Постанова № 27404501, 31.10.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/5676/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.,

представників позивача - Полєщука А.П., Сибільова В.В., Ковбаса М.В.,

представника відповідача - Горох Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/5676/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елга" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Елга") звернулось до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000991502/0 від 15.06.2010 р., №0000991502/1 від 17.08.2010 р. та №0000991502/3 від 14.01.2011 р.

-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Елга" складено акт №641/1502/14002505, в якому зазначено, що позивач порушив вимоги пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

15.06.2010 р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000991502/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 973800,00 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем протягом перевіряємого періоду (з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р.) безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 649200,00 грн. по податковій накладній №01 від 31.12.2009 р., отриманої від TOB "Бізнес Істеблішментс". Однак, дане твердження відповідача в акті перевірки позивач вважає помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

02.11.2009 року між TOB "Елга" та TOB "Бізнес Істеблішменту" укладено договір про надання послуг №01/02119, за яким Виконавець (TOB "Бізнес Істеблішментс") зобов'язується за завданням Замовника (TOB "Елга") надати послуги, спрямовані на одержання Замовником науково-технічної інформації, яка відповідає патентоздатності (новизні, технічному рівню та промисловому застосуванню). Виконання робіт за укладеним договором підтверджується актом виконаних робіт від 31.12.2009 р. на загальну суму 3895200,00 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 649200,00 грн.

Укладений договір на момент проведення перевірки чинний (факт реального виконання зобов'язань сторонами за договором МДПІ не заперечується), в судовому порядку недійсним не визнавався, реальне виконання зобов'язань TOB "Бізнес Істеблішментс" за укладеним договором відповідачем не заперечується. Відповідною датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ є дата отримання виписаної TOB "Бізнес Істеблішментс" податкової накладної №01 від 31.12.2009 року.

На момент виконання зобов'язань за укладеним договором згідно отриманої податкової накладної, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за якою не визнає відповідач, підприємства знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, що свідчить про те що TOB "Бізнес Істеблішментс" та TOB "Елга" мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що вимагає ст. 215 Цивільного Кодексу України.

Таким чином, TOB "Елга" мало всі підстави для включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за договором №01/02119 від 02.11.2009 р. на підставі отриманої податкової накладної № 01 від 31.12.2009 р. у грудні місяці 2009 р. на суму 649200,00 грн.

Отже, позивач приходить до висновку, що зазначені податкові повідомлення - рішення є неправомірні та такі, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає дії відповідача правомірними.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Шосткінською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Елга" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2009 р., за результатами якої складено акт №641/1502/14002505 від 07.06.2010 р. (а.с. 41-51, том 1).

В зазначеному акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в зв'язку з тим, що протягом перевіряємого періоду (з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р.) позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 649200,00 грн. по податковій накладній №01 від 31.12.2009 р., отриманої від TOB "Бізнес Істеблішментс".

15.06.2010 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Шосткинською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000991502/0, яким TOB "Елга" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 973800,00 грн., з яких: 649200,00 грн. - основний платіж, 324600,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 12, том 1).

Позивач скористався процедурою апеляційного оскарження, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але його скарги рішеннями Шосткинської МДПІ, ДПА в Сумській області та ДПА України були залишені без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з правомірності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000991502/0, № 0000991502/1, №0000991502/2, №0000991502/3.

Як встановлено з матеріалів справи 2 листопада 2009 року між TOB "Елга"(замовник) був укладений договір з TOB "Бізнес Істеблішментс"(виконавець) №01/0219 про надання послуг. Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору Виконавець (TOB "Бізнес Істеблішментс") зобов'язується надати послуги щодо проведення пошуку в напрямку отримання науково-технічної інформації та провести аналітико-синтетичну обробку науково-технічної інформації, первинний системно-структурний аналіз на предмет його відповідності умовам надання правової охорони.

Згідно п. 4.1 договору встановлено, що ціна послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, становить 12 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 000 000,00 грн. Ціна послуг включає плату за оформлення виключних майнових прав на ім'я Замовника. Пунктом 4.4 договору визначено, що сторони погоджують інший порядок проведення грошових розрахунків, як -то зарахуванням зустрічних однорідних вимог, або шляхом видачі простого (переказного) векселя.

Фактично розрахунки за договором були проведені шляхом передачі ТОВ "Елга" до ТОВ "Бізнес Істеблішментс" простих векселів, дата видачі яких 04.03.2010 року, дата погашення 30.12.2010 року, що підтверджується актом приймання -передачі векселів. Перелічені векселі до оплати пред'явлені не були.

Відповідно до ч.1,3 п.4.8. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

За таких обставин, суд вважає, що в порушення ч.1,3 до п.4.8. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість " суми податку на додану вартість за простими векселями, переданими TOB "Бізнес Істеблішментс" неправомірно було віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного вище договору на надання послуг TOB "Бізнес Істеблішментс" на адресу TOB "Елга" надано акт виконаних робіт від 31.12.2009 року на загальну суму 3895200,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 649200 грн. (а.с.90) та видано податкову накладну № 01 від 31.12.2009 року на суму 649200,00 грн., яка включена TOB "Елга" до складу податкового кредиту за грудень 2009 року.

Частиною другою ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи, що зазначений акт виконаних робіт від 31.12.2009 року не містить змісту господарської операції, тобто посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, а позивачем не були представлені інші документи на підтвердження фактичного надання робіт та їх зв'язок з його господарською діяльністю, суд приходить до висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту вартості послуг, передбачених договором про надання послуг від 2 листопада 2009 року №01/0219, укладеним між позивачем та TOB "Бізнес Істеблішментс".

Крім того, суд зазначає, що згідно п.1.3 ст.1 договору про надання послуг №01/02119 від 02.11.2009 року встановлено, що виконавець має право покласти виконання цього договору повністю або частково на іншу особу (осіб) залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за виконання цього договору.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, позивачем не надано жодних доказів, що виконання договору TOB "Бізнес Істеблішментс" було передоручено на іншу особу, а тому зазначені обставини не є доведені позивачем.

Крім того, відповідачем надано суду письмові пояснення ОСОБА_5, з яким ТОВ "Елга" було укладено договір від 30.01.2010р. про передачу авторського права на корисні моделі, з яких вбачається, що дана особа жодних правовідносин з ТОВ "Бізнес Істеблішментс" не мала, договорів з ТОВ "Бізнес Істеблішментс" укладено не було, спілкування та підписання договорів відбувалося лише з директором ТОВ "Елга".

Отже, суд приходить до висновку, що результат виконання ТОВ "Бізнес Істеблішментс" умов договору про надання послуг № 01/02119 від 02 листопада 2009 року не впливав на можливість укладення договору про передачу авторського права на корисні моделі від 30 січня 2010 року між позивачем та ОСОБА_5, виходячи з аналізу предмету договору про надання послуг № 01/02119 від 02 листопада 2009 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Елга".

Керуючись ст. ст. 86, 94, 157, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Елга" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 05.11.2012 року.