Ухвала суду № 27420072, 28.09.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Дмитренко Г.М.

суддів - Верховець Т.М., Кияшка О.А.

за участю прокурора - Отроша В.М.

захисника - ОСОБА_1

скаржника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва матеріали скарги за апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зеря К.Ф. від 20.02.2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 за умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказана постанова була оскаржена ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року скаргу директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 задоволено, постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зеря К.Ф. від 20.02.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 за умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, скасовано.

Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена без дотриманнями вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України в діях директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2, вказавши, що постановою Кіровоградського ОАС від 23.04.2012 року, яка станом на день розгляду скарги не набрала законної сили, було визнано протиправним та скасовано наказ Кіровоградської ОДПІ від 02.02.2012 року №266 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», на підставі якого у період з 03.02.2012 року по 07.02.2012 року проводилась перевірка дотримання вимог податкового законодавства ПП «Кіровоград-Техпровод» та, у подальшому, було прийнято Акт податкової перевірки ПП «Кіровоград-Техпровод» 32/23-6/31203987 від 09.02.2012 року, що фактично свідчить про первісну незаконність вищевказаного акту, який був зазначений однією із достатніх підстав для порушення кримінальної справи.

На постанову суду прокурор подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд, посилаючись на допущену судом однобічність та неповноту під час розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог ст. 236-8 КПК України, що постанова слідчим винесена за наявності достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України. Вказує, що рішення окружного адміністративного суду, на яке послався суд у постанові, не набрало законної сили, а п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України не поширюється на порядок порушення кримінальної справи.

В запереченні на апеляцію прокурора Савицький С.В. просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, просив постанову суду скасувати, а матеріали скарги направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, просили постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи за скаргою, та матеріали, які послужили підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Постанова суду має бути належним чином мотивована.

Згідно зі ст.94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими обставини, що утворюють склад злочину.

Як убачається з матеріалів розгляду судом скарги ОСОБА_2, зазначених вимог закону дотримано не було.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд указав на недотримання слідчим вимог статей 94, 97, 98 КПК України, відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України в діях директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 та, що на день розгляду скарги було визнано протиправним та скасовано наказ Кіровоградської ОДПІ від 02.02.2012 року №266 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ПП «Кіровоград-Техпровод» та, у подальшому, було прийнято Акт податкової перевірки ПП «Кіровоград-Техпровод» 32/23-6/31203987 від 09.02.2012 року.

Однак із таким рішенням місцевого суду не можна погодитись, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону та постановлено без належної перевірки й оцінки матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та підстав до її порушення.

Так, з даних постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 за умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України убачається, що приводом для порушення зазначеної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину під час розслідування кримінальної справи №90-0035.

Підставами для порушення кримінальної справи у постанові слідчим зазначено: матеріали кримінальної справи № 90-0035, матеріали перевірки зібрані оперативнім підрозділом УПМ ДПА у Кіровоградській області, зареєстровані в ЖОІЗ за №41 від 16.02.2012 року та Акт податкової перевірки ПП «Кіровоград-Техпровод» 32/23-6/31203987 від 09.02.2012 року.

Саме перевірку цих обставин і наданих на їх підтвердження матеріалів, тобто приводів та підстав до порушення кримінальної справи та джерел отримання даних, які стали підставою до порушення кримінальної справи, і повинен був здійснити місцевий суд.

Разом з тим, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, заслухав пояснення прокурора, скаржника та його захисника, дослідив матеріали справи, які стали підставою для винесення постанов про порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку про відсутність даних, які вказують на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_2

Крім того, суд дослідивши зібрані оперативним підрозділом УПМ ДПА у Кіровоградській області матеріали справи, а саме: протоколи про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів із додатками, матеріали виїмки, протоколи допиту свідків тощо, також не виявив достатніх даних, які б прямо вказували на наявність у діях директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з викладеного, суд першої інстанції, замість перевірки наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вдався до оцінки доказів по справі та кваліфікації дій ОСОБА_2, що суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України.

При цьому, місцевий суд у своїй постанові не навів жодних даних, які б свідчили про проведення судом належної перевірки дійсної наявності чи відсутності підстав до порушення кримінальної справи, додатково зібраних матеріалів, на підставі яких вона була порушена, та не зазначив своїх висновків щодо такої перевірки, вдався до оцінки доказів, чим порушив вимоги ст. 236-8 КПК України та передчасно визнав, що слідчим при порушенні кримінальної справи не було дотримано вимог ст.94 ч.2 КПК України.

Посилання суду на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року, є безпідставним, оскільки вказане рішення станом на день розгляду скарги не набрало законної сили і було однією з підстав для порушення кримінальної справи.

Враховуючи викладене, доводи апеляції прокурора про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону при розгляді скарги ОСОБА_2, заслуговують на увагу.

За таких обставин, враховуючи, що при розгляді скарги суд свої висновки про незаконність постанов про порушення кримінальної справи зробив без належного дослідження приводів і підстав для порушення справи, не перевірив законність джерел отримання даних для порушення справи, тобто порушив вимоги ст. 236-8 КПК України, постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого потрібно розглянути справу з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, якою скарга ОСОБА_2 задоволена та скасована постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зеря К.Ф. від 20.02.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Кіровоград-Техпровод» ОСОБА_2 за умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, скасувати, а матеріали справи направити в Шевченківський районний суд м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Апеляцію прокурора задовольнити.

С У Д Д І:

______ ______ ______

Дмитренко Г.М. Верховець Т.М. Кияшко О.А.