Рішення № 27408960, 07.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/12958-2012 07.11.12Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича, м. Київ

про відшкодування шкоди в сумі 10 243, 86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.10.2012р. справу № 5011-32/12958-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 10 243, 86 грн. відповідно до Договору добровільного страхування транспортних засобів у формі полісу за № АА/7416246 від 23.09.2011р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Уніка", далі Страховик, та Фізичною-особою підприємцем Остріщенком Юрієм Васильовичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів у формі Полісу № АА/7416246, далі Поліс, об'єктом страхування якого є автомобіль "RENAULT 385 19T", державний реєстраційний номер АА 1994 АР, на випадок дорожньої -транспортної пригоди.

13 грудня 2011 року о 10 год 15 хв. на перехресті пр. Правди та вул. Байкальської у м. Дніпропетровську сталася дорожньо -транспортна пригода, далі ДТП, за участю транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер", державний номер АЕ 7270 ЕА, під керуванням Дідюка Андрія Володимировича та автомобіля "RENAULT 385 19T", державний реєстраційний номер АА 1994 АР, під керуванням Секірко Василя Васильовича.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Секірко Василя Васильовича за ознаками пункту 124 КУпАП, та відповідно до пункту 10.1 Правил Дорожнього руху України підтверджено постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 18.01.2012р. у справі № 3/0121/92/12, що в розумінні статті 35 ГПК України є -загальновідомими обставинами, які мають значення для вирішення спору.

Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу відповідно до Висновку 674 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 23.12.2011р. становить 10 243, 86 грн. Відповідно до страхового акту Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" та наказу № 000807716 від 05.06.2012р. сума страхове відшкодування гр. Дідюку А.В. становить 10 243, 86 грн., яку було виплачено згідно платіжного доручення № 019640 від 07.06.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль "RENAULT 385 19T", державний реєстраційний номер АА 1994 АР належить СПД Остріщенку Ю.В., цивільна-правова відповідальність якого застрахована позивачем за полісом № АА/7416246 від 23.09.2011р., з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в сумі 50 000, 00 грн., та з нульовою ставкою франшизи.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 10 243, 86 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що кореспондується з положеннями.

Так, п. 33.1.4. ст. 33 та п. п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у триденний строк.

Поряд з цим, позивач вказує на положеннями ст. 1172 ЦК України щодо обов'язку юридичної або фізичної особи відшкодування шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

На підтвердження вказаних, позивач надає Трудовий договір від 12.08.2012р., укладений між Секірко В.В. та відповідачем, який підтверджує між ними трудові відносини.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем, в т. ч . й1ого працівником Секірко В.В. страхувальника про настання події, яка має ознаки страхової, тобто ДТП.

Таким чином, до позивача в межах суми 10 243, 86 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Регресна вимога (претензія) від 19.07.2012р. про стягнення страхового відшкодування в зазначеній сумі була надіслана відповідачу, однак залишена ним без відповіді та задоволення.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Вина Секірко Василя Васильовича встановлена постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 18.01.2012р. у справі № 3/0121/92/12, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наданими до матеріалів справи доказами позивачем доведено факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України та право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 10 243, 86 грн. Натомість відповідачем не надано доказів на спростування викладених вище обставин.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про відшкодування шкоди в сумі 10 243, 86 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. покладаються на відповідача у справі -Фізичну особу-підприємця Остріщенка Ю. В., згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 15, 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 1166, 1172, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 36, ч.3 ст. 43, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича, 04212, м. Київ, вул. Тимошенко, буд. 7-А, ідентифікаційний номер 20008285238, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533, суму виплаченого страхового відшкодування ( в порядку регресу) в розмірі 10 243, 86 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -09.11.12р

Суддя Ю.О. Підченко