Ухвала суду № 27405253, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К-16140/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову та ухвалуГосподарської суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2008 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008 рокуу справі№ 2-26/2468-2008Аза позовомКолективного багатопрофільного підприємства «Кварц»доДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарської суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2008 року у справі № 2-26/2468-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0011121502/3 від 14.02.2008 року на суму 604,32 грн., № 0014231502/2 від 18.03.2008 року на суму 613,74 грн., № 0000601502/0 від 28.01.2008 року на суму 725,37 грн.

Не погоджуючись із судовим рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки щодо дотримання Колективним багатопрофільним підприємством «Кварц»вимог законодавства з питань сплати податку на додану вартість складено акт акти № 1294/15-2/13781619 від 17.10.2007 року, № 69/15-2/13781619 від 22.01.2008 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаних актів відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0011121502/3 від 14.02.2008 року на суму 604,32 грн., № 0014231502/2 від 18.03.2008 року на суму 613,74 грн., № 0000601502/0 від 28.01.2008 року на суму 725,37 грн.

Згідно з актами перевірки штрафні санкції нараховані податковим органом за несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість по податковим деклараціям від 20.09.2007 року № 16489 на суму 15 321,00 грн., від 19.10.2007 року № 19875 на суму 12 500,00 грн., від 19.11.2007 року № 22227 на суму 3 538,00 грн.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судами встановлено, що позивачем податкові зобов'язання, вказані в актах перевірки сплачені вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями № 490 від 27.09.2007 року на суму 15 321,00 грн., № 576 від 30.10.2007 року на суму 12 500,00 грн., № 625 від 29.11.2007 року на суму 3 538,00 грн.

Проте, відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції з посиланням на пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»виходили з того, що позивач діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не мав права самостійно змінювати "призначення платежу" та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову, оскільки зазначена норма не надає податковому органу право змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, як наслідок відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, визначених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи касаційної скарги зводяться до хибного тлумачення положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарської суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008 року у справі № 2-26/2468-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак