Постанова № 27404153, 07.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 листопада 2012 р. справа № 2-а- 8179/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача -Гайдуков В.М.,

представника відповідача -Альмяшов Р.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Альтрон" (далі -ПрАТ "Альтрон") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) в якому просить суд: визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ "Альтрон"; визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 22.06.2012 року №0005662305, №0005622305, №0005602305, №0005612305.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року було допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на її правонаступника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №621 від 21.05.2012 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "Альтрон", складено з грубими порушеннями вимог Податкового кодексу України, а саме, у наказі неправильно зазначено найменування позивача, замість ПрАТ "Альтрон" вказано ПП "Альтрон". Крім того, у наказі взагалі не йде мови про призначення і проведення перевірки, а йде мова виключно про продовження проведення перевірки, хоча жодних перевірок до цього не призначалося. Також позивач зазначив, що висновки податкового органу про безпідставне формування ПрАТ "Альтрон" валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Майвін»та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»не відповідають дійсності, вказані операції були реальними та такими, що тягнуть для сторін юридичні наслідки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та зазначив, що висновки акту перевірки від 01.06.2012 року №1903/2202/31633037 є належним чином обґрунтованими та такими, що узгоджуються з приписами чинного законодавства. Перевірка було проведена з дотриманням вимог Податкового кодексу України та податкового законодавства України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПрАТ "Альтрон" зареєстровано в якості юридичної особи Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 07.09.2001 року.

У відповідності до довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №31633037 від 26.12.2011 року, ПрАТ "Альтрон" перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 11.09.2001 року.

Також, судом встановлено, що ПрАТ "Альтрон" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №28299448 від 14.09.2001 року.

На підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №621 від 21.05.2012 року та направлень від 21.05.2012 року №711 та №712, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПрАТ "Альтрон" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс Транс Континент Проект»за період серпень, вересень 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін»за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1903/2202/31633037 від 01.06.2012 року, відповідно до якого встановлено порушення ПрАТ "Альтрон" вимог:

п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у 3-му кварталі 2011 р. на суму 551962,00 грн., заниження податку на прибуток у 4-му кварталі 2011 року на суму 488573,00 грн.;

п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1. п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ (ряд. 19 та 20.2 декларації з ПДВ) на суму 353381,00 грн. за жовтень 2011 року, підприємством занижено ПДВ на загальну суму 181856,00 грн., в т.ч.: у серпні 2011 року занижено ПДВ на 99559,00 грн., у вересні 2011 року занижено ПДВ на 10833,00 грн., у жовтні 2011 року занижено ПДВ на 71464,00 грн.

За наслідками акту перевірки №1903/2202/31633037 від 01.06.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 22.06.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0005662305, №0005622305, №0005602305, №0005612305.

З пояснень сторін та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що вказані податкові повідомлення -рішення не оскаржувались в адміністративному порядку.

Суд зазначає, що позивачу відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 13.07.2012 року та під час судових засідань було запропоновано, відповідно до ст.11 КАС України, надати до суду всі наявні докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, суд перевіряє доводи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки, в межах наданих позивачем та відповідачем доказів, наявних в матеріалах справи, щодо взаємовідносин ПрАТ "Альтрон" з Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс Транс Континент Проект»за серпень, вересень 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін»за жовтень 2011 року.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що 19.08.2011 року між ПрАТ "Альтрон" (Замовник) та ТОВ «Майвін»(Виконавець) було укладено Договір №1908, відповідно до п.1.1 якого та додатків до нього Виконавець за завданням Замовника зобов'язується розробити програмне забезпечення (надалі - ПЗ) і видати Замовникові дозвіл на його використання (ліцензію) на умовах, визначених цим договором, а Замовник зобов'язується виплатити Виконавцеві винагороду.

Програмне забезпечення, за договором №1908 від 19.08.2011 року було отримано позивачем відповідно до підписаних у двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт: №100404 від 04.10.2011 року на загальну суму 441744,00 грн. в тому числі ПДВ 73624,00 грн., №101201 від 12.10.2011 року на загальну суму 399420,00 грн. в тому числі ПДВ 66570,00 грн., №101702 від 17.10.2011 року на загальну суму 561960,00 грн. в тому числі ПДВ 93660,00 грн., №102102 від 21.10.2011 року на загальну суму 590922,00 грн. в тому числі ПДВ 98487,00 грн., №102402 від 25.10.2011 року на загальну суму 555024,00 грн. в тому числі ПДВ 92504,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Майвін»на адресу ПрАТ "Альтрон" були виписані податкові накладні №100404 від 04.10.2011 року, №101201 від 12.10.2011 року, №101702 від 17.10.2011 року, №102102 від 21.10.2011 року, №102402 від 25.10.2011 року.

Відповідно до платіжних доручень: №2892 від 14.12.2011 року на суму 441744,00 грн., №2894 від 14.12.2011 року на суму 399420,00 грн.. №2898 від 15.12.2011 року на суму 561960,00 грн., №2905 від 15.12.2011 року на суму 295461,00 грн., №2912 від 16.12.2011 року на суму 295461,00 грн., №2913 від 16.12.2011 року на суму 555024,00 грн., ПрАТ "Альтрон" було сплачено ТОВ «Майвін»2549070,00 грн. за договором №1908 від 19.08.2011 року.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 Договору №1908 від 19.08.2011 року виконавець за завданням замовника зобов'язується розробити ПЗ і видати замовникові дозвіл на використання ПЗ (ліцензію) на умовах, визначених даним Договором, а Замовник зобов'язується виплатити виконавцеві винагороду. Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору, Дозвіл (ліцензія) надає замовникові право на використання копій програмного забезпечення для включення їх до складу однієї копій комп'ютерних програм замовника.

З наявних матеріалів справи, з огляду на відсутність та ненадання представником позивача ліцензії на використання програмного забезпечення, судом не встановлено, що ТОВ «Майвін»видавало ПрАТ "Альтрон" ліцензію на використання програмного забезпечення.

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що формування податкового кредиту здійснюється у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на те, що ТОВ «Майвін»не було виконано умови договору №1908 від 19.08.2011 року, а саме не було видано ПрАТ "Альтрон" ліцензію на використання програмного забезпечення, суд приходить до висновку, що ПрАТ "Альтрон" не мало права використання вказаного програмного забезпечення у власній господарській діяльності, та як наслідок не мало належних підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Майвін»на підставі податкових накладних №100404 від 04.10.2011 року, №101201 від 12.10.2011 року, №101702 від 17.10.2011 року, №102102 від 21.10.2011 року, №102402 від 25.10.2011 року.

Окрім цього, суд зазначає, що правові основи розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних і спрямований на захист інтересів суб'єктів авторського права і суміжних прав та захист прав споживачів визначені Законом України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»від 23 березня 2000 року №1587-III (далі - Закон України №1587-III). Згідно зі ст.1 вказаного Закону України, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.

Статтею 2 Закону України №1587-III визначено, що контрольна марка - спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист.

З огляду на викладене, у відповідності до вимог Закону України №1587-III, розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних дозволяється лише при наявності на кожному екземплярі контрольної марки.

Суд зазначає, що розповсюдженням є не тільки продаж комп'ютерних програм та баз даних, але і введення їх в експлуатацію шляхом іншого виду передачі права власності на них.

Судом, з наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача №3, встановлено, що маркування програмного забезпечення за договором №1908 від 19.08.2011 року не здійснювалось.

Пунктом «є»ч.1 ст.5 Закону України №1587-III передбачено, що для одержання контрольних марок особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону (далі - заявники), подають до Установи, зокрема, копію ліцензії на здійснення господарської діяльності з впровадження голографічних захисних елементів.

Суд зазначає, що представником позивача не було надано до суду копію ліцензії на здійснення господарської діяльності з впровадження голографічних захисних елементів ТОВ «Майвін», що унеможливлює отримання ТОВ «Майвін»контрольних марок, та як наслідок придбання програмного забезпечення ПрАТ "Альтрон".

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість передачі ТОВ «Майвін»програмного забезпечення ПрАТ "Альтрон" без обов'язкового маркування.

Також суд зауважує, що посилання позивача на відсутність потреби маркування комп'ютерної програми згідно п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III, маркуванню контрольними марками не підлягають примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, якщо їх виготовлено на замовлення юридичної чи фізичної особи (далі - замовник) суб'єктом підприємницької діяльності, який самостійно здійснює процес відтворення на обладнанні, що є його власністю або перебуває в його володінні чи користуванні (далі - виробник), і передача виготовлених виробником цих примірників замовнику відбувається лише з додержанням перелічених умов.

Судом, під час розгляду справи, не встановлено дотримання ТОВ «Майвін»та ПрАТ "Альтрон" в межах виконання договору №1908 від 19.08.2011 року, усіх умов, передбачених п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III.

З огляду на викладене, твердження представника позивача на необов'язковість маркування спростовуються наявними матеріалами справи.

Відносно формування ПрАТ "Альтрон" валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Майвін»суд зазначає наступне.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено, що комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (абзац 8 пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242 та Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №750/4043). Під немонетарним активом слід розуміти всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей (абзац 9 пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 року №163 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за №499/3792).

Отже, програмне забезпечення, яке поставляється окремо від комп'ютера та встановлення якого не є обов'язковим для його функціонування, у відповідності з вимогами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", визнається об'єктом нематеріальних активів та відображаються у складі інших нематеріальних активів. (лист Міністерства фінансів України від 13.07.2009 року №31-34000-20-10/18896).

Відповідно до п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

З огляду на існування імовірності одержання позивачем майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та визначеністю ціною договору його вартості, посилання представника позивача, що придбане програмне забезпечення не може бути визнано товаром, через те що вказане програмне забезпечення не передбачено для наступного продажу, одночасно позивач зазначає, що програмне забезпечення віднесено до категорії «Запаси»та відображено в балансі за кодом рядку 100 «Виробничі запаси»розділу «Оборотні активи», судом не береться до уваги.

Згідно з положеннями п.п.145.1.1 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України, облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи на розроблене ТОВ «Майвін»програмне забезпечення, суд приходить до висновку, що строк експлуатації вказаного програмного забезпечення складає 10 років, відповідно вказане програмне забезпечення відноситься до нематеріальних активів та підлягає амортизації.

Згідно приписів п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, витрати на придбання такого програмного забезпечення не підлягають включенню до валових витрат підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова дійшла обґрунтованого висновку щодо встановленого порушення ПрАТ "Альтрон" вимог п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток у 4-му кварталі 2011 року на суму 488573,00 грн. та п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1. п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ (ряд. 19 та 20.2 декларації з ПДВ) на суму 353381,00 грн. за жовтень 2011 року, заниження підприємством ПДВ у жовтні 2011 року на 71464,00 грн.

Також судом встановлено, що 25.08.2011 року між ПрАТ "Альтрон" (Замовник) та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»(Виконавець) було укладено договір №АLТ-02/03-8-2011, відповідно до якого та додатків до нього Виконавець за завданням Замовника зобов'язується виконати роботи з розробки та тестування програмного забезпечення для розрахунку райдужних таблиць й передати (поступитися) Замовникові всі винятково майнові авторські права на ПЗ на визначених даним договором умовах, а Замовник зобов'язується виплатити Виконавцеві винагороду.

Відповідно до підписаних у двосторонньому порядку Актів здачі-прийняття робіт: №289/11 від 28.09.2011 року на загальну суму 597355,00 грн. в тому числі ПДВ 99559,17 грн. та №109/11 від 10.10.2011 року на загальну суму 65000,00 грн. в тому числі ПДВ 10833,40 грн. позивачем було прийнято розроблене ТОВ «Венс Транс Континент Проект»програмне забезпечення на виконання договору №АLТ-02/03-8-2011 від 25.08.2011 року.

Судом встановлено, що ТОВ «Венс Транс Континент Проект»на адресу ПрАТ "Альтрон" були виписані податкові накладні №2 від 30.08.2011 року та №9 від 08.09.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що актом комісії у складі посадових осіб ПрАТ "Альтрон" від 30.09.2011 року, призначеної наказом керівника ПрАТ "Альтрон" №3 від 04.01.2011 року встановлено, що програмне забезпечення для розрахунку райдужних таблиць відповідає технічним умовам, доробка йому не потрібна, а за таких підстав введено в експлуатацію та допущено до використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до платіжних доручень: від 30.08.2011 року №2563 на суму 597355,00 грн., від 08.09.2011 року №2584 на суму 65000,00 грн. ПрАТ "Альтрон" було сплачено ТОВ «Венс Транс Континент Проект»662355,00 грн. за договором №АLТ-02/03-8-2011 від 25.08.2011 року.

