Ухвала суду № 27414973, 22.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 р.Справа № 1807/2а-11093/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2011р. по справі № 1807/2а-11093/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області

про визнання неправомірними дій та стягнення одноразової щорічної допомоги, відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 2011 року, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2011року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, щорічну допомогу на оздоровлення за 2011р у розмірах, встановлених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум , визнавши неправомірною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати такої допомоги не у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2011року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій Управління праці та соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 році.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до ІІ категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч.4 ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2011 році допомога на оздоровлення виплачена позивачеві у вересні 2011 року у розмірі 100грн.

Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, відповідачем неправомірно у 2011 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2011р. по справі № 1807/2а-11093/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.