, згідно наказу № 644-К від 20 жовтня 2011 року його було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для виселення відповідача з кімнати № 27 у будинку АДРЕСА_1 на підставі ч. 2 ст. 132 ЖК України без надання іншого жилого приміщення.

Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 132 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-водиця» 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя С. С. Захарчук