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що формування податкового кредиту здійснюється у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

До суду, представником позивача, не було надано жодних доказів в розумінні ст.69 КАС України, які підтверджують використання програмного забезпечення за договором №АLТ-02/03-8-2011 від 25.08.2011 року в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПрАТ "Альтрон".

Окрім цього, суд зазначає, що правові основи розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних і спрямований на захист інтересів суб'єктів авторського права і суміжних прав та захист прав споживачів визначені Законом України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»від 23 березня 2000 року №1587-III (далі - Закон України №1587-III). Згідно зі ст.1 вказаного Закону України, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.

Статтею 2 Закону України №1587-III визначено, що контрольна марка - спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист.

З огляду на викладене, у відповідності до вимог Закону України №1587-III, розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних дозволяється лише при наявності на кожному екземплярі контрольної марки.

Суд зазначає, що розповсюдженням є не тільки продаж комп'ютерних програм та баз даних, але і введення їх в експлуатацію шляхом іншого виду передачі права власності на них.

Судом, з наявних матеріалів справи, встановлено, що маркування програмного забезпечення за договором №АLТ-02/03-8-2011 від 25.08.2011 року не здійснювалось.

Пунктом «є»ч.1 ст.5 Закону України №1587-III передбачено, що для одержання контрольних марок особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону (далі - заявники), подають до Установи, зокрема, копію ліцензії на здійснення господарської діяльності з впровадження голографічних захисних елементів.

Судом встановлено, що представником позивача не було надано до суду копію ліцензії на здійснення господарської діяльності з впровадження голографічних захисних елементів ТОВ «Венс Транс Континент Проект», що унеможливлює отримання ТОВ «Венс Транс Континент Проект»контрольних марок, та як наслідок придбання та введення в експлуатацію програмного забезпечення ПрАТ "Альтрон".

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про неможливість передачі ТОВ «Венс Транс Континент Проект»програмного забезпечення ПрАТ "Альтрон" без обов'язкового маркування.

Також, з наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що ПрАТ "Альтрон" звертався до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Венс Транс Континент Проект»за захистом свого порушеного права, а саме про визнання договору недійсним.

Суд не бере до уваги Рішення Господарського суду Запорізької області у справі №5009/2876/12 від 22.08.2012 року з огляду на відсутність даних про набрання вказаного рішення суду законної сили.

При цьому суд зазначає, що саме ПрАТ "Альтрон" звернувся до суду за захистом свого права, порушеного ТОВ «Венс Транс Континент Проект». Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що звернення до суду було вмотивоване наявністю сумнівів щодо реальності виконання ТОВ «Венс Транс Континент Проект»договору. З огляду на вказане суд приходить до висновку, що ПрАТ "Альтрон" вважає договір недійсним та погоджується з висновками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, що угода між ПрАТ "Альтрон" та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»не спрямована на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, ПрАТ "Альтрон" не мало належних підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Венс Транс Континент Проект»на підставі податкових накладних №2 від 30.08.2011 року та №9 від 08.09.2011 року.

Також суд зауважує, що посилання позивача на відсутність потреби маркування комп'ютерної програми згідно п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III, маркуванню контрольними марками не підлягають примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, якщо їх виготовлено на замовлення юридичної чи фізичної особи (далі - замовник) суб'єктом підприємницької діяльності, який самостійно здійснює процес відтворення на обладнанні, що є його власністю або перебуває в його володінні чи користуванні (далі - виробник), і передача виготовлених виробником цих примірників замовнику відбувається лише з додержанням перелічених умов.

Судом, під час розгляду справи, не встановлено дотримання ТОВ «Венс Транс Континент Проект»та ПрАТ "Альтрон" в межах виконання договору №АLТ-02/03-8-2011 від 25.08.2011 року, усіх умов, передбачених п.4 ч.5 ст.8 Закону України №1587-III.

З огляду на викладене, твердження представника позивача на необов'язковість маркування спростовуються наявними матеріалами справи.

Відносно формування ПрАТ "Альтрон" валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Венс Транс Континент Проект»суд зазначає наступне.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до пояснень представника позивача №2 та доданих до них документів, встановлено, що програмне забезпечення, придбане ПрАТ "Альтрон" у ТОВ «Венс Транс Континент Проект»було визнано позивачем нематеріальним активом та підлягало амортизації. Згідно з обліково-сальдовою відомістю за субрахунком 133, вказане програмне забезпечення щомісячно амортизовувалося з 4 кварталу 2011 року.

Згідно з положеннями п.п.145.1.1 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України, облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи.

З огляду на приписи п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, витрати на придбання такого програмного забезпечення не підлягають включенню до валових витрат підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова дійшла обґрунтованого висновку щодо встановленого порушення ПрАТ "Альтрон" вимог п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у 3-му кварталі 2011 р. на суму 551962,00 грн. та п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1. п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, підприємством занижено ПДВ на загальну суму 181856,00 грн., в т.ч.: у серпні 2011 року занижено ПДВ на 99559,00 грн., у вересні 2011 року занижено ПДВ на 10833,00 грн.

Окремо, суд звертає увагу на те, що на момент укладання договорів ПрАТ "Альтрон" з ТОВ «Майвін»19.08.2011 року та з ТОВ «Венс Транс Континент Проект»25.08.2011 року, статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року №1775-III, в редакції яка діяла до 17.09.2011 року, відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягали такі види господарської діяльності, зокрема, як діяльність у сфері інтелектуальної власності.

Однак, представником позивача, під час розгляду справи не було надано жодних доказів, що ТОВ «Майвін»та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»на час укладання угод, предметом яких є інтелектуальна власність, мали отриману у встановленому порядку ліцензії на впровадження вказаної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Майвін»та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»не мали права укладати договори з ПрАТ "Альтрон", через відсутність належним чином оформлених ліцензій на діяльність у сфері інтелектуальної власності.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ "Альтрон", суд зазначає наступне.

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України (п.20.1.4. Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З метою отримання пояснень та документального підтвердження з питання перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Венс транс континент проект»за серпень 2011 року та вересень 2011 року, ТОВ «Майвін»за жовтень 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було надіслано запит №1402/10/15-322 від 21.03.2012 року на ім'я керівника ПрАТ "Альтрон".

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Альтрон" листом від 06.04.2012 року за вих.№177/1 було відмовлено ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова у наданні інформації на вищевказаний запит.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, у зв'язку з проведенням документальної виїзної позапланової перевірки, 21.05.2012 року було видано наказ на проведення перевірки №621, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, відповідно до якого -організувати подовження проведення перевірки ПП "Альтрон".

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що у наказі №621 від 21.05.2012 року містяться технічні описки, а саме замість ПрАТ "Альтрон" зазначено ПП "Альтрон", на помилково вказано на продовження перевірки. Суд вважає, що вказані помилки не впливають на сутність наказу, та жодним чином не порушують права позивача, з огляду на їх формальність.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що 21.05.2012 року головному бухгалтеру ПрАТ "Альтрон" Романчук О.С. було вручено копію наказу №621 від 21.05.2012 року та пред'явлено направлення на перевірку №711 та №712 від 21.05.2012 року. Вказаний факт не заперечувався сторонами під час розгляду справи.

Згідно положень п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Виходячи з наведеного, позивач мав право при наявності підстав, визначених в абзаці 5 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відмовити у допуску на перевірку. Однак, з огляду на факт проведення фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова документальної виїзної позапланової перевірки ПрАТ "Альтрон", позивач самостійно допустив перевіряючих до перевірки та не мав жодних претензій до їх компетентності.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ "Альтрон" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс Транс Континент Проект»за період серпень, вересень 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін»за жовтень 2011 року, також відповідачем були дотримані вимоги діючого на час проведення перевірки законодавства, яке регламентує підстави, строки та порядок проведення таких перевірок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ "Альтрон" та винесення податкових повідомлень-рішень від 22.06.2012 року №0005662305, №0005622305, №0005602305, №0005612305 вчинені в межах повноважень та на підставі відповідних норм податкового законодавства України, та як наслідок у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем дії податкового органу та податкові повідомлення -рішення, вчинені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 157, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12.11.2012 року.

Суддя Біленський О.О.