Постанова № 27403275, 23.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року 13:58 Справа № 0870/7964/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Лазько В.Г.

від відповідача: Благодір Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якій позивач просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 №0000112211.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, в обґрунтування посилаються на те, що відповідач при перевірці невірно прийшов до висновку щодо визнання правочинів нікчемними та не підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій та відповідно позивачем занижено податок на прибуток. Таким чином, враховуючи зазначене, просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 23.10.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» (код 22128249) зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 19.09.1994 №11031050001001053.

ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 120.10.1994 за № 398 та перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

На підставі направлень від 29.02.2012 №374, від 29.02.2012 №372 та відповідно до наказу від 29.02.2012 №340 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» з питань достовірності вчинених правочинів з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Хорс-Енерджи» та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток за період І квартал, ІІІ квартал 2011року.

14.03.2012 за результатами перевірки працівниками ДПІ було складено акт №3/23-509/22128249. Перевіркою взаємовідносин ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» з контрагентами встановлені порушення:

1) п.1.32 ст.1, п.5.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток усього у розмірі 515698,00грн. у т.ч. по періодам за І квартал 2011р. у розмірі 159498,00грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011р. у розмірі 356200,00грн.

Враховуючи вимоги пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.6, п.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі акту №3/23-509/22128249 від 14.03.2012 податкова інспекція винесла податкове повідомлення-рішення №0000112211 від 30.03.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 515698,00грн та нараховано фінансові санкції у розмірі 1,00грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 11.04.2012 було подано заперечення за вих.№59, яке залишено без задоволення. ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» подало скаргу від 11.07.2012 №118 Державній податковій службі. Рішенням про результати розгляду скарги від 03.08.2012 №13784/6/10-2115 скарга залишена без задоволення.

Як вбачається з наданих до справи матеріалів, підприємство позивача мало відносини з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Хорс-Енерджи»:

- перевіркою встановлено, що підприємством неправомірно віднесено до складу витрат суму у розмірі 637992,00грн., яка не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з отриманими товарами (ГСМ) від ОСОБА_3, згідно нікчемних правочинів, а оформлені видаткові накладні не засвідчують факти отримання платником податку товарів та не є підставою для включення до складу витрат підприємства.

Між підприємством позивача та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки №ДГ-0310-06 від 18.03.2010, відповідно до умов якого, останній зобов'язався поставити на адресу позивача товар.

Як вбачається з наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, постачання товару ФОП ОСОБА_3 було здійснено автомобілем МАЗ НОМЕР_1 напівпричепом НОМЕР_2. Відповідно до отриманої ДПІ інформації, вказаний транспорт не зареєстрований за ОСОБА_3 Також, в судовому засіданні відповідачем зазначено, за наявною у нього інформацією ФОП ОСОБА_3 не укладав договорів оренди транспортного засобу та перевезення.

Відповідно до інформації, наявної у ДПІ, встановлено, що ФОП ОСОБА_3 надав до Новомосковської ОДПІ первинні документи по взаємовідносинах з підприємством позивача, згідно яких вбачається, що безпосереднім постачальником товару в березні 2011р. виступає «ТОВ «Солара». В свою чергу, безпосередніми постачальниками товару ТОВ «Солара» в цьому періоді виступають підприємства: ПП «Полімер Стандарт», ТОВ «Бізнес-Логістік 2000» та ПП «Бастіон Юг».

Перевіркою не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Солара» - ФОП ОСОБА_3 в березні 2011р.

Як вбачається з тексту позову та наданого пояснення до заперечення, позивач с цього приводу посилається на лист ВАСУ №742/11/13-11 від 02.06.2011, в якому зазначено: «Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.» тим самим посилається, що мають значення господарські відносини виключно між позивачем та його контрагентами.

- перевіркою встановлено, що підприємством неправомірно віднесено до складу витрат суму у розмірі 1567175,00грн., яка не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з отриманими товарами від ТОВ «Хорс-Енерджи» згідно нікчемних правочинів, а оформлені видаткові накладні не засвідчують факти отримання платником податку товарів та не є підставою для включення до складу витрат підприємства.

Між позивачем та ТОВ «Хорс-Енерджи» укладено договір поставки №2 від 20.04.2011, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар нафтопродукти.

Відповідно до договору та первинних документів, наданих позивачем до перевірки, встановлено, що у вересні 2011року ТОВ «Хорс-Енерджи» було поставлено позивачу нафтопродуктів на загальну суму 1880609,99грн. в т.ч. ПДВ 313435,00грн. позивачем до перевірки було надано сертифікати відповідності на придбання товару (бензин А-95, А-92, А-80), згідно яких встановлено, що сертифікати видано: ПРАТ «ЛИНІК», ТОВ «ТД «Альматея», ТОВ «Торгове об'єднання ПРОКСІМА». Співробітниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та з урахуванням довідки ДПІ у Київському районі м.Донецька, де зазначено, що постачальниками ТОВ «Хорс-Енерджи» є ТОВ «Зев», ТОВ «Біотехнології 2000», ОСОБА_3 було проаналізовано контрагентів-постачальників ТОВ «Хорс-Енерджи». Згідно проведеного аналізу, відповідачем не було виявлено жодного з цих контрагентів, які зазначені у сертифікатах відповідності.

Крім того, встановлено, що сертифікат відповідності, виданий ТОВ «ТО ПРОКСІМА» вважається недійсним, так як термін дії з 14.07.2010р. до 13.01.2011р.

Також, відповідно до наданих до перевірки товарно-транспортних накладних транспортування бензину здійснювалось ОСОБА_3, вищезазначеним автомобілем.

Відповідно до наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних транспортування товару відбувалося за рахунок підприємства позивача автомобільним транспортом, який вже вищеописано судом (МАЗ НОМЕР_1 напівпричепом НОМЕР_2).

Позивачем, в обґрунтування своїх заперечень на зроблені висновки відповідача, зазначено, що відповідно до пояснень начальника відділу реалізації нафтопродуктів ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», транспортування здійснювалось за рахунок постачальника - ТОВ «Хорс-Енерджи». Жодних договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3 на транспортування нафтопродуктів укладено не було.

Крім цього, п. 2.2 договору поставки (а.с.113-114) встановлено, що поставщик вважається виконаним свої зобов'язання по поставки товару з моменту передачі товару покупцю. Факт передачі підтверджується накладною. Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на продукцію встановлюється в розмірі відпускної ціни поставщика, узгодженою з покупцем, вказаної в заявці та рахунку-фактурі.

Щодо реєстрації автомобіля МАЗ за іншою фізичною особою, як підстави щодо визнання відсутності факту господарської операції, позивач звертає увагу, що згідно Постанови КМ України, від 10.10.2001 №1306 «Про Правила дорожнього руху» «2.2 власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.» згідно до зазначеного, позивач вважає, що закон передбачає можливість використання транспортного засобу не тільки його власником, а й іншою особою на передбачених законом на те підставах.

Щодо можливих попередніх постачальників нафтопродуктів, позивач вважає, що відповідно до Листа ВАСУ від 02.06.2011 №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у т.ч. нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, отже в цьому випадку мають значення господарські відносини виключно між позивачем та безпосередньо його контрагентами.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наданні позивачем докази не підтверджують фактичної поставки товари, оскільки: позивачем не надано достатньо доказів транспортування товару за договором поставки, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_3 Представник позивача, посилаючись на Правила дорожнього руху, звернув увагу на те, що транспортний засіб може бути переданий інший особі для керування. Проте, суду не доведено оформлення належним чином прав на використання транспортного засобу (договір оренди, тощо). Крім того, за договором поставки, укладеного з ТОВ «Хорс-Енерджи», позивачем також не надано доказів здійснення послуг по перевезенню товару. А саме, оформлені товарно-транспортні накладні, в яких зазначений замовник послуг по перевезенню - підприємство позивача, а не поставщик - контрагент позивача; послуги по перевезенню, за вказаним договором, надавались ФОП ОСОБА_3, тим же транспортним засобом, право користування, яким не визначено. Щодо наявного сертифіката якості на пальне, суд підтримує позицію відповідача.

Надані позивачем докази підтверджують наявність пального на складах позивача, проте, позивачем не було надано достатньо доказів отримання саме від контрагентів, по правовідносинам з якими було здійснено перевірку, товару за договорами поставки. Тобто, позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій між ним та ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Хорс-Енерджи».

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Листом Вищого адміністративного суду України №1936/1/13-11 від 01.11.2011 передбачено, що у разі зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вказане, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова