Ухвала суду № 27415459, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8774/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А..,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Зливко І.М.

представника позивача Демиденко Т.Г.,

представника відповідача Самойленко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2012 року по справі № 2а-8774/12/2070

за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "Апогей"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2012 року адміністративний позов Виробничо-комерційної приватної фірми «Апогей»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0004101591 та № 0004091501 від 13.07.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної приватної фірми "АПОГЕЙ" (63002, м. Харків, вул. Артема, 16, кв. 6, код 31062439) судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги п.57.1 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2012 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ВКПФ "АПОГЕЙ", за результатами якої складено Акт 1142/15-1/31062439.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (акт документальної перевірки №4365/23-5/31062439 від 07.07.2009 року, податкове повідомлення-рішення №0002712302 від 21.07.2009 року) протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова 13.07.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004091501 та № 0004101501 про визначення позивачу суми штрафних санкцій у розмірі 1485,20 грн. та 20,30 грн. відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001 року № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 2181-ІІІ), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Виходячи з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків апеляційного узгодження такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

На підставі п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 якого, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкцій, слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, згідно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0002712302 від 21.07.2009 року (Акт документальної перевірки №4365/23-5/31062439 від 07.07.2009 року).

Однак, колегія судів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року по справі №2а-40718/09/2070, з урахуванням постанови колегії суддів Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0002712302 від 21.07.2009 року.

Відповідно до п. п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Подібна правова норма закріплена у ПК України, зокрема відповідно до п. 56.18 ст.56 Кодексу встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи вище викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки на час проведення перевірки, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0002712302 від 21.07.2009 року було скасовано у судовому порядку, то висновки контролюючого органу про узгодженість визначеної на його підставі суми грошового зобов'язання є неправомірними, та як наслідок нарахування суми штрафних санкцій за порушення термінів їх сплати - незаконними.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.57.1 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового органу ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківськоїх області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2012 року по справі № 2-а-8774/12/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2012 р.