Ухвала суду № 27421373, 01.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-634/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів -Бистрик Г.М., Усенка В.Г,

при секретарі -Меєчко К.П.,

за участю представників:

позивача - Наконечного В.Л.,

відповідача - Базанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф»(далі -ТОВ «Фоззі-Ф») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.01.2012 року № 0000161501 та № 0000171501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Фоззі-Ф»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно та неповно з'ясовані обставини справи, а постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фоззі-Ф»є юридичною особою, що зареєстрована 04.11.2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

19.12.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Фоззі-Ф»за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19.12.2011 року №49/1510/32276210. Перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 44602 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 р. у сумі 80247 грн.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010 р. позивачем не задекларовано суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (ряд.04.9 декларації). Цю декларацію податковим органом прийнято 21.01.2011 року. Позивач 09.03.2011 року та 26.04.2011 року до податкового органу подав уточнюючий розрахунок до декларації за 2010 рік. У цих розрахунках позивач спочатку показав суму об'єкта оподаткування -60665 грн.(ряд.4), а в наступному розрахунку (ряд. 4) показав -80247 грн.

Відповідно до декларації за І-й квартал 2011 року позивачем в рядку 04.9 не задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності, у т.ч. у 2010 р. Цю декларацію податковим органом прийнято 05.05.2011 року.

У деклараціях з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі -121014 грн., який включає в себе показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-й квартал 2011 р. у сумі 80247 грн.

Таким чином, у податковій декларації за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. позивач в рядку 06.6 у складі показника від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-й квартал 2011 року відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування у 2010 р. у розмірі 80247 грн., яке не відображалося в деклараціях з податку на прибуток ні за 2010 р., ні за І-й квартал 2011 року.

Наведене вище послужило підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми «П»від 06.01.2012 року № 0000161501, якими за порушення п. 150.1 статті 150 п. 3 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 80247 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 06.01.2012 року № 0000171501, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18457 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з чим апеляційна інстанція повністю погоджується, з огляду на наступне.

У відповідності з положеннями пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 Закону, відповідно до якого у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягало включенню платником податку до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року без обмежень. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включалися до фінансового результату 1 кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за 1 квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» ні Податковим кодексом України.

Доводи податкового органу та суду першої інстанції, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, яке увійшло до першого кварталу 2011 року, не включається до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року, апеляційною інстанцією не приймаються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

До того ж, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року і відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ПК України не встановлено.

Слід зауважити, що при перегляді оскаржуваної постанови апеляційна інстанція врахувала лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1052 від 18.10.2011 року, де зазначено: «… пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Крім того, відповідно до наказу Державної податкової служби України №575 від 05.07.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток»враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II - IV квартал 2011 року.

Таким чином, право платника податку на формування об'єкту оподаткування за І-й квартал з урахуванням збитків за 2010 р. повинно бути реалізовано ним у відповідності до вищевказаних вимог законодавства і лише за умови відображення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування в декларації за І квартал 2011 року.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, позивач не реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 р., оскільки не включив його до податкової декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 р. Уточнюючого розрахунку до цієї податкової декларації за І квартал 2011 року позивачем не подавалося, а подані ним два уточнюючі розрахунки до декларації за 2010 р. містили різні показники від'ємного значення об'єкта оподаткування і в подальшому не знайшли свого відображення у податковій декларації за І квартал 2011 року. Отже, позивач включив до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році лише при поданні декларації за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, що відповідно до вимог законодавства є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки згідно з наведеними нормами законодавства розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, вказаного платником податку в декларації за перший квартал 2011 р., то від'ємне значення об'єкта за 2010 р. у разі неотримання платником податку вимог щодо його обов'язкового декларування у 1-му кварталі 2011 р. не може бути враховано у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що податковий орган правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Ф» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.