УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1840/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-1870/1840/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 06.03.2012 року № 0001261711 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4873,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки посадових осіб податкового органу про безтоварний характер операцій з ТОВ "Лобос Трейд" є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач наполягає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 06.03.2012 року № 0001261711 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4873,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн..
Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за наслідками якої складено акт від 06.02.2012 року №712/17-1108/НОМЕР_2 (а.с.8-16).
В ході перевірки було встановлено, що в квітні 2011 року ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ "Лобос-Трейд"паливно-мастильні матеріали , сплативши у складі вартості товару ПДВ - 4873 грн. 00 коп.
Разом з тим, згідно акту документальної позапланової перевірки TOB "Лобос-Трейд"від 19.07.2011р. №5515/2305/34592727/79 (а.с. 61-87) встановлено завищення суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 570253,00грн., в тому числі по ФОП ОСОБА_1 за квітень 2011р.в розмірі 4872,93 грн., в зв'язку із встановленням нікчемності правочинів, що вчинялися TOB "Лобос-Трейд".
Зазначені висновки були сформовані в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення господарського результату, відтак, на переконання посадових осіб поаткового органу, господарська операція, пов'язана з виконанням умов договору не мала місця, таким чином, згідно ст. 185, 188 Податкового кодексу України об'єкт оподаткування в такому випадку відсутній.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0001261711 (а.с. 17), яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4873,00 грн. за основним платежем та 01 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Колегія суддів зазначає, що між позивачем та TOB "Лобос-Трейд" укладено договір поставки нафтопродуктів № 45 від 05.04.2011 року (а.с. 18). Згідно умов даного договору Постачальник (TOB "Лобос-Трейд") зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити нафтопродукти, а Покупець (ФОП ОСОБА_1) прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору 11.04.2011 року позивачем було отримано від TOB "Лобос-Трейд"дизельне пальне в кількості 1000 літрів на підставі видаткової накладної від 11.04.2011 року № 0000215 (а.с.20) на загальну суму 8544,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1424,00 грн.).
Отриманий товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1841 від 11.04.2011 року (а.с. 22).
Транспортування придбаного пального було здійснено автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.04.11 року № 417 (а.с. 21) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ( а.с. 19).
TOB "Лобос-Трейд"на ім'я ФОП ОСОБА_1 було виписано податкову накладну від 11.04.2011 року № 27 (а.с. 23).
Крім того, позивачем також було отримано від TOB "Лобос-Трейд"дизельне пальне в кількості 2422 літрів на підставі видаткової накладної від 14.04.2011 року № 00002120 (а.с.24) на загальну суму 20693,57 грн. (в т.ч. ПДВ 3448,93 грн.).
За отримане пальне позивач здійснив розрахунки шляхом перерахування TOB "Лобос-Трейд" коштів у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 26-29).
Транспортування придбаного пального було здійснено автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.04.11 року № 420 (а.с. 25) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ( а.с. 19).
TOB "Лобос-Трейд"на ім'я ФОП ОСОБА_1 було виписано податкову накладну від 14.04.2011 року № 32 (а.с. 23).
Придбані паливно-мастильні матеріали використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що полягала у здійсненні вантажних перевезень, про що, зокрема, зазначено в акті перевірки (а.с. 9). Дані обставини, серед іншого, підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 31-33, 36-37, 45-47), актами списання пального (а.с. 34-35, 48-49), актами виконаних робіт (а.с. 38), товарно-транспортними накладними ( а.с. 39-44).
Таким чином, з огляду на документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, можна дійти висновку про фактичне виконання господарської операції з постачання в квітні 2011 року TOB "Лобос-Трейд" на адресу позивача дизельного пального.
Доказів зворотнього податковим органом не надано.
Разом з тим, висновки посадових осіб ДПІ в м. Суми ґрунтуються виключно на висновках, викладених в акті позапланової невиїзної перевірки TOB "Лобос-Трейд"щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року від 19.07.2011р. №5515/2305/34592727/79 (а.с. 61-87). Згідно висновків даного акту, всі правочини, укладені TOB "Лобос-Трейд"в квітні 2011 року є нікчемними.
При цьому, безпосередньо при проведенні перевірки та формуванні її висновків, на підставі яких і було прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, посадовими особами ДПІ в м. Суми не досліджувались фактичні обставини виконання правочину з постачання пального TOB "Лобос-Трейд"на адресу позивача. Натомість, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання пального між позивачем та ТОВ "Лобос Трейд"були досліджені в ході перевірки.
Разом з тим, статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.
Відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.
При цьому, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. ст.. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, відповідно до п. 201.1. ст.201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.
Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві - TOB "Лобос-Трейд", що на момент здійснення господарської операції, був зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.10.2006 року № 25789071. При цьому, як зазначалось вище, господарська операція з придбання пального носила реальний характер, а придбаний товар використовувався для здійснення господарської діяльності позивачем.
Окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладені обставини, оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-1870/1840/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.
Судове рішення № 27414242, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/1840/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: