Ухвала суду № 27423452, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8196/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор Лімітед»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування наказу № 172/07-226 від 02.12.2011 року та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування наказу № 172/07-226 від 02.12.2011 року та податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 року № 0000667225.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Луксор Лімітед»за червень 2008 року подано декларацію з відшкодуванням із бюджету 2 805 349 грн. податку на додану вартість.

До декларації було подано, зокрема додаток № 2, в якому відображено залишок від'ємного значення, фактично оплачений товариством постачальникам товарів, послуг в розрізі контрагентів у попередніх податкових періодах та не погашений податковими зобов'язаннями цих періодів.

У вересні 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну виїзну позапланову перевірку, якою повністю підтверджено задекларовані до відшкодування суми податку на додану вартість за червень 2008 року.

20 листопада 2008 року податковою службою проведено часткове відшкодування податку на додану вартість - 1 022 685 грн.

31 грудня 2008 року товариством подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2008 року, в якому знято з відшкодування з бюджету суму ПДВ в розмірі 1 073 152 грн., але помилково вказано цю суму у збільшення податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

19 січня 2008 року при виявленні вказаної помилки, подано другий уточнюючий розрахунок, де товариством виправлено вказану помилку, допущену у першому уточнюючому розрахунку, з відображенням суми 1 073 152,00 грн. і по рядку 8.5 і по рядку 8.8 уточнюючого розрахунку: зменшення суми бюджетного відшкодування та збільшення податкового кредиту. Додатків до другого уточнюючого розрахунку, за тих самих причин, що і при поданні першого, не подавалось. Зауважень податкової інспекції стосовно відсутності додатків не поступало.

10 лютого 2009 року, згідно направлення №193/2306 від 10.02.2009 р., Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «Луксор Лімітед»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад 2005 року, лютий, серпень 2006 року, січень, квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2007 року, березень 2008 року.

Порушень по відображенню бюджетного відшкодування у податковій звітності за червень 2008 року, в зв'язку із поданим уточненим розрахунком 02.02.2009 року перевіркою не встановлено та підтверджено задеклароване бюджетне відшкодування за цей місяць в розмірі 1 073 152 грн.

05 грудня 2011 року TOB «Луксор Лімітед»одержано через поштове відділення конверт із наказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №172/07-126 від 02.12.2011р. про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Луксор Лімітед»з питань достовірності задекларованих сум до відшкодування за червень 2008 року по уточнюючому розрахунку від 02.02.2009р., по якому уже була проведена перевірка, оформлена Довідкою від 18.02.2009р. У пункті 2 даного наказу вказано про проведення перевірки у термін з 02 грудня 2011 року по 05 грудня 2011 року.

08 грудня 2011 року товариством через поштове відділення одержано Акт документальної позапланової невиїзної перевірки за № 208/07-214/33350216 від 02.12.2011р. Згідно висновку даного Акту, товариством завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року у розмірі 1 732 197 грн.

26 грудня 2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення за №0000667225, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року в розмірі 1 732 197 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 309 295,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення та наказу на проведення перевірки, скарги позивача залишені без задоволення.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до приписів п. 200.4. ст. 200 цього Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету

України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі

податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п. 200.8 ПК України).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як вбачається зі спірного наказу, первинна перевірка проведена на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у випадку якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 200.7. ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п. 200.8 ПК України).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як вбачається зі спірного наказу, невинна перевірка проведена на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у випадку якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Тобто, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів (податкових декларацій, первинних та інших документів) та даних, на даних платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як встановлено судом першої інстанції, перевірка позивача була проведена лише на підставі декларації з ПДВ з додатками за червень 2008 року, уточнюючими розрахунками до неї та інформації комп'ютерних баз даних, які перебувають у службовому користуванні органів

Жодних первинних документів відповідачем не досліджувалось та у позивача не запитувалось.

Також, відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби; виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Спірний наказ від 02.12.2011р., в якому вказано термін проведення перевірки до 05.12.2011р., направлений на адресу товариства 05.12.2011р., а акт перевірки оформлений від 02.12.2011р.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не було забезпечено вручення наказу позивачу до проведення перевірки, що є визначальною умовою для проведення такої перевірки, у відповідності до ст. 79 ПК України.

Крім того, Податковим кодексом України, не передбачено права територіального органу державної податкової служби проводити повторну перевірку платника податків.

Відповідно до указу Президента України від 23.07.1998р. № 817/98, право на проведення повторної перевірки має лише Державна податкова адміністрація України (після її ліквідації - ДПС України) за наявності спеціальних підстав, визначених в даному наказі.

Також, доводи податкового органу про відсутність додатків до уточнюючих розрахунків, як обставину, на які ґрунтуються заперечення відповідача, не можуть бути прийняті судом, оскільки необхідність подання таких додатків, відповідно до п.4.2 розділу 4. наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, виникає лише у тому випадку, коли подання уточнюючих розрахунків призводить до коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що всі уточнюючі розрахунки до декларації за червень 2008 року не призводили до коригування показників податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а лише змінювали спосіб часткового відшкодування від'ємного значення.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про протиправність дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Луксор Лімітед», оскільки проведення такої перевірки відбувалось без вчинення податковим органом всіх належних дій, передбачених Податковим кодексом України, які визначені чинним законодавством України.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.