Рішення № 27397587, 06.11.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4413/12

Справа № 121/4413/12

2/0121/1581/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2012 року м.Феодосія.

Феодосійський міський суд в Автономній Республіці Крим у складі:

Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Матвієнко О.Г.,

за участю позивача: - ОСОБА_3,

представників відповідачів: - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідача: - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Астарта", Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ", ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Астарта", Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ", ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Так, до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Астарта" заявлені вимоги про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, пов'язаної з відновленням пошкодженого автомобіля в сумі 49000,00 грн., пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нарахована пеня, в сумі 3703,86 грн., а всього 52703,86 грн.; з вимогами до Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6425,54 грн.; з вимогами до ОСОБА_6 - про стягнення у відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн.

Позов мотивований тим, що 15.08.2011 року приблизно о 20 год. 55 хв. на 109 км + 600 м автошляху Симферополь-Феодосія водій автомобіля ВАЗ 21043 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_6 в порушення вимог п.14.2 «в»ПДРУ, не впевнився у безпеці маневру обгону, що полоса руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів, на достатній для обгону відстані та при здійсненні маневру обгону здійснив зіткнення з належним позивач у автомобілем НОМЕР_1, під його керуванням. ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_6, який керував автомобілем ВАЗ 21043 д/н НОМЕР_5. Автомобіль був застрахований в „Страхова компанія „Астарта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (страховий поліс № АА/4988429 за першим типом). Постановою Феодосійського міського суду від 30.08.2011 року ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні ушкодження, чим позивачу заподіяні матеріальні збитки. За висновком експерта матеріальна шкода визначена у 24693,25 грн. Вартість проведення експертизи складає 500,00 грн. Вартість запчастин складає 33034,54 грн. Згідно калькуляції СТО «Богатир»вартість ремонтних робіт складає 20891,00 грн. Загальна сума збитків 54425,54 грн. Після ДТП позивачем та ОСОБА_6 був поданий пакет документів до ВАТ „Страхова компанія „Астарта", однак, до цього часу рішення не повідомлено, страхове відшкодування не виплачено. Відповідно до норм законодавства страхова компанія також повинна сплатити пеню за затримку розрахунку в сумі 3703,86 грн. Неправомірними діями ОСОБА_6 позивачу заподіяна моральна шкода, оцінена у 30000,00 грн. 25.05.2011 року позивач був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, вид діяльності -надання послуг з перевезення пасажирів (таксі). Протягом місяця отримував ліцензію, на автомобілі встановив таксометр. Всі гроші з родини були витрачені на оформлення підприємницької діяльності з надією на майбутнє отримання доходу. Але внаслідок ДТП пропрацював позивач лише 1,5 місяця, не отримавши сезонного літнього доходу. За весь цей час не повернув вкладені гроші, автомобіль досі перебуває на СТО «Богатир», грошей на його відновлення позивач не має. При цьому відповідачем не прийнято заходів для відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Позивач через ДТП поніс значні витрати, отримав сильний емоційний стрес, втратив сон, страждає головною біллю. В сім'ї через нервування ускладнилися відносини, вони тривалий час позбавлені транспортного засобу, користуються послугами суспільного транспорту, таксі. Крім того, через нервове напруження погіршився його стан здоров'я, змінився звичайний уклад життя.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ „Страхова компанія „Астарта" вимоги позову не визнав. Вважає, що на час ДТП ОСОБА_6 використовував автомобіль в особистих цілях, без достатніх правових підстав, що зазначено ним в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення. ДТП сталася поза робочого часу. З урахуванням наведеного, подія не визнається страховим випадком. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не приймалося, оскільки не був представлений повний пакет необхідних документів, крім того, спір вирішується судом. В письмових запереченнях також не погоджуються з розміром матеріальних збитків, у звіті про оцінку шкоди не врахований коефіцієнт фізичного зносу, фактор експлуатації автомобіля в режимі таксі, інші документи не є звітом про оцінку.

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ" також вимоги позову не визнав, вважає, що збитки повинна відшкодувати страхова компанія, саме на такий випадок і був укладений договір страхування. ОСОБА_6 не використовував автомобіль в особистих цілях, робота Селянського (фермерського) господарства має свою специфіку, ненормований робочий час. ОСОБА_6 був прийнятий робочим, але за ним також був закріплений автомобіль, він виконував обов'язки водія і, за необхідності, ще й інші обов'язки, бо фермерське господарство не має великого штату працівників. Правил внутрішнього трудового розпорядку у них немає. Водій був на робочому місці, направлявся на поле з відома керівництва. Весь пакет документів для страхової компанії був переданий в строк, але не отримано жодної відповіді, хоча представник СК усно повідомляв, що питання буде вирішено позитивно. Після отримання листа про необхідність направлення належно завірених копій, все також було направлено. Весь облік і контроль здійснюється по телефону, водій мав документи на автомобіль, ключі від автомобіля, страховий поліс, у працівників ДАІ питань з цього приводу не було. Різночитання у розпорядженнях може пояснити лише опискою, тому надав для огляду оригінал журналу з розпорядженнями. Подорожні листи заповнюються лише для перевірки ДАІ, при цьому він особисто контролює використання автомобіля.

Відповідач ОСОБА_6 позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково - в сумі 3000,00 грн., за матеріальним становищем більше відшкодувати не має можливості, суму вважає завеликою. Пояснив, що на час ДТП за розпорядженням голови СФГ направлявся на поле для виконання функцій з охорони. Пояснення працівникам ДАІ дав не відразу, бо перебував у шоковому стані, тому і повідомив про поїздку до пологового будинку, пояснюючи швидкість. Праця у фермерському господарстві передбачає ненормований робочий час. За трудовою книжкою був прийнятий робочим, але за ним ще був закріплений автомобіль, тому ще виконував і функції водія. Для особистих цілей має власний автомобіль.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, вислухавши пояснення, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.|із|

Судом встановлено, що Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 30.08.2011 року по справі № 3-2205/11/0121р. ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Згідно постанові встановлено, що ОСОБА_6, 15.08.2011 року, о 20 год. 55 хв., на автодорозі Сімферополь-Феодосія, на 109 км + 600 м, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21043, номерний знак НОМЕР_2, належним КФГ „СОВЛУГ", перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспорту і на достатній для обгону відстані, внаслідок чого ОСОБА_6 скоїв зіткнення з автомобілем „Чері", державний номер НОМЕР_3, належним потерпілому ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку, у зв'язку з чим була заподіяна матеріальна шкода у вигляді механічних пошкоджень автомобілів, тим самим ОСОБА_6 порушив вимоги п.14.2.В ПДР України. Постанова Феодосійського міського суду АРК набрала законної сили. Обсяг пошкоджень автомобіля „Чері", державний номер НОМЕР_3, відображений у Акті огляду транспортного засобу № 83 від 27.09.2011 року (а.с.30-31).

Автомобіль ВАЗ-21043, номерний знак НОМЕР_2, належить КФГ „СовЛуг" (а.с.111). Цивільна відповідальність КФГ „СовЛуг" застрахована ВАТ „Страхова компанія „Астарта" на підставі поліса АА/4088429 від 24.06.2011 року (а.с.26).

Судом встановлено, що КФГ „СовЛуг" поданий до ВАТ „Страхова компанія „Астарта" (а.с.14,15,16) пакет документів для отримання страхового відшкодування. Рішення за заявою не приймалося, заявнику не повідомлено.

Автомобіль „Чері", державний номер НОМЕР_3, належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.12). Під час огляду транспортного засобу позивача 28.09.2011 року матеріальна шкода визначена у 24693,25 грн. (а.с.28-29). Вартість проведення експертизи складає 500,00 грн., що підтверджено платіжним документом від 29.09.2011 року (а.с.27). Вартість запчастин складає 33034,54 грн. (а.с.32). Згідно калькуляції СТО «Богатир»від 13.10.2011 року вартість ремонтних робіт складає 20891,00 грн. (а.с.33-34).

Позивач звертався з письмовими заявами до ВАТ „Страхова компанія „Астарта" з приводу виплати страхового відшкодування 11.10.2011 року, 13.02.2012 року (а.с.14-16). Відповіді на вказані звернення не отримав.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид робіт -внутрішні перевезення пасажирів на таксі, отримав ліцензію на цей вид діяльності 30.06.2011 року Серії НОМЕР_6 (а.с.19-24).

Між ВАТ „Страхова компанія „Астарта" та Селянським (фермерським) господарством „СОВЛУГ" 23.06.2011 року був укладений Договір № 17/г обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі за текстом Договір страхування (а.с.80-83). При цьому ВАТ „Страхова компанія „Астарта" прийняло на себе зобов'язання у разі страхового випадку здійснити страхову виплату, а СФГ „СОВЛУГ" зобов'язалося сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страхова сума складає 50000,00 грн., франшиза 1000,00 грн.

Згідно п.5.3 вищевказаного Договору страхування, ВАТ „Страхова компанія „Астарта" виплачує страхове відшкодування протягом 1 місяця з дня отримання всіх необідних документів, передбачених п.5.1 Договору, або в строки та обсязі, визначених рішенням суду. Пунктом 5.5 Договору визначено, що за несвоєчасну виплату страхового відшкодування Страховик сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п.6.3 Договору страхування рішення про відмову в страховій виплаті приймається Страховиком протягом 20 робочих днів з моменту отримання документів, зазначених в п.5.1, та повідомляється заявнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Відмова Страховика може бути оскаржена в судовому порядку (п.6.4).

Судом встановлено, що у порушення наведених умов Договору № 17/г обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.06.2011 року, діючого на дату дорожньо-транспортної пригоди, ВАТ „Страхова компанія „Астарта" (Страховиком) не повідомлено заявнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови рішення за його заявою про виплату страхового відшкодування.

В ході розгляду справи судом встановлено, що заявнику усно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, з порушенням строку, визначеного п.6.3 Договору страхування № 17/г від 23.06.2011 року, без належного обгрунтування з посиланням на відповідний пункт Договору страхування, дорожньо-транспортна пригода 15.08.2011 року не визнається страховим випадком, причиною відмови ВАТ „Страхова компанія „Астарта" є використання ОСОБА_6 автомобілю в особистих цілях, без достатніх правових підстав, відсутність необхідних документів для виплати страхового відшкодування, невідповідність копій поданих документів.

Суду не представлено належних та допустимих доказів використання водієм ОСОБА_6 автомобілю ВАЗ 21043 д/н НОМЕР_5 на час ДТП в особистих цілях, це також не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. Подорожній лист за 15.08.2011 року не містить відповідних відомостей. Зазначений автомобіль закріплений за ОСОБА_6 на підставі Розпорядження № 27/к від 03.01.2011 року.

Відповідно ст.7 Статуту СФГ „СОВЛУГ" (п.п.7.1.3-7.1.5) СФГ самостійно визначає розпорядок робочого дня, змінність роботи, ухвалює рішення про введення підсумованого обліку робочого часу, порядок надання вихідних днів і відпусток та інше.

Згідно ст.6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В силу ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін згідно з договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання згідно ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним з правових наслідків порушення зобов'язань згідно ст.611 ЦК України є сплата боржником неустойки.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обмежений розміром подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

В силу положення ч.1. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка розуміється з одного боку як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, а з другого -є мірою цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що ВАТ „Страхова компанія „Астарта" порушені умови Договору № 17/г обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, неправомірно відмовлено у здійсненні страхової виплати за договором за наявності пакету документів, визначеного п.5.1 зазначеного договору. Суд не погоджується з доводами представника ВАТ „Страхова компанія „Астарта" щодо використання ОСОБА_6 автомобілю ВАЗ-21043, номерний знак НОМЕР_2, 15.08.2011 року, о 20 год. 55 хв., в особистих цілях, без достатніх правових підстав, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, та грунтуються на припущеннях. Також суд не приймає доводів представника відповідача ВАТ „Страхова компанія „Астарта" щодо необгрунтованості визначення розміру матеріальної шкоди, визначення шкоди без урахування коефіциенту фізичного зносу та фактору експлуатації автомобіля в режимі таксі. Суду не представлено доказів в обгрунтування вказаних заперечень, іншого розрахунку матеріальної шкоди з відповідним обгрунтуванням. Клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи сторонами під час розгляду справи не заявлено. Відповідач ВАТ „Страхова компанія „Астарта" не скористалося своїм правом на заявлення відповідного клопотання.

Відповідно до норм ст.12 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно ст.ст.22,1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, підставою відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність вини особи, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з принципу диспозитивності, з урахуванням наданих сторонами доказів та обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Так, відповідно до умов Договору № 17/г обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.06.2011 року, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ВАТ „Страхова компанія „Астарта" на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 49000, 00 грн. 00 коп. та пені в сумі 3703,86 грн. Також відповідно до положень ст.ст.22,1166 ЦК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ" на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 5425, 54 грн. В іншій частині вимоги про стягнення матеріальної шкоди не обгрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.

В силу статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", та вимог ст. 23 ЦК спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством.

Матеріальні права позивача були порушені, внаслідок чого були також спричинені і моральні (душевні, фізичні) страждання, які підлягають судовому захисту в порядку ст.23, 1167 ЦК України.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що моральна шкода повинна бути відшкодована незалежно від майнової шкоди, та не пов'язана з розміром її відшкодування, але обов'язково враховуються конкретні обставини справи, характер правопорушення, глибина, тривалість, обсяг фізичних і душевних страждань, погіршення стану здоров'я, стрес, розумність і справедливість.

Так, враховуючи тривалість порушення прав позивача, характер правопорушення, вплив стресу, розумність і справедливість, суд дійшов до висновку, що відповідно до змісту позовних вимог, на користь позивача з відповідача ОСОБА_6 необхідно стягнути у відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.

В іншій частині моральної шкоди суд відмовляє на підставі ст.10, 11 ЦПК України, згідно яких суди розглядають справи в межах заявлених в них вимог і на підставі наданих сторонами доказів і судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, де кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також, в порядку ст.88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у складі судового збору, з ВАТ „Страхова компанія „Астарта" в розмірі 527,04 грн., з відповідача з Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ" в сумі 42,13 грн., з відповідача ОСОБА_6 в сумі 42,12 грн., що підтверджуються матеріалами справи (ар.с.1).

Керуючись ст.ст. 4,10,11,209,212,214-215,294 ЦПК України, ст.ст.16,22,23,509,526,527,530,549,610,629,979,988,1166,1167,1172 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Астарта", Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ", ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Астарта" (03150, м.Київ, вул.Тверська, 6, І/н 02308021) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, у відшкодування матеріальної шкоди 49000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 3703,86 грн., судові витрати по справі у складі судового збору в сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. 04 коп., а всього 53230 (п'ятдесят три тисячі двісті тридцять) грн. 90 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „СОВЛУГ" на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, у відшкодування матеріальної шкоди 5425 (п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 54 коп., судові витрати по справі у складі судового збору в сумі 42 (сорок дві) грн. 13 коп., а всього 5467 (п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, у відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., судові витрати по справі у складі судового збору в сумі 42 (сорок дві) грн. 12 коп., а всього 3042 (три тисячі сорок дві) грн. 12 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: