Рішення № 27407365, 13.11.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-6764/11

2/2011/1020/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 листопада 2012 року Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого - судді Федосенко В.В.,

при секретарі - Прядко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, законним представником якої є ОСОБА_2 та третя особа орган опіки та піклування Жовтневого району м. Харкова про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень та змін розміру позовних вимог, остаточно просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчою кредиту №11077732000 від 17.11.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 17.11.2006 року за реєстровим № 4460, а саме на: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину реєстровий № 2-1008 та договору про розподіл спадкового майна реєстровий №2-1010, в погашення наступних вимог: заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11077732000 від 17.11.2006р., укладеним ОСОБА_3 з АТ УкрСиббанк" в загальній сумі 38 915,07 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) дол. США 07 центів; витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді на користь Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, адреса реєстрації: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60) на рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.

Продаж предмета іпотеки позивач просив суд провести через публічні торги та встановити початкову ціну продажу предмета що визначається в процедурі виконавчого провадження.

Свої позовні вимоги позивач, посилаючись на норми ст. 124 Конституції України, ст.ст. 242, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 625, 1050, 1282 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 23, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», мотивував тим, що 17.11.2006 року між ОСОБА_3 та АТ «УкрСиббанк»було укладено договір про надання споживчого кредиту №11077732000, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_3 кредит в сумі 56 000,00 (п'ятдесят шість тисяч) доларів США 00 центів, строком до 17 листопада 2027 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 10,3 % річних.

Для забезпечення виконання основного зобов'язання за договором споживчого кредиту між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 17.11.2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 реєстровий номер 4460. Згідно цього договору ОСОБА_3 передала в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Спадкоємцем померлої ОСОБА_3 є її малолітня донька ОСОБА_1, 2004 року народження до якої квартира, перейшла власність. Станом на 03.02.2012 року сума заборгованості за Кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 38 915,07 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) доларів США. Враховуючи, що відповідач є спадкоємцем померлої ОСОБА_3, боржника за договором споживчого кредиту, позивач зазначає, що ОСОБА_1, як спадкоємець померлого боржника зобов'язана задовольнити вимоги кредитора (позивача) в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та про дану обставину, відповідно до ст. 1281 ЦК України та умов кредитного та іпотечного договору позивач був повідомлений листом від 18 липня 2007 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідач також зазначав, що сам позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що «у червні 2008 року Десята Харківська Державна нотаріальна контора повідомила АТ «УкрСиббанк», що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, та повідомила, хто із спадкоємців отримав це майно. Вказуючи на те, що позовна заява подана до суду 5.10.2010 року тобто після спливу встановлених ст. 1281 ЦК України строків.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.2006 року між ОСОБА_3 та АТ «УкрСиббанк»було укладено договір про надання споживчого кредиту №11077732000, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_3 кредит в сумі 56 000,00 (п'ятдесят шість тисяч) доларів США 00 центів, строком до 17 листопада 2027 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 10,3 % річних. Для забезпечення виконання основного зобов'язання за договором споживчого кредиту між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 17.11.2006 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 реєстровий номер 4460. Згідно цього договору ОСОБА_3 передала в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Виходячи з наведеної норми ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання визначається як правовий зв'язок між двома суб'єктами (сторонами), що має односторонню спрямованість: на одну сторону зобов'язання покладається обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматися від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надається право, що кореспондує обов'язку першої.

Таким чином між позивачем та ОСОБА_3 на підставі зазначеного договору споживчого кредиту виникло основне зобов'язання (правовідносини позики), в якому в ОСОБА_3 виник обов'язок щодо повернення суми позики, а в позивача виникло право вимоги щодо її повернення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а само заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином на підставі основного зобов'язання позики між ОСОБА_3 та позивачем виникло зобов'язання іпотеки, яке мало похідний характер від основного зобов'язання, щодо повернення суми позики.

Положення ст.ст. 520-523 Цивільного кодексу України не виключають чинності спеціальних правил, що встановлені законом та передбачають заміну боржника в зобов'язанні, зокрема на підставі правонаступництва. Заміна боржника в зобов'язанні в зв'язку з універсальним правонаступництвом має місце при спадкуванні за умови пред'явлення вимоги до спадкоємців в строки, що встановлені ст. 1281 Цивільного кодексу України.

Згідно із Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції 17.07.2007р., ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_1, в силу ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, успадкувала її обов'язок по поверненню суми позики, яка була отримана за договором споживчого кредиту від 17.11.2006 року №11077732000.

Положеннями ч. 1 ст. 1281 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Листом від 18 липня 2007 року вхідний номер 34-16-27/73 позивач отримав повідомлення щодо того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3.

До даного листа було додана копія свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції 17.07.2007 р. Факт отримання даного листа позивачем була визнана представником позивача в судовому засіданні.

Також листом № 1417 від 06 червня 2008 року Десята Харківська Державна нотаріальна контора повідомила позивача, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове маймо, повідомила, хто із спадкоємців отримав це майно, зокрема квартира АДРЕСА_1 (предмет іпотеки) та 2/5 квартири АДРЕСА_2. Спадкове майно у рівних частинах отримали: ОСОБА_1 та ОСОБА_8. Згідно Договору про розподіл спадкового майна від 06.06.2008 року, квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), перейшла власність ОСОБА_1, 2004 року народження. Факт отримання даного повідомлення також була визнана позивачем у позовній заяві та безпосередньо представником позивача в судовому засіданні, яке відбулося 19 березня 2012 року.

Сума заборгованості за Кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 38 915, 07 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) доларів США 07 центів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Оцінюючі встановлені правовідносини та вирішуючи спір, суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 1281 ЦК України регламентує порядок пред'явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника. Відповідно до частин 1-4 цієї статті спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Позивач був належним чином повідомлений про смерть боржника за кредитним договором ОСОБА_3 та про відкриття спадщини, що підтверджується листом від 18 липня 2007 року, вхідний номер 34-16-27/73, а також листом № 1417 від 06 червня 2008 року Десятої Харківської Державної нотаріальної контори

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтями 1281, 1282 ЦК України передбачена процедура наступництва спадкоємцями обов'язків спадкодавця, у зв'язку з чим відповідні вимоги кредитора, якщо вони не заявлені спадкоємцям у порядку, встановленому зазначеними статтями ЦК України, не можуть бути задоволені судом.

В даному випадку відповідач успадкувала обов'язок своєї матері по поверненню суми позики, яка була отримана за договором споживчого кредиту від 17.11.2006 року №11077732000.

Відповідно до вимог ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення іпотеки передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку», зокрема іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Визначені ч. ч. 2 і 3 ст. 1281 ЦК України строки є преклюзивними, сплив яких згідно із законом припиняє існування права вимоги кредитора -позивача внаслідок нездійснення нею свого права (ч. 2 ст. 12 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 5 жовтня 2010 року.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд також надає оцінку доказам позивача, зокрема вимозі № 134-122/567 від 02 червня 2009 року, виходячи при цьому з того, її наявність не спростовує твердження, про те, що позивач втратив право вимоги до спадкоємців. Суд мотивує такий висновок наступним. Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події ,з якою пов'язано його початок. Таким чином суд приходить до висновку, що строк пред'явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_3 для позивача розпочався 19 липня 2007 року, коли він дізнався про смерть ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу шестимісячний строк для пред'явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_3 закінчився для позивача 19 грудня 2007 року.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не було подано доказів звернення до відповідача із відповідними вимогами протягом строку з 19 липня 2007 року -19 грудня 2007 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що в позивача відсутнє право вимоги за договором споживчого кредиту від 17.11.2006 року №11077732000 внаслідок не пред'явлення відповідної вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у встановлені законом строки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, право на судовий захист виникає у особи у випадку наявності суб'єктивного права та його порушення, невизнання чи оспорювання.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права, свободи чи інтересу, на захист якого подано позов та його порушення, невизнання або оспорювання.

Якщо суд при розгляді справи встановить, що у позивача відсутнє відповідне право або воно не є порушеним (оспорюваним або невизнаним), він відмовляє у задоволенні позову, адже судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 12, 253, 254, 509, 520-523, 546, 575, 598, 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 3, 17 ЗУ «Про іпотеку»та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Жовтневого району м. Харкова про звернення стягнення на предмет іпотеки -залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: