Рішення № 27406488, 09.11.2012, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 1615/214/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2012 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І. при секретарі Яворській А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 17 902 грн. 27 коп. сплачених за ремонт автомобіля, 250 грн. сплачених за проведення експертизи, 800 грн. сплачених за послуги евакуатора, 300 грн. сплачених банку за послуги та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що він являється власником автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2

09.10.2011 року близько 13 години вказаний автомобіль був припаркований на вул..Республіканській в м.Кременчуці. В цей час відповідач ОСОБА_2 виїжджав ж другорядної дороги на вул..Республіканську в м.Кременчуці на автомобілі «Renault»д.н. НОМЕР_1 та не надав переваги у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi»д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, який в свою чергу пошкодив припаркований на узбіччі автомобіль «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 який належить йому на праві приватної власності.

Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.10.2011 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні дорожньо -транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №474 від 17.10.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 складає 89097 грн. 88 коп., вартість матеріального збитку складає 36 626 грн. 91 коп.

В подальшому за свої кошти він розпочав ремонт автомобіля. 10.10.2011 року автомобіль евакуатором доставлений на ремонт в м.Олександрію та послуги евакуатора склали 800 грн.

Згідно товарного чеку від 12.10.2011 року вартість часткового ремонту складає 25 292 грн. В подальшому було проведено остаточний ремонт автомобіля та на його ремонт було витрачено ще 21 620 грн., а всього вартість ремонту складає 47 915 грн.. За експертний висновок ним сплачено 250 грн.

СК «ПРОСТО страхування»виплатило йому страхове відшкодування у розмірі 30 012 грн. 43 корп., при отриманні якого за послуги банку ним сплачено 300 грн.

Також, крім матеріальної шкоди, йому спричинено і моральну шкоду, яка виразилася у тому, що він кожний день використовував автомобіль для потреб сім»ї. Він зв»язувався з відповідачем з приводу ремонту автомобіля, принижувався, прохаючи надати матеріальну допомогу, у зв»язку з чим нервував, в його сім»ї виникали сварки у зв»язку з витраченими коштами. Він не може нормально працювати та порушився його сон. Моральну шкоду він оцінює в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення моральної шкоди, однак вважає, що вказану шкоду він повинен відшкодовувати разом із водієм автомобіля «Mitsubishi»д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3, а в задоволенні позовних вимог в іншій частині просив відмовити, оскільки вважає, що збитки позивачу повинна відшкодовувати страхова компанія, з якою він уклав договір обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник третьої особи ПрАТ «ПРОСТО -страхування»до судового засідання не з»явився, направив до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 до судового засідання не з»явився з невідомих суду причин.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи ПрАТ «ПРОСТО -страхування»та третьої особи ОСОБА_3 на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА 934899.

09.10.2011 року о 13 годині ОСОБА_2 в м.Кременчуці на вул..Республіканській, керуючи автомобілем «Renault»д.н. НОМЕР_1, не надав переваги у русі автомобілю, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi»д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який в свою чергу пошкодив припаркований на узбіччі автомобіль Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 чим порушив вимоги п.10.2 ПДР Україна, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.10.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ст..124 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ст..61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тобто вказаною постановою суду встановлено вину ОСОБА_2 у порушенні вимог ПДР України, внаслідок чого отримав механічні пошкодження належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2

Як встановлено судом, на час вказаної ДТП, був діючим договір обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений 27.09.2011 року, між ОСОБА_2 та ПрАТ «ПРОСТО страхування»(поліс АА/6881647) відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Renault»д.н. НОМЕР_1.

П.2 вказаного договору встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000 грн. та франшизу у розмірі 510 грн.

Відповідно до ст..22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

10.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «ПРОСТО страхування»з повідомленням про настання страхового випадку та 10.10.2011 року ПрАТ «ПРОСТО страхування»було замовлено за власні кошти висновок експертного автотоварознавчого дослідження у експерта автотоварознавця Сунцова С.С.

10.10.2011 року експертом було проведено огляд автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 та складено протокол огляду.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №474 від 17.10.2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 складає 89 097 грн. 88 коп., а вартість матеріальних збитків, що спричинені власнику автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 складає 36 626 грн. 91 коп. з урахуванням ПДВ або 30 522 грн. 43 коп. без урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору страхування ПрАТ «ПРОСТО страхування»було перераховано ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 30 522 грн. 43 коп., тобто у розмірі спричинених матеріальних збитків, що визначені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №474 від 17.10.2011 року, яке зменшене на суму ПДВ та суму франшизи у розмірі 510 грн.

Як встановлено судом та це не заперечується сторонами, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 кошти в сумі 510 грн., тобто суму франшизи, на яку зменшено Страховиком страхове відшкодування.

Згідно ст..1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст..1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, останній зазначив, що на даний час належний йому автомобіль «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 повністю відновлено після ДТП та на його відновлення ним витрачено 46 915 грн., при цьому посилається на товарний чек від 12.10.2011 року на суму 25 295 грн. та видаткову накладну від 14.12.2011 року на суму 21 620 грн., що видані ФОП ОСОБА_5

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто обов»язок доведення розміру шкоди лежить на позивачеві.

Як вбачається із вказаного товарного чеку та видаткової накладної, в них вказано ряд товарів (запчастин), які не вказані в протоколі огляду транспортного засобу від 10.10.2011 року, що складений експертом, як такі, що підлягають заміні чи ремонту, при цьому позивачем суду не надано належних доказів того, що необхідність їх заміни чи ремонту викликана внаслідок їх пошкодження в результаті ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2.

Крім того позивачем суду не надано належних доказів того, що вказані у видатковій накладній товари (запчастини) взагалі ним придбавались, оскільки постачальником та отримувачем у ній зазначено ФОП ОСОБА_5

За клопотанням відповідача судом по справі призначалась судова автотоварознавча експертиза для визначення питання про вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля «VOLKSWAGEN LT46»д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 внаслідок ДТП та визначення питання про вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN LT46»д.н. НОМЕР_2 що належить ОСОБА_1, який пошкоджений внаслідок ДТП.

Вказана експертиза не було проведена у з»язку з не проведенням її оплати відповідачем та ненаданням позивачем експерту для огляду автомобіля «VOLKSWAGEN LT46»д.н. НОМЕР_2

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що внаслідок ДТП, в результаті якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль «VOLKSWAGEN LT46»д.н. НОМЕР_2 йому було завдано матеріальні збитки на суму 46 916 грн. чи ним витрачено кошти на відновлення автомобіля на суму 46 915 грн.

Крім того, як вбачається із положень Закону України ««Про обов»язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та положень договору обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений 27.09.2011 року, між ОСОБА_2 та ПрАТ «ПРОСТО страхування»(поліс АА/6881647) ними встановлено ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого у розмірі 50 000 грн.

Тобто в період дії вказаного договору, відшкодовувати матеріальну шкоду, яка заподіяна третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Renault»д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно -правова відповідальність ОСОБА_2 в межах встановленого ліміту відповідальності повинен Страховик, а володілець джерела підвищеної небезпеки в даному випадку повинен відшкодовувати завдану ним шкоду у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності Страховика.

Відповідно до ст..29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються зокрема витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З наведеного вбачається, що витрати пов»язані з евакуацією транспортного засобу до місця здійснення ремонту на території України повинен сплачувати Страховик, тобто в даному випадку ПтАТ «ПРОСТО страхування».

Позовні вимоги позивачем до ПтАТ «ПРОСТО страхування»не пред»являлися та клопотання про залучення якого до участі в справі позивачем не заявлялось.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази та виходячи з вимог ст..11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 902 грн. 27 коп. та 800 грн. сплачених за послуги евакуатора є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 250 грн. сплачених за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, то суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та це не заперечується позивачем, витрати по проведенню експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 були сплачені ПрАТ «ПРОСТО страхування»відповідно до положень Закону України ««Про обов»язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи викладене, а також те, що як пояснив в судовому засіданні позивач, 250 грн. ним були сплачені експерту не за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, а за надання йому експертом копії висновку експертного автотоварознавчого дослідження №474 від 17.10.2011 року, то суд підстав для задоволення позову в цій частині не вбачає у зв»язку з їх безпідставністю.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 300 грн., які сплачені ним ПАТ «Ощедний банк України», оскільки, як вбачається із прибуткового касового ордеру від 19.12.2011 року, вказані кошти були сплачені позивачем банку як плата за отримання готівки, тобто вказані витрати безпосередньо не пов»язані із наслідками ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ст..1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, що виразились у порушенні вимог ПДР України при керуванні транспортним засобом та які призвели до пошкодження належного ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen LT 46 »д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 зазнав втрат немайнового характеру внаслідок душевних страждань, тобто останньому спричинено моральну шкоду.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 000 грн.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 грн. 84 коп. сплаченого судового збору та 248 грн. сплачених за надання правової допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: