Рішення № 27410079, 06.11.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2012 Справа № 18/1944/12

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Імпульс", вул. Будька, 45 А, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39300

про стягнення 19 487,22 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Савченко А.Г., довіреність № 9 від 25.05.2011 року;

Від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в розмірі 19 487,22 грн. за договором оренди нерухомості від 30.09.2012 року № 30/09-12, з яких: 16022,09 грн. -основна заборгованість з орендної плати, 604,63 грн. -пеня; 94,24 грн. -інфляційні нарахування; 297,71 грн. -3% річних; 2468,55 грн. -витрати на утримання нежитлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору оренди, оскільки орендар, починаючи з першого місяця оренди не проводив жодних розрахунків з орендодавцем, що стало причиною для дострокового розірвання договору та зверненні до суду про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Заявою від 06.11.2012 року позивач в порядку ст. 22 ГПК України заявив про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача витрат на утримання нежитлового приміщення (комунальних послуг) у розмірі 2468,55 грн.

Відповідач в засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений за юридичною адресою згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 39-42), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35), відзив на позов та витребувані ухвалами від 03.10.2012 року, від 18.10.2012 року документи не подав

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору оренди від 30.09.2011 року (далі -Договір), що укладений між сторонами по справі, орендодавець (позивач) зобов'язався передати за плату орендарю (відповідачу) у строкове користування об'єкт оренди: частину приміщення загальною площею 74,4 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Петровського, 11, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, а орендар прийняти цю нерухомість і сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Факт отримання відповідачем об'єкту оренди підтверджується актом приймання - передачі від 30.09.2011 року (а.с. 14).

За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Згідно п. 5.1. Договору розмір орендної плати становить 2356,19 грн. за місяць з урахуванням ПДВ і зазначається орендодавцем в рахунку-фактурі.

Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує щомісячно у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (п. 5.3 Договору).

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 ЦК України.

Своїх зобов'язань за договором орендар належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді за розрахунком позивача становить 16022,09 грн. -це орендна плата за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.

На підставі п. 10.4. Договору Угодою від 24.04.2012 року Договір оренди було достроково розірвано, а орендна нерухомість передана позивачу згідно акту прийому-передачі від 24.04.2012 року (а.с.23, 24).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2011 року по 15.05.2012 року (а.с. 25) заборгованість відповідача становить 18490,64 грн. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні зазначена в акті сума включає в себе 16022,09 грн. заборгованості за оренду, а 2468,55 грн. -це витрати на утримання нежитлового приміщення (комунальні послуги).

Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами, підтверджує користування відповідачем об'єктом оренди в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року та наявність у нього заборгованості з орендних платежів перед позивачем за вказаний період, оскільки він є тим документом, який складається виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Дані, що відображені в цьому акті звірки не спростовані відповідачем будь-якими доказами, позивач пояснив, що після його підписання станом на момент розгляду справи в суді орендних платежів від відповідача не надходило.

Таким чином, судом задовольняються вимоги про стягнення основного боргу за оренду приміщення повністю - на суму 16022,09 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача 2468,55 грн. боргу по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення. В обґрунтування позовних вимог він посилається на Договір оренди, який передбачає обов'язок орендаря відшкодовувати орендодавцю комунальні послуги.

За п. 5.2 Договору оплата за використані комунальні послуги здійснюється протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку, що виставляється орендодавцем.

Суд зобов'язував позивача надати обґрунтований розрахунок витрат на утримання приміщення (комунальних послуг), докази фактичного понесення таких витрат (надання відповідних послуг відповідачу, докази направлення (вручення) відповідачу рахунків на оплату зазначених витрат (комунальних послуг), проте, всупереч ст. 33 ГПК України, позивач належних доказів суду не надав, хоча про вимоги суду був належно повідомлений: в судовому засіданні та ухвалами від 03.10.2012 року та 18.10.2012 року, та мав достатньо часу для підготовки і надання відповідних матеріалів. Доказів невиконання вимог суду з поважних причин позивач не надав, що перешкоджає розгляду спору по суті в цій частині. В зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, а також враховуючи заяву позивача від 06.11.2012 року (а.с. 37), суд залишає позов в частині стягнення з відповідача 2468,55 грн. боргу за комунальні послуги по Договору оренди приміщення без розгляду.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожен день прострочення. Позивачем заявлено до стягнення 604,63 грн. пені в період з 11.11.2011 року по 24.04.2012 року (детальний розрахунок в матеріалах справи, а.с. 5).

Суд задовольняє заявлену суму пені, оскільки її розмір та період нарахування є обґрунтованими, відповідає п. 6 ст. 231 ГПК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та договору.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 297 грн. 71 коп. - 3% річних за період з 11.11.2011 року по 20.09.2012 року, та 94,24 грн. інфляційних витрат за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року (розрахунок за кожен місяць окремо в матеріалах справи, а.с. 6-7) суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат за договором оренди, відповідач проти наявності вказаної заборгованості не заперечує, тому позов, з урахуванням наведених вище обставин підлягає задоволенню частково - на загальну суму 17018,67 грн.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення по справі має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

За змістом п. 3.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки, як стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК). Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п.3.14. Постанови).

Суд приймає до уваги, що відповідач уповноваженого представника ні на перше ні на друге засідання по даній справі на виклик суду не направив; доказів на підтвердження неможливості представника відповідача приймати участь при розгляді справи не надав; всупереч ст. 33 ГПК України, згідно з якою обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони, вимог ухвал не виконував, хоча про них він був належно повідомлений - як свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень ухвали суду відповідач отримував особисто (а.с. 30, 35), та мав достатньо часу для підготовки і надання відповідних матеріалів; слухання по справі 18.10.2012 року відкладалось з тих підстав, що відповідач не з'явився в судове засідання та не надавав витребуваних документів. Зазначене свідчить про ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом та містить ознаки неповаги до суду.

В зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне накласти на відповідача штраф в дохід Державного бюджету України в сумі 300 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 2), 81 (п. 5 ч. 1), 82, 83 (п. 5 ч. 1), 84-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39300, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Імпульс", вул. Будька, 45 А, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код 37097844, п/р 2600201647181 в АТ "Укрексімбанк", м. Поолтава, МФО 331649 - 16022 грн. 09 коп. основної заборгованості по орендній платі; 604 грн. 63 коп. -пеня; 94 грн. 24 коп. -інфляційні витрати; 297 грн. 71 коп. -3% річних; 1609 грн. 50 коп. - витрат по оплаті судового збору .

3. В частині вимог про стягнення 2468 грн. 55 коп. комунальних послуг залишити позов без розгляду.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39300, код НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України штраф в сумі 300 грн.

5. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.