Постанова № 27404194, 07.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6091/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Сабельнікова В.І.

представника відповідача - Гриценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сласт" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за квітень 2012 року в загальній сумі 298 462,00 грн, оскільки залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, без будь-яких обмежень по строку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що законодавством не передбачено можливості приймати платником самостійного рішення щодо відстрочення реалізації прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийнято рішення стосовно відмови від такого відшкодування. Позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року податковий кредит минулих податкових періодів, а саме: серпня, листопада 2007 року, січня лютого, 2008 року, січня 2009 року чим порушено п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сласт" зареєстровано 18.06.2006 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, з 21.08.2006 перебуває на обліку в органах державної податкової служби, станом на 16.07.2012 перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником податку на додану вартість свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100086287 від 28.12.2007.

В період з 16.07.2012 по 01.08.2012 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сласт" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2012 № 2183/15-3/34548814, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за квітень 2012 року на суму 298 462 грн.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0000291507 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 298 462,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 4.6.6 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 № 197/18935, у рядку "24" податкової декларації з податку на додану вартість поточного звітного періоду зазначається залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що 18.05.2012 позивачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року згідно якої залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 298 526,00 грн.

Відповідно до довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) сума від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 298 426,00 грн виникла за період серпень, жовтень, грудень 2007 року та січень, грудень 2008 року.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законодавствами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічна норма міститься й у пункті 2.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що право на податковий кредит на суму 298 426,00 грн. виникло у підприємства у серпні, жовтні, грудні 2007 року, січні та грудні 2008 року.

Згідно з підпунктом 5.12.3 пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року №250/2054, залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) така cума в повному розмірі вказується або в рядку «25.1», або в рядку «25.2»податкової декларації з податку па додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем суми від'ємного значення, що виникли у липні 2007 року, жовтні 2007 року, грудні 2007 року, січні 2008 року та грудні 2008 року у графі 25.1 або 25.2 декларації з ДПВ за серпень 2008 року, листопад 2007 року, січні 2008 року, лютому 2008 року та січні 2009 року відповідно не відображались.

Факт здійснення оплати від'ємного значення за за липень 2007 року в липні 2007 року, за жовтня 2007 року в жовтні 2007 року, за грудень 2007 в грудні 2007 року, за січень 2008 року в січні 2008 року, за грудень 2008 року в грудні 2008 року сторонами не оспорюється.

Отже, право на бюджетне відшкодування по від'ємному значенню за липень 2007 року виникло у серпні 2007 року, за жовтень 2007 року виникло у листопаді 2007 року, за грудень 2007 року виникло у січні 2008 року, за січень 2008 року виникло у лютому 2008 року, за грудень 2008 року виникло у січні 2009 року, але позивач вказаним правом не скористався.

Посилання представника позивача на те, що залишок від'ємного значення попередніх періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду включається до складу сум, що відносять до податкового кредиту наступного податкового періоду без будь-яких обмежень по строку, оскільки 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статтею 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законодавствами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В судовому засіданні було досліджено облікову картку платника податків, згідно якої встановлено, що заявлена до відшкодування позивачем сума податкового кредиту за період серпень, жовтень, грудень 2007 року та січень, грудень 2008 року в розмірі 298 426,00 грн в ній не значиться.

Враховуючи викладене суд приходить, до висновку про порушення позивачем встановленого чинним законодавством строку на отримання бюджетного відшкодування.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000291507 від 10.08.2012 року. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення ДПІ у м. Полтава норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтава приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2012 року.

Суддя С.С. Бойко