Постанова № 27403617, 06.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7840/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захарової Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача Бурмак К.В.

представника відповідача не з'явився

представника третьої особи Сілецької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області до ВДВС Брянківського МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській до ВДВС Брянківського МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 року ВП № 34223631, № 34223458, № 34223793, № 34224122, № 34224620, № 34224875, № 34225399, № 34225258 та зобов'язання відкрити виконавчі провадження про стягнення з ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» штрафів на користь держави на загальну суму 595080,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на адресу позивача надійшли постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 у зв'язку з порушенням ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме невірним зазначенням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Із зазначеними постановами позивач не погоджується з наступних підстав.

В постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження ВДВС Брянківського МУЮ посилається на норми ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. Згідно п. п. 3 п. 2 зазначеної статті строки, зазначені у частині першій цієї статті, для виконавчих документів встановлюються з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Як зазначає позивач в позові, посилання відповідача на п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не можна брати до уваги, оскільки в постановах про накладення штрафу зазначені всі необхідні реквізити, передбачені ст. 18 вказаного закону.

На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати відповідача відкрити виконавчі провадження за постановами Інспекції про накладення штрафів на загальну суму 595080грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеними в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суду невідомо. В попередньому судовому засіданні 31.10.2012 надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що 11.09.2012 на виконання до ВДВС Брянківського міського управління юстиції надійшли постанови Інспекції про стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» на користь держави на загальну суму 595080,00 грн. При перевірці відповідності постанов Інспекції про накладення штрафів вимогам Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було встановлено, що у вказаних постановах невірно вказано строк пред'явлення виконавчих документів до виконання, а саме ст. 22 цього закону передбачено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. 13.09.2012 державним виконавцем було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Також відповідач зазначив, що посилання позивача на п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» не є юридично обґрунтованим, тому що ця частина вищевказаної статті регулює початок спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не є спірним у даному випадку. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав заперечення, в яких зазначив, що позивач є органом, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, а тому відповідачем законно прийняті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того представник третьої особи пояснив, що постанови про накладення штрафу на ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності були 23 серпня 2012 року оскаржені в судовому порядку та відкрито провадження, а саме справи № 2а/1270/7787/2012, 2а/1270/7788/2012, 2а/1270/6552/2012, 2а/1270/7786/2012. Станом на час розгляду даної справи рішення по зазначеним вище справам не прийняті. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606 (далі - Закон № 606).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі № 606, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 11 Закону № 606 визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалі справи, позивачем Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Луганській області 10.08.2012 були винесені постанови №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 про накладення штрафу на ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23).

Зазначені постанови були спрямовані позивачем на адресу відповідача для примусового виконання 11.09.12.

ВДВС Брянківського МУЮ 13.09.2012 прийняло постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 34223631, № 34223458, № 34223793, № 34224122, № 34224620, № 34224875, № 34225399, № 34225258 (а. с. 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22) у зв'язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам, передбаченим статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративне правопорушення, пред'являються до виконання протягом трьох місяців.

В судовому засіданні встановлено, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 23 серпня 2012 року були оскаржені ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» в судовому порядку, про що свідчать ухвали про відкриття провадження, долучені представником третьої особи до матеріалів справи (а. с. 64, 65, 66, 67).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, крім іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 606 у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону № 606, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строк пред'явлення до виконання встановлюється з наступного дня після набрання виконавчим документом юридичної сили.

Статтею 26 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи постанови про накладення адміністративного стягнення були прийняті позивачем інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та є адміністративно-господарськими санкціями на які не розповсюджується дія п.1 ч.1 ст. 22 Закону №606 щодо трьохмісячного строку пред'явлення до виконання. Із цих підстав суд погоджується з твердженням позивача, який вказав на неправильне посилання відповідача на строк виконання постанов про накладення стягнення за порушення у сфері містобудівної діяльності. Але суд не може прийняти доводи позивача про застосування спеціальних строків для виконання зазначених постанов, а саме 2 роки, та посилання на Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 року №244, де зазначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення з огляду на наступне.

Як вбачається із ст.22 Закону України №606 загальний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання становить 1 рік з дня, наступного після набрання законної сили виконавчим документом. Зазначена норма закону була введена в дію Законом України №2677 від 04.11.10 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів» та набрала чинності з 09.03.11 року.

Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України , суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином з огляду на те, що Закон України №606 «Про виконавче провадження» має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ №244 від 06.04.95 року у яких є невідповідність щодо строку примусового виконання постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, то застосуванню у даному випадку підлягає норма Закону №606, якою встановлено річний строк для примусового виконання вказаних постанов.

Із зазначеного вбачається, що позивачем інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області невірно зазначено строк виконання постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у вигляді двох років.

Таким чином висновок відповідача щодо невідповідності виконавчого документу вимогам ст. 22 Закону №606 суд вважає правильним.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, постанови про накладення штрафів від 10.08.12 №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 набирають законної сили після закінчення строку на їх оскарження, який складає 15 днів з дня їх винесення з повідомленням про оскарження. У постановах також зазначено, що вони можуть бути оскаржені до суду у той же самий строк, та те, що штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення або надсилання постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається із матеріалів справи, постанови на адресу відповідача для примусового виконання були спрямовані 11.09.12. Строк набрання законної сили постановами зазначено 25.08.12.

Як пояснив представник позивача у нього немає відомостей про вручення боржнику постанов або відправлення їх рекомендованим листом з повідомленням.

23.08.2012 року вказані постанови про накладення штрафу були оскаржені боржником до адміністративного суду, що підтверджується ухвалами про відкриття проваджень по адміністративним справам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем невірно вказаний строк набрання законної сили постановами від 10.08.12 №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 про накладення штрафу, а з урахуванням факту своєчасного їх оскарження до суду випливає, що вони взагалі не набрали законної сили та не підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 року ВП № 34223631, № 34223458, № 34223793, № 34224122, № 34224620, № 34224875, № 34225399, № 34225258 були прийняті відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і скасуванню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів суд вважає, що позивач не довів факту правильності зазначення у виконавчих документах строку їх виконання - 2 роки, та відповідності виконавчого документу вимогам Закону №606.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області до ВДВС Брянківського МУЮ про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 року ВП № 34223631, № 34223458, № 34223793, № 34224122, № 34224620, № 34224875, № 34225399, № 34225258 та зобов'язання відкрити виконавчі провадження про стягнення з ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» штрафів на користь держави на загальну суму 595080,00грн. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області до ВДВС Брянківського МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ПрАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.09.2012 року ВП № 34223631, № 34223458, № 34223793, № 34224122, № 34224620, № 34224875, № 34225399, № 34225258, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2012 року.

Суддя В.В. Матвєєва