Постанова № 27404321, 13.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2625/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Сокирянської об"єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Ютар-2006" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Сокирянська об’єднана державна податкова інспекція (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до приватного підприємства «Ютар-2006» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 43323,62 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Ютар-2006" зареєстроване Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 11.05.2006 року(а.с. 9-12).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість з податку на додану вартість на суму 2941,47 грн. та з податку на прибуток на суму 40379,15 грн.

Дана сума боргу виникла на підставі поданих відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємств №17008 від 09.11.2009 року, №6219 від 06.05.2010 року, №16451 від 05.11.2010 року, №8651 від 06.05.2011 року(а.с. 22-25), а також уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок №5759 від 28.03.2011 року, №5763 від 28.03.2011 року, №5755 від 28.03.2011 року, №5757 від 28.03.2011 року (а.с.18-21).

22 вересня 2009 року відповідач отримав корінець першої податкової вимоги форми «Ю1» №1/109 від 18 вересня 2009 року, 29 жовтня 2009 року відповідач отримав корінець другої податкової вимоги форми «Ю2» №2/128 від 28 жовтня 2009 року(а.с. 8).

Заборгованість відповідача також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.26, 13).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, оскільки відповідачем не сплачено податок на додану вартість та податок на прибуток, визначеним ним самостійно у податковій декларації, у строки передбачені п.57.1 ст.57 ПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ютар-2006» (ідентифікаційний код 34090233) в дохід Державного бюджету України кошти за податковим боргом в сумі 43323,62 грн. з рахунків у банках приватного підприємства «Ютар-2006», обслуговуючих даного платника.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк