Рішення № 27410092, 30.10.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2012 р. Справа №18/428/12

за позовом Прокуратури Гадяцького району Полтавської області, вул. Лесі Українки, 18, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300 в інтересах держави в особі Гадяцької міської ради, вул. Л. Українки, 3, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 37300

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області, м. Полтава, вул. Уютна, 23

2. Відділ земельних ресурсів у Гадяцькому районі Полтавської області, м. Гадяч, вул. Шевченка, 8

про зобов"язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, зобов"язання відповідача укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок та стягнення 108 984, 83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: Бакута В.П., дов. в протоколі, Максименко П.І., дов. в протоколі

від відповідача: не з"явився

від третіх осіб: 1.не з"явився, 2.не з"явився

від прокуратури: Мисик А.М., посв. в протоколі

Суть спору : Розглядається позовна заява про:

- зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки площею 0,0275 га за адресою АДРЕСА_3, та площею 0,5129 га за адресою АДРЕСА_4, а саме: план або схему земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень у її використанні, акт визначення меж земельних ділянок в натурі;

- зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_3 та на АДРЕСА_4, і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України;

- стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 108 984,83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Відповідач в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання (вх. № 14349д від 29.10.12 р.) про відкладення розгляду справи в зв"язку з хворобою. Участь повноважного представника в судове засідання в порядку ст. 28 ГПК України відповідач не забезпечив.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 14348д від 29.10.12 р.) в зв'язку з його хворобою.

Представники позивача, прокуратури проти відкладення розгляду справи заперечують.

В задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи судом відмовлено, оскільки інститут представництва відповідно до глави 17 ЦК України не обмежується колом осіб, і відповідач міг направити в судове засідання іншого свого представника за довіреністю на підставі ст. 244 ЦК України та ст. 28 ГПК України.

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву (вх. № 16842 від 02.10.2008 р.), посилаючись на відсутність обов'язку відповідача щодо виготовлення правовстановлюючих документів на спірні ділянки, недотримання позивачем порядку укладення договору оренди та невірне визначення розміру заподіяних збитків.

Відзив № 03860 від 19.03.2009 р. судом не приймається, оскільки підписаний представником без надання доказів щодо повноважень (залучена до відзиву довіреність видана на іншу особу).

В письмових поясненнях (вх. № 4701д від 05.04.12 р.) відповідач проти позову заперечує.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Відділ держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області в поясненнях № 336 від 03.12.2008 р. зазначає про відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки як у відповідача, так і осіб, в яких останній придбавав розташовані на цих земельних ділянках об'єкти нерухомості (КПП "Сервіс" та КП "Ремводбуд").

Представник Відділу держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області в поясненнях № 06-05/23 від 21.01.2009 р. (вх. № 0746 від 21.01.2009 р.) зазначає про відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки у відповідача, про фіксацію даних фактів у актах перевірки від 07.02.2008 р. та від 21.03.2008 р. та невиконання відповідачем приписів щодо усунення порушення земельного законодавства.

Представник Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 17.10.2012 р. про відкладення справи № 18/428/12 повернулась з відміткою пошти про ліквідацію організації.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прокуратури, суд встановив :

04.02.1998 року організація орендарів Гадяцького орендного підприємства "Сервіс" (колективне побутове підприємство "Сервіс") (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав приміщення майстерні по виготовленню вінків, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 31,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці фонду місцевої ради, а покупець придбав вказане майно.

Договір зареєстровано 04.02.1998 року приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 за № 230.

Заявою від 17.02.1998 р., вх. № 270 від 17.02.1998 року (том. 1, а.с. 67) ОСОБА_1 звернулася до Голови міської ради м. Гадяча щодо виділення землі під власне користування за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18.03.1998 р. № 248-5 (том 1, а.с. 69) закріплено в постійне користування за будинком по АДРЕСА_3, що є власністю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 275 кв.м. для виробничих потреб.

22.12.2005 року приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5 видала свідоцтво, яким посвідчила, що ОСОБА_1 належить право приватної власності на нерухоме майно, яке складається з контори літ "А", загальною площею 179,1 кв.м., пилорами (том 1, а.с. 41) загальною площею 1351,9 кв.м., розташованого в м. Гадяч Полтавської області площа Революції, 45, яке придбане ОСОБА_1 за 108 140,00 грн., що раніше належало територіальній громаді Гадяцького району в особі Гадяцької районної ради на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Гадяцької міської ради від 27.09.2005 року, зареєстрованого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.09.2005 р. за реєстраційним номером 12200355.

11.01.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до Голови міської ради м. Гадяча з заявою (том.3, а.с. 181) про надання їй земельної ділянки по АДРЕСА_4, яка, як зазначила ОСОБА_1, була закріплена за КП "Ремводбуд" в постійне в користування.

Рішенням Гадяцької міської ради від 26.01.2006 р. (том. 4, а.с.123) надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для оформлення в установленому порядку права користування земельної ділянкою, яка розміщена в АДРЕСА_4. Рекомендовано ОСОБА_1 замовити в органах земельних ресурсів відповідну технічну документацію, необхідну для оформлення права користування земельною ділянкою.

07.02.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі та ОСОБА_1 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради, у якому зафіксовано: земельна ділянка площею 0,5074 га земель запасу Гадяцької міської ради в АДРЕСА_4 та земельна ділянка площею 0,04 га в АДРЕСА_3, використовується ОСОБА_1 для комерційних цілей без документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (том 1,а.с. 30).

На підставі цього акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.02.2008 року ОСОБА_1 було видано припис від 07.02.2008 року № 001416 про усунення порушень земельного законодавства (том 1, а.с. 31).

21.03.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі та ОСОБА_1 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради та виконання припису посадової особи від 07.02.2008 року № 001416, в якому зафіксовано, що вказаний припис ОСОБА_1 не виконано, порушення не усунено, правовстановлюючі документи на зайняті під об'єктами нерухомості земельні ділянки не виготовлені (том 1, а.с. 32).

На підставі цього акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2008 року ОСОБА_1 було видано припис від 21.03.2008 року № 001429 про усунення порушень земельного законодавства (том 1, а.с. 34), складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.03.2008 року № 000607 (том 1, а.с. 33) та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства від 24.03.2008 року № 000607 (том 1, а.с. 35).

22.04.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради та виконання припису посадової особи від 07.02.2008 року № 001416, в якому зафіксовано, що вказаний припис ОСОБА_1 не виконано, порушення не усунено, правовстановлюючі документи на зайняті під об'єктами нерухомості земельні ділянки не виготовлені (том 1, а.с. 37).

11.11.2008 року комісія у складі заступника голови райдержадміністрації, начальника відділу Держкомзему у Гадяцькому районі, начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, голови Гадяцької міської ради та начальника фінансового управління райдержадміністрації склала два акти визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з наданням земельних ділянок для державних та суспільних потреб, в яких визначила розмір збитків від несплати орендної плати (недоотриманих доходів) за період 2005 -2008 роки в сумі 103 759,79 грн. (земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_4) та в сумі 5 225,04 грн. (земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_3) (том 1, а.с. 82, 83).

В добровільному порядку ОСОБА_1 збитки від несплати орендної плати (недоотримані доходи) позивачу не відшкодувала, що змусило прокурора в порядку п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України, ст. 2 ГПК України звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, прокуратури, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 30 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до ст. 19 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться за кошти державного, республіканського (Республіки Крим) та місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Згідно ст. 22 ЗК України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відділ держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області надав суду пояснення № 336 від 03.12.2008 р., з яких вбачається, що на земельну ділянку по АДРЕСА_3 правовстановлюючий документ КПП "Сервіс" не виготовлявся.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви ОСОБА_1 (вх. № 270 від 17.02.1998 року), рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18.03.1998 р. № 248-5 (том 1, а.с. 69) закріплено в постійне користування за будинком по АДРЕСА_3, що є власністю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 275 кв.м. для виробничих потреб.

Натомість, Гадяцька міська рада не вчинила дій, передбачених ст.19,23,30 ЗК України, державний акт на право постійного користування відповідачем земельною ділянкою по АДРЕСА_3 не видала, про що також зазначив Вищий господарський суд України в постанові від 07.02.2012 р. по даній справі (том. 3, а.с. 206).

За таких обставин, безпідставними і необґрунтованими є посилання позивача на п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., згідно яких клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент ведення в дію цього Кодексу (01.01.2002р.), реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Кодексу.

До уваги судом не приймаються і листи Гадяцької міської ради від 17.06.2004 року № 02-29/560, від 29.10.2004 року № 02-29/907 (том. 1,а.с. 25, 26), адресовані відповідачу.

Таким чином, відповідач не порушив вимоги ст. 22 ЗК України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII, оскільки його вина в неотриманні правовстановлюючого документа на земельну ділянку по АДРЕСА_3 відсутня.

Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (в редакції, що була чинна на момент придбання об'єкта нерухомості, розташованого в м. Гадяч Полтавської області, площа Революції, 45, далі - Земельний Кодекс) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (станом на 20.06.2007 зі змінами та доповненнями) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Ст. 128 Земельного Кодексу визначено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, є державні акти, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів України, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відділ держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області надав суду пояснення № 336 від 03.12.2008 р., з яких вбачається, що на земельну ділянку у АДРЕСА_4, правовстановлюючий документ не виготовлявся як попереднім користувачем (КП "Ремводбуд"), так і відповідачем.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11.01.2006 р. (том.3, а.с. 181) рішенням Гадяцької міської ради від 26.01.2006 р. (том. 4, а.с.123) надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою, необхідної для оформлення в установленому порядку права користування земельної ділянкою, яка розміщена в АДРЕСА_4. Рекомендовано ОСОБА_1 замовити в органах земельних ресурсів відповідну технічну документацію, необхідну для оформлення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Гадяцької міської ради від 26.01.2006 р. відповідач не виконав, технічну документацію із землеустрою, необхідну для оформлення в установленому порядку права користування земельною ділянкою, яка розміщена в АДРЕСА_4, не виготовив.

Вказане дає суду підстави для висновку, що право відповідача на користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 не було належним чином посвідчене.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (далі по тексту -Порядок), розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно пункту 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Згідно п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Такий розмір збитків міською радою був розрахований відповідно до Порядку, виходячи з того, що земельна ділянка могла б перебувати у відповідача в оренді та з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1724 «Деякі питання оренди земель». Розмір збитків за користування відповідачем земельною ділянкою в АДРЕСА_4 за період з 01.11.2005 р. по 01.06.2008 р. за розрахунком позивача становить 103 759,79 грн.

Згідно п., п. 3.7, 3.8 Постанови Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України (2768-14 ), та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Враховуючи вищенаведене, а також листи Гадяцької міської ради від № 02-29/363 від 22.03.2007 року, № 02-29/650 від 06.07.2007 року до відповідача про оформлення відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку в АДРЕСА_4 (том. 1, а.с. 9,10), а також відсутність в матеріалах справи судових рішень про визнання недійсними приписів Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області від 07.02.2008 р. та від 21.03.2008 р., постанови про накладення адміністративного стягнення № 000607 від 24.03.2008 р., відсутність рішень про визнання недійсним акту визначення та відшкодування збитків від 11.11.2008 р. на суму 103 759, 79 грн., а також відсутність судових рішень про неправомірність дій (бездіяльності) Гадяцької міської ради щодо надання відповідачу в оренду земельної ділянки АДРЕСА_4, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 103 759, 79 грн. підлягають задоволенню частково на суму в розмірі 98 037,35 грн., оскільки відповідач користувався земельною ділянкою з 23.12.05р. (свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 22.12.2005р.).

Судом також враховано, що земельна ділянка в АДРЕСА_4 з грудня 2005 року перебувала в користуванні відповідача для виробничих потреб (комерційної діяльності), а місцевий бюджет не отримав доходів від користування землею за період з 23.12.2005 р. по 01.06.2008 р.

В задоволенні вимог про стягнення з відповідача 5 226, 054 грн. збитків за користування земельною ділянкою в м. Гадяч, по вул. 50 років Жовтня, 115 за період з 01.06.2005 р. по 01.06.2008 р. слід відмовити в зв'язку з відсутністю вини відповідача в неоформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Посилання відповідача на звільнення його від сплати земельного податку за приписами Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"" суд до уваги не приймає, оскільки предметом спору в цій частині вимог є стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати, а не сам податок за землю.

Вимога про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_3 та на АДРЕСА_4, і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу. Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленного згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

У ст. 641 Цивільного кодексу України зазначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації і для нього встановлена обов'язкова форма із чого слідує, що пропозиція про укладення договору повинна бути зроблена у відповідній формі та містити всі істотні умови.

Прокурор та позивач не надав суду доказів направлення позивачем на адресу відповідача пропозицій відповідно до чинного законодавства щодо укладення договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Гадяцька міська рада приймала рішення на планерному засіданні про надання земельних ділянок суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 в оренду.

В силу приписів ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Саме тому, неприйняття Гадяцькою міською радою відповідних рішень унеможливлює укладення договорів оренди у встановленому законом порядку.

Позовні вимоги про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки площею 0,0275 га за адресою АДРЕСА_3, та площею 0,5129 га за адресою АДРЕСА_4, а саме: план або схему земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень у її використанні, акт визначення меж земельних ділянок в натурі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Предмет позову про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені у вищевказаних нормативних актах, не передбачений він й іншими нормами права.

Неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа N 01-8/2229 від 25.11.2005 року, відповідно до якої суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Таким чином, вимоги про зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки безпідставні і задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь Гадяцької міської ради (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3), р/р 33217841800033, ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код 21050924 -98 037,35 грн. збитків (неодержаних доходів);

- в дохід бюджету, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 -1 960,75 грн. судового збору.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 6 листопада 2012 року

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cт. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cт. 93 ГПК України.