ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 листопада 2012 року № 2а-13977/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Судді Добрянської Я.І,
відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України, без виклику сторін, розглянув в порядку скороченого провадження справу
За позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»
про стягнення заборгованості в сумі 50 087,18 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»про стягнення заборгованості в сумі 50 087,18 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-13977/12/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 30.10.2012 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-13977/12/2670 була отримана відповідачем 18.10.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Однак, ні станом на 30.10.2012 р., ні станом на час розгляду даної справи по суті 13.11.2012 р., жодних заперечень на позовну заяву та/або заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Згідно вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2012 року Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік»- по формі 10-ПІ (поштова річна), затвердженої наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42.
Згідно звіту Відповідач вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 62 особи, та відповідно до 4-х відсоткового нормативу Відповідач повинен був працевлаштувати два інваліда, а працевлаштував тільки одного (копія звіту наявна в матеріалах справи).
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній гру довій та громадській діяльності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до Положення «Про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів», затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 р. № 81, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –відділення Фонду) - є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд).
Відділення Фонду є правонаступником територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу.
При цьому, відповідно до покладених завдань відділення Фонду здійснює зокрема, реєстрацію підприємств, які використовують найману працю, організацію та прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць до нормативу, їх аналіз та перевірку правильності розрахунків, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, які використовують найману працю, ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій, тощо.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 та 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Відповідно до частини 3 статті 18 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до статті 19 цього Закону передбачається, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості 1 робочої о місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.
Відповідно до статті 20 Закону вбачається, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Дія зазначеного Закону розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 (далі - Порядок), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних так і фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку, у разі коли підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю не одержують прибутку, то сума адміністративно-господарських санкцій та пеня сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.
Пункт 4 ст. 20 Закону України від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ «Про зайнятість населення» (далі –Закон № 809) зобов'язує підприємства звітувати за наявними вакансіями щомісяця
Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
При цьому, Відповідач, до Голосіївського районного центру зайнятості протягом 2011 року з приводу наявних вакансій для працевлаштування інвалідів не звертався, що підтверджується відповідним листом, що також наявний в матеріалах справи.
Тобто, підприємство повинне створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.
Крім того, подання звітів до центрів зайнятості передбачено законодавчо і не звільняє підприємство від обов'язку працевлаштування інвалідів або сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4 відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон № 875), порядок реєстрації у Фонді, строки подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контроль за виконанням нормативу робочих місць, перевірка підприємств щодо їхньої реєстрації у Фонді, подання щорічних звітів і сплати адміністративно-господарських санкцій визначається КМУ (постанова від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закову України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», далі - Постанова № 70).
Згідно з вимогами частини 3 статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю. самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому, виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, згідно статті 19 Закону, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»повинно було працевлаштувати 2 (двох) інвалідів, а працевлаштувало 1 (одного), тобто свій обов'язок не виконало.
Відповідно до п.3.4. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
На виконання п.3.7 зазначеного Порядку, Позивачем у поданій позовній заяві за невиконання Відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів було розраховано суму пені на дату її подання, яка складає 1 752,18 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Отже, оскільки у Відповідача не була створена належна кількість робочих місць для інвалідів відповідно до нормативу, то згідно статті 20 Закону у Комунального підприємства «Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 50 335,00 гри. (розрахунок наявний в матеріалах справи) та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій в розмірі 1 752,18 грн., що разом складає 52 087,18 грн.
Так, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.
Таким чином, незалежно від форм власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інвалідів та ввести його в дію, шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує адміністративно-господарську санкцію до Державного бюджету України.
Згідно із довідкою Вищого Адміністративного Суду України про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавчо встановлена альтернатива - створення робочого місця та працевлаштування інваліда або сплата штрафних санкцій за невиконання значеного обов'язку.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач (що був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в даній справі) жодних заперечень щодо наявності такого боргу суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»заборгованості в сумі 50 087,18 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(код ЄДРПОУ 32375554, адреса: 03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 17-Б ) заборгованість по сплаті на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік у розмірі 50 335,00 грн, та пені у розмірі 1 752,18 грн., що разом складає 52 087,18 грн.
3. Заборгованість стягнути до дохідної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2426221, код призначення платежу 50070000;01 адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік.
Стягувач –Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104).
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І.Добрянська
Судове рішення № 27404774, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 13.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13977/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: