Постанова № 27409929, 07.11.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2012 р. справа №5009/2852/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І.Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін: від боржника:не з'явивсявід скаржника: від кредитора:Науменко О.Л. -довір. № 18250/10/10-036 від 01.11.2012р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової службина ухвалу господарського суду Запорізької області від21.09.2012р.по справі№ 5009/2852/12 /суддя Ніколаєнко Р.А./за заявою кредитораприватного підприємства "Грандпром" м. Первомайськ Миколаївської областідо боржникаприватного акціонерного товариства "Енергомаш" м.Запоріжжяпровизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012р. у справі № 5009/2852/12 про залишення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 13.08.2012р. у справі №5009/2852/12 без задоволення.

В апеляційній скарзі ДПІ посилається, що суд першої інстанції порушив її право на участь у судовому засіданні, оскільки ухвала від 14.09.2012р., якою було призначено розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами на 21.09.2012р., була отримана скаржником лише 21.09.2012р. (тобто в день розгляду заяви судом).

Апеляційна скарга ухвалою від 24.10.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження та витребувано належним чином завірену копію ухвали від 14.09.2012 з відміткою про її фактичне отримання апелянтом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів встановила:

Стосовно доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими, тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

У судовому засіданні 07.11.2012р. колегією суддів апеляційного суду було оглянуто наданий представником апелянта оригінал ухвали господарського суду Запорізької області від 14.09.2012р., яка надійшла на його адресу від суду, та встановлено, що дійсно вказана ухвала надійшла до податкового органу 21.09.2012р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ДПІ. Належним чином засвідчена копія цієї ухвали долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодекс України сторони мають право брати участь в господарських засіданням.

Як вбачається на зворотній сторінці ухвали від 14.09.2012р. міститься штамп господарського суду Запорізької області про направлення сторонам кореспонденції саме 17.09.2012р.

Цією ж ухвалою господарський суд зобов'язав ДПІ надати оригінали доданих до заяви документів, нормативне та документальне обґрунтування заяви, акти податкових перевірок банкрута, інформацію про податкову заборгованість, копії судових рішень щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, довіреність на представника.

Однак приймаючи до уваги наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 1267 від 08.12.2009р. про те, що пересилка листів в межах області та між обласними центрами України здійснюється протягом 4 днів, колегія суддів дійшла висновку, що дійсно апелянт мав можливість отримати ухвалу лише 21.09.2012р. та не міг бути своєчасно проінформованим про час та місце проведення судового засідання, призначеного на 21.09.2012р. Отже, вказане свідчить про порушення прав апелянта на участь у судовому засіданні, що позбавило його право бути присутнім при дослідженні доказів, давати пояснення суду тощо.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою від 30.07.2012р. господарський суд Запорізької області за заявою ПП «Грандпром»порушено справу про банкрутство ПАТ "Енергомаш" з урахуванням особливостей ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута»(далі-Закон).

Постановою від 13.08.2012р. суд визнав ПАТ "Енергомаш" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 14.09.2012р. господарський суд прийняв до розгляду заяву ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Запорізької області від 13.08.2012р.

Ухвалою від 21.09.2012р. судом було залишено без задоволення заяву ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ про перегляд постанови суду від 13.08.2012р. за нововиявленими обставинами, а постанову від 13.08.2012р. залишено без змін.

Оскаржувана ухвала суду мотивована тим, що в якості нововиявлених обставин заявник послався на те, що судом неповно були з'ясовані обставини справи, що призвели до прийняття неправомірного рішення про визнання боржника банкрутом: суд не врахував те, що боржник звітував в 2012 році перед податковим органом та в декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2012 року зазначив операції на митній території України у обсязі 22702 грн. (без урахування ПДВ) та ПДВ у розмірі 4540 грн., що ставить під сумнів висновок щодо його неплатоспроможності; також про відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Такі доводи заявника суд першої інстанції не прийняв до уваги, тому що суд при розгляді заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами не вправі переоцінювати докази щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом, які вже оцінювались судом. Крім того, обставини, на які посилався заявник, були йому відомі й на час порушення провадження у справі, й на час визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши заяву ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Запорізької області від 13.08.2012р., не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, звертаючись до господарського суду, який виніс рішення та яке набрало законної сили, з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами сторона повинна довести суду про наявність усіх цих трьох ознак для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості нововиявленої обставини ДПІ зазначає факт відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність боржника за місцезнаходженням. Але з таким доводом ДПІ не можливо погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань

У пункті 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Отже, діюче законодавство передбачає порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою у відповідності до ст. 52 Закону за наявності хоча б однієї ознаки, переліченої у диспозиції цієї статті, тобто дана правова норма не містить імперативності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.07.2012р. № 14381528, в якому міститься інформація про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності та дата прийняття рішення засновниками про припинення юридичної особи -31.07.2012р. (а.с.46 т. 1). Тобто у справі №5009/2852/12 є докази, які підтверджують факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення підприємницької діяльності на момент винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника (а.с. 10-19 т.1), докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання документу (а.с.20-24 т.1). Крім того, належним доказом відсутності підприємницької діяльності боржника є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тобто при порушенні справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону ініціюючим кредитором були дотримані вимоги цієї статті.

Таким чином, апелянт не довів істотність нововиявлених обставин, необхідних для перегляду та скасування постанови господарського суду від 13.08.2012р. про визнання боржника банкрутом у справі № 5009/2852/12.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Таким чином, ухвала господарського суду від 21.09.2012р. підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012р. у справі №5009/2852/12 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2012р. у справі №5009/2852/12 про банкрутство скасувати.

Заяву Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Запорізької області від 13.08.2012р. у справі № 5009/2852/12 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 13.08.2012р. про визнання боржника приватного акціонерного товариства "Енергомаш" банкрутом у справі №5009/2852/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО