Ухвала суду № 27420075, 27.07.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Дмитренко Г.М.

суддів - Ковальської В.В., Лук'янець Л.Ф.

за участю прокурора - Отроша В.М.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві Сидорця В.В. від 25 квітня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Восток», за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Вказана постанова була оскаржена захисником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 задоволено, постанову старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві Сидорця В.В. від 25 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Восток», за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України скасовано.

Своє рішення суд мотивував тим, що на день винесення оскаржуваної постанови були відсутні, передбачені ст.94 ч.1 КПК України, приводи для порушення кримінальної справи, слідчий, який порушив справу, не мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, а постанова слідчого про порушення справи є передчасною.

На дану постанову суду подана апеляція прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, який просить скасувати постанову суду, а скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, посилаючись на те, що кримінальна справа порушена у відповідності до вимог ст. ст. 94, 97 КПК України, за наявності приводів та підстав для її порушення, а неузгодженість податкових зобов'язань не є обставиною, яка унеможливлює порушення кримінальної справи.

В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, просила постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи за скаргою, та матеріали, які послужили підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві Сидорця В.В. від 25 квітня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Восток», за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, захисника ОСОБА_1, дослідив матеріали скарги, та матеріали на підставі яких була винесена постанова про порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим не були дотримані вимоги кримінально-процесуального закону України, а тому постановив рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Згідно вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

При цьому, підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про подію злочину.

Так, дослідженням матеріалів справи було встановлено, що постанова про порушення кримінальної справи є невмотивованою, бо не містить належного обґрунтування прийняття такого рішення. В її тексті міститься посилання лише на акт № 321\23-09\24812228 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Восток», який оскаржується в адміністративному порядку та інші матеріали, які фактично не містять інформації про злочин, а тому такі данні є недостатніми для прийняття рішення про порушення справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що слідчим в постанові про порушення кримінальної справи вказані різні статті кримінального закону за якими порушується справа.

Так, з даних постанови про порушення кримінальної справи убачається, що кримінальна справа порушена за ст.212 ч.3 КК України, проте в резолютивній частині постанови вказано про порушення кримінальної справи за ст.212 ч.2 КК України та міститься виправленні від руки, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням не проведення належного дослідження обставин події, порушення вимог кримінально-процесуального закону, правильно дійшов висновку про неповноту проведеної перевірки, необґрунтованість та передчасність прийнятого за її результатами рішення, пославшись на недостатність даних про існування самої події злочину.

Посилання слідчого на акт податкової перевірки як на достатню підставу для порушення кримінальної справи є необґрунтованими, оскільки за відсутності додатково зібраних даних, за результатами опитування працівників товариства та організації належної перевірки, такі висновки податкового органу не можуть свідчити про наявність ознак злочину.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 і скасовано постанову старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві Сидорця В.В. від 25 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Восток», за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

СУДДІ:

______ ______ ______

Дмитренко Г.М. Ковальська В.В. Лук'янець Л.Ф.