Постанова № 27412217, 13.11.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/5673/12

Провадження № 4/437/153/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Тарновської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ЛВ на ст.Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці старшого лейтенанта міліції Цвіль Т.М. від 23 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ЛВ на ст.Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці старшого лейтенанта міліції Цвіль Т.М. від 23 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що кримінальна справа порушена за ч.2 ст.185 КК України відносно заявника та ОСОБА_3. Однак кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх приводів та підстав для її порушення. На думку заявника у даному випадку ці вимоги закону були порушені. Так, заявник зазначив, що він та ОСОБА_3 працювали охоронцями в ПП «Крос», охороняли вагони рухомого складу. 09 жовтня 2012 року вони вирушили у відрядження з м.Нікополя Дніпропетровської області до м.Маріуполю Донецької області. Керівництво ПП «Крос» забезпечило заявника та його напарника грошовими коштами у зв'язку з відрядженням у розмірі 350,00 грн. У зв'язку з тим, що це у заявника був другий рейс, він не усвідомлював про достатність чи недостатність грошових коштів для забезпечення їх проживання та харчування. Харчувалися лише сухою їжею, оскільки у вагоні, на якому рухалися заявник та напарник, не було умов для приготування їжі. 15 жовтня 2012 року вони прибули до Маріупольського металургійного комбінату Донецької області і на той час гроші на проживання були витрачені. Після телефонування до ПП «Крос», їм на картковий рахунок було надіслано 200,00 грн., однак з невідомих причин заявник з напарником знаходилися під загрузкою до 17 жовтня 2012 року і лише в цей день був вагони були завантажені металевим вантажем, після чого вони вирушили до Криворізького «ЮГОК». 18 жовтня 2012 року заявник з напарником прибули до станції Чаплине Придніпровської залізниці, на той час грошові кошти були витрачені і можливості придбати продукти харчування не було. Також у заявника боліла печінка, а на придбання ліків грошей не було. Тоді вони пригадали слова представника відправника вантажу про те, що вагон з вантажем гарантований вагою перебільшено на 300 кг, і вирішили здати 100 кг металевих шарів і на отримані гроші придбати ліки та продукти харчування, а коли прибудуть до місця прийому вантажу, сплатити гроші за недостатню вагу. На прохання заявника видати довідку про прийнятий метал приймальник металу пояснив, що працює він неофіційно і не може видавати такі довідки. На думку заявника факт підписання ним акту прийому товару шарів стальних помольних без недостачі, відсутність претензій до охоронців та заяви до міліції свідчить про відсутність крадіжки. Приймаючи рішення про звернення до міліції, адміністрація підприємства повинна достатньо чітко викласти обставини вчинення крадіжки, перерахувати викрадене майно та зазначити розмір завданих збитків. У даному випадку на думку заявника ані суми збитків, ані самої крадіжки не було, оскільки він з напарником був змушений запозичити таку кількість металу з метою придбання ліків та їжі. Отже, у даному випадку відсутня обов'язкова ознака злочину - корисний мотив, оскільки якби вони мали такий мотив, то мабуть погодили б з приймальником металу скинути тону металу або більше, але зроблено цього не було. Крім того, заявник мав намір повернути гроші за скинутий метал, що свідчить про відсутність користі у його діях. Вважає, що даний випадок необхідно розглядати не з точки зору кримінального законодавства, а з точки зору трудового законодавства. Звідки взялася сума збитків 698,00 грн., хто проводив інвентаризацію матеріальних цінностей, на думку заявника невідомо. Також зазначає, що на його утриманні знаходиться дружина і дитина, сам заявник є хворою людиною і змушений працювати в умовах, які йому протипоказані. Заявник просить суд вищезазначену постанову про порушення кримінальної справи скасувати і провадження у справі закрити.

У судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити. Також зазначив, що на його думку складу злочину в його діях не було, оскільки товар був доставлений та зданий по документам, жодних претензій до них не було. Здача металу була вимушена необхідністю придбання продуктів харчування.

Прокурор в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.9 ст.236-8 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий у судовому засіданні пояснив, що факт викрадення металу був виявлений безпосередньо працівниками міліції, в діях заявника є достатні підстави для порушення кримінальної справи.

Суд, заслухавши думку заявника, слідчого, вивчивши письмові матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, знаходить, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Згідно ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

У ч.14 ст.236-8 КПК України зазначено, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст.64 КПУ України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотивів злочину та інші перелічені в цій статті обставини.

Згідно ч.1 ст.324 КПК України постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин та інші обставини, перелічені в цій статті.

З копії оскаржуваної постанови від 23 жовтня 2012 року вбачається, що приводами для порушення даної кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину.

Згідно копії рапорту від 18 жовтня 2012 року, працівниками міліції при проведенні оперативних заходів по ст.Чаплине Придніпровської залізниці були затримані ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які із супроводжуваного ними полувагону №38729961 у складі вантажного поїзду скоїли викрадення 97 кг помольних металевих шарів в кількості 12 штук.

Із картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, також вбачається, що заявник був затриманий працівниками міліції у зв'язку з безпосереднім виявленням ними ознак злочину.

Отже, приводом до порушення кримінальної справи у даному випадку є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду даної скарги.

Підставами для порушення зазначеної кримінальної справи слугують письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які підтвердили факт того, що дійсно металеві шари були взяті ними в одному із полувагонів вантажного поїзду і продані з метою отримання продуктів харчування.

Зазначений факт також випливає із протоколу огляду металевих шарів від 18 жовтня 2012 року, згідно якого зазначені шари в кількості 12 штук були вилучені у ОСОБА_7, зі слів якого він ці шари придбав у невідомих осіб для особистих потреб за грошову суму 145,00 грн.

Таким чином, судом вбачається достатньо даних, які свідчать про наявність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи, у зв'язку з чим постанова про порушення такої справи скасована бути не може.

Посилання заявника на відсутність корисного мотиву для кваліфікування злочину за ст.185 КК України, наявність тяжких обставин, які змусило вчинити такі дії, відсутність до нього претензій під час здачі металу, наявність на його утриманні дитини та дружини та інші зазначені ним обставини підлягають перевірці під час судового розгляду справи по суті, а не під час перевірки законності постанови про порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ЛВ на ст.Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці старшого лейтенанта міліції Цвіль Т.М. від 23 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: Ю. В. Гречко