Ухвала суду № 27413995, 10.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-2120/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2120/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Слобожанські ресурси"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Слобожанські ресурси" (далі за текстом -позивач, ПП "Слобожанські ресурси") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту -ДПІ у Фрунзенському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 р. № 0000192302, № 0000182302, № 0000172302.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31 травня 2012 року позов задовольнив частково. Скасував податкове повідомлення - рішення № 0000192302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 126534,00 грн. за основним платежем та 31633,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Скасував податкове повідомлення - рішення № 0000182302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 101227,00 грн. за основним платежем та 25306,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на неповне з"ясування судом обставин справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з 07.12.2011 р. по 13.12.2011 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Слобожанські ресурси" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.04.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 27.04.2009 р. по 30.09.2011 р. За результатами позапланової виїзної перевірки ПП "Слобожанські ресурси" було складено акт № 3899/23-212/36372798 від 20.12.2011 р., в якому викладені наступні порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями у редакції Закону України від 22.05.1997 № 286/97-ВР), встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 133923 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 128147 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3620 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1385 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 771 грн.

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI встановлено заниження всього у сумі 107139 грн., в тому числі: серпень 2009 у сумі 102517 грн., жовтень 2009 у сумі 2897 грн., березень 2010 у сумі 1108 грн., квітень 2010 у сумі 617 грн.

На підставі цього акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 01.02.2012 р. № 0000192302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 167403, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 133923, 0 гри., за штрафними санкціями - 33480, 75 грн.) ( а.с. 62 т. 1);

- від 01.02.2012 р. № 0000182302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 133923, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 107139,0 грн., за штрафними санкціями - 26784, 75 грн.) (а.с. 60 т. 1);

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган в цій частині не довів правомірність прийнятих ним рішень

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94 -ВР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, щодо віднесення сум податкового кредиту за податковими накладними по договорам колегія суддів зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП "Слобожанські ресурси" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.06.2009 №40 з ТОВ "Ресурс 08"(а.с. 132 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу ТОВ "Ресурс 08"(постачальник), ПП "Слобожанські ресурси"(покупець), де постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору). Кількість та ціна визначається в рахунках (п. 1.5, п. 1.6. договору). Пунктом 1.7. встановлено, що загальна сума договору визначається шляхом складання усіх сум визначених у видаткових накладних за період дії договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду копію паспорту №236 на паливо дизельне (а.с. 133 т.1).

Виконання договору його сторонами підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок (а.с. 134 -137, 151-156 т. 1).

Отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей за 2009 р. (а.с. 237-241 т.1).

Транспортування нафтопродуктів підтверджується копіями товарно - транспортних накладних форми № 1-ТТН (а.с. 138-150, 177 т.1).

Придбання нафтопродуктів відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 631, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 231 т.1).

Придбані нафтопродукти були використані позивачем у подальшій господарській діяльності, реалізовані третім особам, що підтверджується копіями наданих суду документів: договорів поставки нафтопродуктів, видаткових та податкових накладних, довіреностей, банківських виписок, товарно-транспортних накладних (а.с. 181-220 т.1).

Подальша реалізація товару також підтверджується оборотно-сальдовими відомостями рахунку 361 (а.с. 232 -т.1).

Перевіркою встановлено, що всього у серпні 2009 року за накладними було отримано нафтопродуктів в рамках цього договору на суму 506136, 25 грн. в т.ч. ПДВ -101227, 25 грн. ПП "Слобожанські ресурси"дані суми відобразило в деклараціях з податку на прибуток, у тому числі: за 3 кв. 2009 р. та до складу податкового кредиту за серпень 2009 року позивачем включено відповідну суму ПДВ.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ "Ресурс 08" та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2120/12/2070 в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0000192302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 126534,00 грн. за основним платежем та 31633,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкового повідомлення - рішення № 0000182302 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 101227,00 грн. за основним платежем та 25306,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2012 р