Постанова № 27422952, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11586/11/2670( у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002002303 від 07.04.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Укренергозбут»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002002303 від 07.04.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Укренергозбут»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено Акт від 21.03.2011 №601/23-03/30167642.

У вказаному Акті перевірки відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення позивачем п.п. 1.32, ст. 1, п.п. 5.1 п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, в результаті чого позивачем занижено податок на

прибуток підприємств на загальну суму 5 159 927,00 грн., а саме: за 2009 рік на суму 3 379 980,00 грн., та за 9 місяців 2010 року на суму 1 779 947,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем 07.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №2002303, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 449 909,00грн. (за основним платежем 5 159 927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 289 982,00 грн.).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство при укладенні договору про надання поворотної фінансової допомоги фізичній особі завідомо не мало на меті отримання прибутку, позивачем не надано належних доказів протиправності оскаржуваного рішення, тому податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»укладено договір про мультивалютну кредитну лінію від 12.08.2008 №1268м-08.

Також, між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»укладено додаткові угоди по Договору про мультивалютну кредитну лінію від 12.08.2008 №1268м-08 від 23.02.2009, 19.03.2009, 26.06.2009, 27.07.2009, 31.07.2009, 11.08.2009, 04.09.2009, 30.10.2009, 02.06.2010, 30.07.2010, 10.08.2010.

Між ЗАТ «Укренергозбут»та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір від 17.02.2009 № 386/У про надання поворотної фінансової допомоги.

Між ЗАТ «Укренергозбут»та FARMOUND EXPRESS LLP укладено договір № 415 від 26.05.2010. Згідно умов договору FARMOUND EXPRESS LLP повинні поставити, а ЗАТ «Укренергозбут»повинні отримати та оплатити металопродукцію на загальну суму 156 318 166,91 грн. (12 000 000 Євро).

З акту перевірки вбачається, що порушення полягає лише в тому, що поворотна фінансова допомога надана за кредитні кошти і відсотки за користування кредитом неправомірно віднесені на валові витрати підприємства, внаслідок чого зменшився об'єкт оподаткування.

Позиція ДШ у Шевченківському районі міста Києва, відображена в Акті, що фінансова допомога надавалась за кредитні кошти, спростовується рухом коштів та Висновком судово-економічної експертизи №8649/11-45 від 22.11.2011 року, проведеної Київським НДІ судових експертиз. Отже, доведеність того, що поворотна фінансова допомога надавалась не за кредитні кошти, а за власні, то виключає наявність відсотків за користування кредитною сумою у розмірах допомоги, які могли б бути віднесені на валові витрати.

Суд першої інстанції погодився з висновками Акту перевірки, що позивачем поворотна фінансова допомога ОСОБА_2 надана за кредитні кошти і неправомірним є лише віднесення відсотків сплачених за кредит до валових витрат, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток та дійшов висновку, що підприємство при укладанні договору про надання поворотної фінансової допомоги завідомо не мало на меті отримання прибутку суд дійшов висновку, що виплата грошових коштів не пов'язана із веденням господарської діяльності підприємства.

Щодо висновку суду про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1. п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення інших валових витрат у загальній сумі 67 279 648, 00 грн., а саме: за 2009 рік на суму 30 797 776, 00 грн. та за 9 місяців 2010 року на загальну суму 36 481 872, 00 грн. апеляційна інстанція звертає увагу, що Висновком № 8649/11-45 від 22.11.2011 року не спростовано висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.32. ст.1, п.5.1. п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак якщо поворотна допомога надана за власні кошти підприємства, то факт на який посилається суд не має значення.

Суду надані додаткові пояснення від 12.09.2011 року по справі, у яких відображено на підставі банківських виписок, з яких просліджується рух коштів, з яких вбачається, що фінансова допомога ОСОБА_2: надавалась виключно за рахунок власних коштів; загальна сума 93150000 грн. надавалась неодноразово, а окремими сумами, які

повертались, а потім знов могли запозичатись; на дату перевірки вся сума допомоги повернута; при необхідності ОСОБА_2 також надавав позики ЗАТ «Укренергозбут».

Такі ж обставини підтверджуються і Висновком № 8649/11-45 від 22.11.2011 року судово-економічної експертизи.

Отже, таким чином апеляційна інстанція дійшла висновку, що позика була надана за власні кошти і у разі надання позики не за кредитні кошти, то відсутні і відсотки, які могли б бути віднесені на валові витрати.

Крім того, апеляційна інстанція критично ставиться до висновку суду першої інстанції, що позивачем не надано жодних доказів на спростування висновків, що вказані зовнішньоекономічні контракти укладено завідомо без мети придбання товарно-матеріальних цінностей та що TOB «Хімічні технології»є завідомо фіктивним, адже позивачем надано достатньо доказів на спростування цих обставин.

У судовому засідання представник позивача надав пояснення, що зовнішньоекономічні контракти ЗАТ «Укренергозбут»укладало на замовлення контрагентів, з якими співпрацювало тривалий час. Предметом Контракту № 415 від 26.05.2010 року укладеного Товариством з Компанією «Фармаунд експрес ЛТД»була металопродукція (рулон гарячекатаний ГОСТ 19281-89 сорт І гарантія зварювання) купувалась на замовлення ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод».

ЗАТ «Укренергозбут»укладало договори та здійснювало відповідні операції на виконання цих договорів з метою отримання прибутку, діяло в межах податкового та валютного законодавства.

Генератор ТПС-25-2ЕУЗ в комплекті з паровою турбіною 11-25-3.4/10, який є предметом Контракту № 418 від 08.10.2010 року, укладеного Товариством з Компанією «Фармаунд експрес ЛТД»був генератор ТПС-25-2ЕУЗ в комплекті з паровою турбіною 11-25-3.4/10 Товариство мало намір продати ВАТ «Білоцерківська ТЕЦ».

Залізорудні окатиші, які були предметом Контракту № 409 від 23.07.2009 року, укладеного Товариством з Компанією «Інвертекс ЛТД», закуповувались у контрагента по ціні 50 доларів США за метричну тону, у той час коли на ринку України в період дії Контракту ціна була від 70 доларів до 120 доларів США.

Від операцій за всіма Контрактами Товариство мало отримати не тільки доход, але й значний прибуток. Перераховані кошти нерезидентам були повернуті тільки тому, що замовлений ЗАТ «Укренергозбут»товар вони не могли поставити у визначений термін 180 днів, який суперечив би строку, передбаченому Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безтоварності зовнішньоекономічних контрактів.

Зовнішньоекономічні контракти № 415 від 26.05.2010 року, № 418 від 08.10.2010 року підписані Ромаскевичем A.B., представником Компанії «Фармаунд експрес ЛТД»., оскільки останній до представника Компанії «Інвертекс ЛТД»Темченка І.В. ніякого відношення не має, то відсутні будь-які підстави вважати вищевказані контракти, підписані Ромаскевичем A.B., безтоварними, фіктивними.

Щодо питання про фіктивність господарських операцій з купівлі-продажу векселів з TOB «Хімічні технології» колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які підстави для висновку щодо фіктивності підприємництва TOB «Хімічні технології».

Крім того, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, TOB «Хімічні технології»стан юридичної особи -зареєстровано, статус -підтверджено.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011р. № 0002002303.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року -скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0002002303 від 07.04.2011р.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.