Ухвала суду № 27414957, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6096/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-6096/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень просив суд: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 11.05.2012 р. №0002241702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 133.969, 05 грн., за штрафними санкціями - 33492,26 грн., а усього: 167461,31 грн., за порушення п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 -УІ із змінами та доповненнями; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 р. №0002241702, та проведення планової перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р., за результататми якої складено акт № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012р.. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення -рішення ґрунтується на помилкових висновках суб'єкта владних повноважень - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що викладені в акті № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012р., про порушення ФО-П ОСОБА_1 п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"зі змінами та доповненнями та пп. 4.1.4 "а"п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"зі змінами та доповненнями, не своєчасна реєстрація платником ПДВ та не надання декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2010р. до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у встановлений законом термін, п. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені ФО-П ОСОБА_1 у 2001р. з покупцями ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Фудмаркет", підприємством з 100 % іноземними інвестиціями "Білла - України"на загальну суму 1119123,36 грн., у т.ч. ПДВ -186520, 56 грн., у період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р. та відсутність обєктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені ФО-П ОСОБА_1 у 2011р. з зазначеними в акті перевірки постачальниками ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ "Ліон" на загальну суму 1001441,98 грн., у т.ч. ПДВ -166907,00 грн. у період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р. та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.2 п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а відтак, суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Позивач стверджує, що господарську діяльність здійснює в повній відповідності до вимог чинного законодавства, сплачує податки у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 року №0002241702 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного повідомлення-рішення є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню, проте вимоги щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. та проведення планової перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2009 по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_1 за період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р., результати проведеної перевірки оформлені актом № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012р. (а.с. 13-36).

Згідно з висновками згаданого акту перевірки, в діяльності ФО-П ОСОБА_1 податковим органом було виявлено порушення: п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"зі змінами та доповненнями та пп. 4.1.4 "а"п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"зі змінами та доповненнями, не своєчасна реєстрація платником ПДВ та не надання декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2010р. до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у встановлений законом термін, п. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені ФО-П ОСОБА_1 у 2001р. з покупцями ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Фудмаркет", підприємством з 100 % іноземними інвестиціями "Білла - України"на загальну суму 1119123,36 грн., у т.ч. ПДВ -186520,56грн., у період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р. та відсутність обєктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених від імені ФО-П ОСОБА_1 у 2011р. з зазначеними в акті перевірки постачальниками ТОВ "Южспецатоменергомонтаж"та ТОВ "Ліон"на загальну суму 1001441, 98 грн., у т.ч. ПДВ -166.907, 00 грн. у період з 21.01.2009р. по 31.12.2011р. та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.2 п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 р. №0002241702 (а.с. 11), яким ФО-П ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем - 133969,05 грн., за штрафними санкціями - 33492,26 грн., а усього: 167461,31 грн.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту акту перевірки вбачається, що ФО-П ОСОБА_1 у 2011р. до складу валових витрат, які відбражені у книзі обліку доходів та витрат № 36576, було віднесено загальну суму валових витрат 818099,35 грн. по операціях з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", код ЄДРПОУ 33010817 (сума витрат складає 358511, 64 грн.), та ТОВ фірма "Ліон", код ЄДРПОУ 30590155 (сума витрат складає 459587, 71 грн.). Таким чином, в порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу, ФО-П ОСОБА_1 у 2011р. було завищено валові витрати у розмірі 818099, 35 грн.

Встановлено, що у період з 01.02.2011р. по 31.08.2011р. ФО-П ОСОБА_1 мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", код ЄДРПОУ 33010817 та ТОВ "Ліон", код ЄДРПОУ 30590155.

На підставі договорів поставки укладених між ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (постачальник) та ФО-П ОСОБА_1-(покупець), постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар на суму в порядку і на умовах передбачених договором, а саме:

- за договором поставки від 01.05.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 80934,18 грн. (т.1,а.с.202-203);

- за договором поставки від 01.05.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 51645,78 грн. (т.1,а.с.204-205);

- за договором поставки від 01.06.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 60353,76 грн. (т.1,а.с.192-193);

- за договором поставки від 01.06.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 15344,22 грн. (т.1,а.с.194-195);

- за договором поставки від 01.06.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 19745,28 грн. (т.1,а.с.196-197);

- за договором поставки від 01.06.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 5220,00 грн. (т.1,а.с.200-201);

- за договором поставки від 01.07.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 62248,98 грн. (т.1,а.с.198-199);

- за договором поставки від 01.07.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 8725,80 грн. (т.1,а.с.190-191).

Відповідно до умов договору на маркетингові послуги від 01.06.2011 року укладеного між ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (виконавець) та ФО-П ОСОБА_1-(замовник), виконавець зобов'язується надати маркетингові послуги з напряму, визначениму у договорі.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується виписаними ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" на адресу ФО-П ОСОБА_1 податковими накладними: від 01.05.2011 року №2 на суму з ПДВ 8094,18 грн. (т.1.а.с.121), від 01.05.2011 року №1 на суму з ПДВ 51645,78 грн. (т.1.а.с.123), від 01.06.2011 року №219 на суму з ПДВ 60353,76 грн. (т.1.а.с.126), від 01.06.2011 року №220 на суму з ПДВ 5220,00 грн. (т.1.а.с.127), від 01.06.2011 року №221 на суму з ПДВ 19745,28 грн. (т.1.а.с.129), від 01.06.2011 року №222 на суму з ПДВ 15344,22 грн. (т.1.а.с.131), від 01.07.2011 року №44 на суму з ПДВ 62248,98 грн. (т.1.а.с.136), від 01.07.2011 року №43 на суму з ПДВ 8725,80 грн. (т.1.а.с.138), від 01.08.2011 року №39 на суму з ПДВ 59446,02 грн. (т.1.а.с.140), від 01.08.2011 року №38 на суму з ПДВ 26235,42 грн. (т.1.а.с.141-142), від 01.08.2011 року №37 на суму з ПДВ 14568,90 грн. (т.1.а.с.144), від 01.08.2011 року №36 на суму з ПДВ 85282,14 грн. (т.1.а.с.146), від 30.06.2011 року №223 на суму з ПДВ 6353,33 грн. (т.1.а.с.133), видатковими накладними: від 01.05.2011 року на суму з ПДВ 80934,18 грн. (т.1,а.с.120), від 01.05.2011 року на суму з ПДВ 51645,78 грн. (т.1,а.с.122), від 01.06.2011 року на суму з ПДВ 60353,76 грн. (т.1,а.с.125), від 01.06.2011 року на суму з ПДВ 5220,00 грн. (т.1,а.с.126), від 01.06.2011 року на суму з ПДВ 19745,28 грн. (т.1,а.с.128), від 01.06.2011 року на суму з ПДВ 15344,22 грн. (т.1,а.с.130), від 01.07.2011 року на суму з ПДВ 62248,98 грн. (т.1,а.с.134-135), від 01.07.2011 року на суму з ПДВ 8725,80 грн. (т.1,а.с.137), від 01.08.2011 року на суму з ПДВ 59446,02 грн. (т.1,а.с.139), від 01.08.2011 року на суму з ПДВ 14568,90 грн. (т.1,а.с.143), від 01.08.2011 року на суму з ПДВ 85282 грн. (т.1,а.с.145), актом приймання-сдачі виконаних робіт від 30.06.2011 року на суму 5294,44 грн. (т.1,а.с.132).

Відповідно до договорів поставки укладених між ТОВ фірма "Ліон"-(постачальник) та ФО-П ОСОБА_1-(покупець), постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар на суму в порядку і на умовах передбачених договором, а саме:

- за договором поставки від 01.02.2011 року (т.1,а.с.209);

- за договором поставки від 01.03.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 116864,16 грн. (т.1,а.с.210-211);

- за договором поставки від 01.03.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 61739,40 грн. (т.1,а.с.212-213);

- за договором поставки від 01.03.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 6365,70 грн. (т.1,а.с.214-215);

- за договором поставки від 01.04.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 64435,86 грн. (т.1,а.с.218-219);

- за договором поставки від 01.04.2011 року загальна сума договору орієнтовно складає 9317,76 грн. (т.1,а.с.216-217).

Фактичне виконання договорів поставки, укладених між ТОВ фірма "Ліон" та позивачем, підтверджується виписаними податковими накладними від 01.04.2011 року №43 на суму з ПДВ 7764,80 грн. (т.1,а.с.237), від 01.04.2011 року №44 на суму з ПДВ 53696,55 грн. (т.1,а.с.239), від 01.03.2011 року №47 на суму з ПДВ 116864,16 грн. (т.1,а.с.241-242), від 01.03.2011 року №46 на суму з ПДВ 6365,70 грн. (т.1,а.с.244), від 01.03.2011 року №48 на суму з ПДВ 61739,40 грн. (т.1,а.с.246), від 01.02.2011 року №33 на суму з ПДВ 329882,34 грн. (т.1,а.с.248), видатковими накладними від 01.04.2011 року на суму з ПДВ 7764,80 грн. (т.1.а.с.236), від 01.04.2011 року на суму з ПДВ 53696,55 грн. (т.1.а.с.238), від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 116864,16 грн. (т.1.а.с.240), від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 6365,70 грн. (т.1.а.с.243), від 01.03.2011 року на суму з ПДВ 61739,40 грн. (т.1.а.с.245), від 01.02.2011 року на суму з ПДВ 329882,34 грн. (т.1.а.с.247).

Доставка товару за вказанами договорами здійснювалася ТОВ "Нова пошта" шляхом надання позивачу транспортно - експедитирських послуг про що свідчать: податкові накладні від 31.08.2011 року №17467/002 (т.1,а.с.97), від 31.08.2011 року №17404/002 (т.1,а.с.100), від 08.08.2011 року №1023/002 (т.1,а.с.103), від 29.07.2011 року №12854/002 (т.1,а.с.105), від 14.07.2011 року №4363/002 (т.1,а.с.107), від 25.07.2011 року №9338/002 (т.1,а.с.109), від 14.06.2011 року №3626/002 (т.1,а.с.111), від 30.06.2011 року №12227/002 (т.1,а.с.113), від 24.05.2011 року №6748/2 (т.1,а.с.115), від 31.05.2011 року №10033/2 (т.1,а.с.117), від 31.05.2011 року №13656/2 (т.1,а.с.119), від 28.02.2011 року №5660/25965879 (т.1,а.с.250), від 17.02.2011 року №3736/25965879 (т.2,а.с.2), від 15.03.2011 року №6577/25965879 (т.2,а.с.4), від 31.03.2011 року №21254/25965879 (т.2,а.с.6), від 31.03.2011 року №20810/25965879 (т.2,а.с.8), від 21.04.2011 року №6952/25965879 (т.2,а.с.10), від 29.04.2011 року №10763/25965879 (т.2,а.с.12), рахунки фактур №НП/2-0026208 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.95), №НП/2-0024652 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.98), №НП/2-0022673 від 08.08.2011 року (т.1.а.с.101), №НП/2-0026208 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.95), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/2-0026208 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.96), №НП/2-0024652 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.99), №НП/2-0026208 від 31.08.2011 року (т.1.а.с.96), №НП/2-0022673 від 08.08.2011 року (т.1.а.с.102), №НП/2-0020858 від 29.07.2011 року (т.1.а.с.104), №НП/2-0019801 від 14.07.2011 року (т.1.а.с.106), №НП/2-0020223 від 25.07.2011 року (т.1.а.с.108), №НП/2-0016227 від 14.06.2011 року (т.1.а.с.110), №НП/2-0017977 від 30.06.2011 року (т.1.а.с.112), №НП/2-0013610 від 24.05.2011 року (т.1.а.с.114), №НП/2-0014260 від 31.05.2011 року (т.1.а.с.116), №НП/2-0015389 від 31.05.2011 року (т.1.а.с.118), №НП/2-0005660 від 28.02.2011 року (т.1.а.с.249), №НП/2-0003736 від 17.02.2011 року (т.2.а.с.1), №НП/2-0006410 від 15.03.2011 року (т.2.а.с.3), №НП/2-0009071 від 31.03.2011 року (т.2.а.с.5), №НП/2-0008648 від 31.03.2011 року (т.2.а.с.7), №НП/2-0010250 від 21.04.2011 року (т.2.а.с.9), №НП/2-0011001 від 29.04.2011 року (т.2.а.с.11).

Розрахунки між сторонами проводилися в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця про що в матеріалах справи містяться виписки за особовим рахунком (т.1,а.с.147-164, 220-235).

Товар, придбаний позивачем у ТОВ фірма "Ліон"та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", в подальшому був реалізований "Билла-Украина", Підприємство з 100% іноземними інвестиціями"та ТОВ "Фудмережа", про що в матеріалах справи містяться видаткові накладні: від №389 від 04.08.2011 року (т.1.а.с.85), від №293 від 09.07.2011 року (т.1.а.с.87), від №257 від 13.06.2011 року (т.1.а.с.89), від №252 від 03.06.2011 року (т.1.а.с.91), від №186 від 05.05.2011 року (т.1.а.с.93), від №169 від 11.04.2011 року (т.2.а.с.13), від №143 від 16.03.2011 року (т.2.а.с.15), від №143 від 16.03.2011 року (т.2.а.с.16), від №138 від 05.03.2011 року (т.2.а.с.19), від №138 від 05.03.2011 року (т.2.а.с.20), від №078 від 05.02.2011 року (т.2.а.с.22), від №095 від 14.02.2011 року (т.2.а.с.24), від №094 від 09.02.2011 року (т.2.а.с.26), податкові накладні від 04.08.2011 року №0000389 (т.1.а.с.86), від 09.07.2011 року №0000293 (т.1.а.с.88), від 13.06.2011 року №0000257 (т.1.а.с.90), від 03.06.2011 року №0000252 (т.1.а.с.92), від 05.05.2011 року №0000186 (т.1.а.с.94), від 11.04.2011 року №0000169 (т.2.а.с.14), від 16.03.2011 року №0000143 (т.2.а.с.18), від 05.03.2011 року №0000138 (т.2.а.с.21), від 05.02.2011 року №0000078 (т.2.а.с.23), від 14.02.2011 року №0000095 (т.2.а.с.25), від 09.02.2011 року №0000094 (т.2.а.с.27).

Факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами підтверджено наявними в матеріалах справи документами. Належних доказів зворотнього не надано.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача відповідач - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС не подав.

Доказів того, що на момент складання податкових та видаткових накладних на адресу позивача, підприємства ТОВ "Южспецатоменергомонтаж"та ТОВ фірма "Ліон"не були зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відповідач також не надав.

За таких підстав, висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між ФО-П ОСОБА_1 та його контрагентами: ТОВ "Южспецатоменергомонтаж"та ТОВ фірма "Ліон", а також відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів, то згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Колегія суддів зазначає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді.

Посилання відповідача в акті перевірки про неможливість реального здійснення фінансово -господарських операцій, неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту в податковому обліку, є необґрунтованими, оскільки єдиним мотивом про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту є акти Харківської ОДПІ, а саме: акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р. від 07.04.2011р. № 1678/234/33010817; акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. від 15.11.2011р. № 2576/234/33010817; а також акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірма "Ліон"ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.02.2011р. по 30.06.2011р. від 31.08.2011р. № 2843/23-212/30590155.

Разом з тим, встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а-12304/11/2070 визнано неправомірними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 30.06.2011р. на підставі наказу №779 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" від 05.08.2011 року та скасовано наказ від 05.08.2011 року за №779 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" винесений Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області (а.с.43-47). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін (т.1.а.с.48-51).

Вказані судові рішення набули законної сили та в силу ст. 254 та ст. 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі. Докозів які б спростовували наведене не надано.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що зобов'язання між позивачем - ФО-П ОСОБА_1 та його контрагентами: ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон" залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Відповідач також не подав жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ФО-П ОСОБА_1 порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п.167.1 ст.167, п.177.2, ст.177 Податкового кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Згідно із пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-IV, ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV, передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до абзацу "а" пункту 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Згідно із пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ФО-П ОСОБА_1 та його контрагентами ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Таким чином, податковий орган необґрунтовано встановив порушення позивачем п.167.1 ст.167, п.177.2, ст.177 Податкового кодексу України, оскільки позивачем документально підтверджені витрати, які пов'язані з його господарською діяльністю.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, є неправомірними висновки, викладені в акті перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ФО-П ОСОБА_1 та його контрагентами: ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон" положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон", а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, судження податкового органу про заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 133969,05 грн. не знайшло свого підтвердження.

Оскільки відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ФО-П ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо задоволення позову.

Стосовно позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. та проведення планової перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2009 по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 1378/17-217/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п. 77.1, п.77.4 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка здійснюється згідно з планом-графіком проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи ФО-П ОСОБА_1 повідомлений про проведення планової виїзної перевірки повідомленням від 29.03.2012 року за №1 та наказом від 29.03.2012 за №339, які направлені поштою та вручені позивачу 04.04.2012 року.

Підстави та порядок складання податкових повідомлень-рішень передбачений статтею 58 Податкового кодексу України, якою зокрема встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, відповідач наділений правом на проведення перевірки та складання податкових повідомлень-рішень.

Отже, в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивачем в цій частині постанова не оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-6096/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.