Рішення № 27409680, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11094-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад-1"

Про стягнення 24 118,96 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Далека Т.В. -пред. за довіреністю б/н від 31.07.2012р.

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад-1" (далі по тексту - відповідач) про 24118, 96 грн., з яких 20565, 48 грн. основної заборгованості за Договором поставки №380-11 від 01.01.2011р., 912, 26 грн. пені, 1439, 56 грн. штрафу, 1201,52 грн. 20% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11094-2012, розгляд справи призначено на 11.09.2012 року.

Ухвалою суду від 11. 09.2012 року відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 27.09.2012р., в зв'язку з неявкоювідповідача в судове засідання, неповним виконанням вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №5011-9/11094-2012 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою суду від 27.09.2012 року справу прийнято до провадження судді Балаца С.В. та призначено до розгляду на 27.09.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу №5011-9/11094-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

В судовому засіданні 30.10.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали, надано оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі та представник позивача просив відкласти розгляд справи для надання всіх оригіналів, що підтверджують факт поставки продукції відповідачеві, в зв'язку з їх не надходженням з юридичної адреси позивача у справі.

В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином - рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення, за адресою, зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ на відповідача.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад-1" було укладено Договір поставки №380-11.

На підставі накладних №383062/376897 від 23.03.2012р., №382293/376718 від 23.03.2012р., №383059/376894 від 23.03.2012р., №383060/376895 від 23.03.2012р., №382291/376716, від 23.03.2012р., №391410/385687 від 31.03.2012р., №392461/385619 від 31.03.2012р., №392462/385628 від 31.03.2012р. позивач поставив відповідачеві алкогольні напої в асортименті на загальну суму 26 565, 48 грн.

Згідно з п.6.1 Договору поставки №380-11 від 01.01.2011р. розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Відповідно до п.6.2 Договору поставки №380-11 від 01.01.2011р. датою оплати покупцем вартості отриманого товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідач в порушення умов Договору свого зобов'язання з оплати поставленої продукції у встановлений Договором строк належним чином та у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 20 565, 48 грн.

За своєю правовою природою Договір №4600020835 від 25.03.2008р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173-175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509, ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, позивачем передано відповідачу товар на загальну 28 033, 38 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором поставки №380-11 від 01.01.2011р. в сумі 20 565, 48 грн. -за основним зобов'язанням належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. З огляду на наведену норму, сторони у договорі можуть визначити інший розмір санкцій тільки в тому випаду, якщо такий розмір законом не встановлено.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов п.7.1 Договору поставки №380-11 від 01.01.2011р. покупець за порушення строків оплати вартості одержаного товару зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару більше ніж на 30 днів, останній сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Перевірівши розрахунко позивача щодо стягнення пені та штрафу, передбаченого умовами договору, суд приходить до висновку про його правильність, а отже задовольняє вимоги позивача в цій частині в поному обсязі.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п.9.2 Договору поставки №380-11 від 01.01.2011р. у випадку порушення покупцем строків оплати отримано від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими грошима.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 20% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України) та договорі (п. 9.2 ), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 20 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 1201,52 грн. відповідно до розрахунку, здійсненому позивачем, правильність якого перевірена судом.

У відповідності зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини, не спростував.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад-1" 20 565, 48 грн. - основної заборгованості, 912, 26 грн. -пені, 1 439, 56 грн. -штрафу, 1 201, 52 -20% річних,заборгованості за Договором купівлі-продажу №2065 від 05.09.2008р. підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад-1" (02090, м. Київ, вул. Празька, 3, кв. 214, код ЄДРПОУ 31172894, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь "Баядера Логістик" (84601, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 35871504) 20565, 48 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 48 коп. основної заборгованості, 912, 26 (дев'ятсот дванадцять) грн. 26 коп. пені, 1439,56 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 56 коп. -штрафу, 1201,52 (одна тисяча двісті одна) грн. 52 коп. 20% річних, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06.11.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко