Ухвала суду № 27408728, 09.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" листопада 2012 р. Справа № 5011-26/5509-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 р.у справі№ 5011-26/5509-2012господарського суду міста Києваза позовомпрокурор Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"прозвільнення земельної ділянкиВ С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга від 08.10.2012 (ВГСУ вх.№ 20783/2012 від 07.11.2012) не відповідає вимогам розділу ХІІ1Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до приписів частин 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно оскаржуваних рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2012 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 р. предметом спору є вимоги про зобов'язання повернути земельні ділянки нормативною грошовою оцінкою 4931827,72 грн. та 1228992,44 грн. (за інформацією головного управління земельних ресурсів КМДА).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що сплата судового збору за касаційне оскарження судового рішення повинна відбуватися за ставкою, встановленою для позовів майнового характеру, виходячи з грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки предмет спору, а саме земельна ділянка щодо якої заявлено вимоги про повернення, підлягає вартісній оцінці.

Згідно з підпунктом "1" пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору з позову майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з підпунктом "5" пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на судове рішення сплачується 50 відсотків ставки, що обчислюється, виходячи з оспорюваної суми, якою в розглядуваному випадку є грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 р. № 4282-VI мінімальна заробітна плата на 2012 р. з 01.01.2012р. встановлена на рівні 1073 грн.

Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті за касаційне оскарження судового рішення в повному обсязі позовних вимог складає 32190 грн..

Як вбачається з касаційної скарги до неї додано платіжне доручення №195 від 04.10.2012р. як доказ про сплату 751 грн. 10 к. судового збору, що не відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтовуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

В касаційній скарзі скаржник доводить, що судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального права. При цьому зазначається, що обґрунтування касаційної скарги буде надано суду додатково.

Касаційна інстанція вважає, що скаржником не обґрунтовано суті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, з вказівкою в чому полягає невірність правових висновків суду щодо застосованих ним норм права до встановлених обставин.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція дійшла висновку про не виконання скаржником вимог ст. 111 ГПК України щодо змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту шостого частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, зокрема, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини третьої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення зазначених обставин скаржник має право повторно подати скаргу в загальному порядку.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, сплачений заявником судовий збір підлягає поверненню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 46, 86, 107, 108, п.п. 4, 6 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 р. у справі № 5011-26/5509-2012 господарського суду міста Києва не приймати до розгляду і повернути.

Повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку -820019, код за ЄДРПОУ-38004897, 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун