Ухвала суду № 27393645, 30.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4761/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Колісник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

04 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортник 13066»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 0022221540 від 14.12.2010р. на суму 5138, 06 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 0022231540 від 14.12.2010р. на суму 5058,06 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 00222415040 від 14.12.2010р. на суму 609,92 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортник 13066»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року по адміністративній справі №2а-4761/12/2670 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 лютого 2004 року рішенням Київської міської ради № 43/1253 позивачу передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 8 000 000 000: 66:247:0014.

На підставі вищезазначеного рішення укладено договір між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортник 13066»оренди земельної ділянки №17-11109 від 12.11.2004р., який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів за №66-6-00208 від 12.11.2004р. Відповідно до умов цього договору земельна ділянка загальною площею 3,1434га, що знаходиться за адресою: Червоногвардійська, 34 Дніпровський район Києва (а.с. 11-15) передається позивачу в довгострокову оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд адміністративно - виробничого комплексу.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 12.11.2004 позивач прийняв в оренду вказану земельну ділянку. (а.с. 20).

07 грудня 2010 року відповідачем була проведена перевірка відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066» щодо своєчасності подання позивачем платіжних доручень до установ банку щодо орендної плати за землю за період з 30.07.2010р. по 30.11.2010р.

За наслідками проведеної перевірки працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету №9329/15/05475179 від 07.12.2010 (а.с. 8-9).

У висновках акту перевірки відповідач вказав, що позивачем порушено розділ ІІІ ст. 21 Закону України «Про оренду землі»№161-XIV від 06.10.1998, ч. 1 р. 6 ст.17 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992 (далі -Закон №2535-XII), пп. 5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі -Закон №2181), у зв'язку з порушенням граничних строків подання до платіжних доручень установ банків.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у 2009 році на суму 427200,50 грн. та у 2010 році 351725,60 грн., шляхом подання 26.04.2011 уточнюючих декларацій позивач зменшив податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у 2009 році на 158530,10 грн. (427200,50 - 158530,10 = 268667,50) та у 2010 році на 120144,00 грн. (351725,60 - 120144,00 = 231581,60).

За результатами акту перевірки №9329/15/05475179 від 07.12.2010 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 14.12.2010 №0022221540 на суму 5138,06 грн., яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ; №0022231540 на суму 5058,06 грн., яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ та №00222415040 на суму 609,92 грн., яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% від узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ.

Закон України «Про плату за землю»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 2 вищезгаданого Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору оренди земельної ділянки №17-11109 від 12.11.2004р., який є чинним відповідно листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) №05-358/19222 від 09.07.2012 року(а.с. 203) позивач прийняв в оренду земельну ділянку за адресою: Червоногвардійська, 34 Дніпровський район Києва.

Згідно статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 14 вищезазначеного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України(ст. 26 Закону).

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме абз. 1, 2 п. 5.1. ст. 5 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Беручи до уваги вищезазначені положення податкового законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що заявлене в уточнюючому розрахунку зменшення попередньо визначеного платником податків податкового зобов'язання відповідно до пункту 5.1 статті 5 вважається узгодженим від дня подання такого уточнюючого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та погашає суми податкового боргу (частини боргу) у разі їх наявності, і виникнення переплати в майбутньому у зв'язку з уточненням жодним чином не звільняє платника податку від обов'язку сплачувати податки у строки, встановлені законом.

Тобто з вищенаведеного вбачається, що у разі погашення податкового боргу (його частини) з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у тому числі і за рахунок від'ємного значення суми податкового зобов'язання, що зазначена в уточнюючому розрахунку, проводиться нарахування пені та виникає підстава для застосування штрафних санкцій згідно статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно п. 17.1 статті 17 вищзгаданого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно пп.17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судом першої інстанції встановлено, граничні строки сплати податкового зобов'язання визначені пп.17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порушено позивачем в липні та серпні 2010 року, а уточнюючі розрахунки з податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки за 2009-2010 роки з коригуванням нарахованого платником податку зобов'язання за ці роки подані відкритим акціонерним товариством «Автотранспортник 13066» подано 26 квітня 2011 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміна позивачем сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю шляхом подання уточнюючих розрахунків вплинула лише на їх розмір у 2009-2010 роках, що, однак, не впливає на порушення позивачем порядку та строків сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, а тому відповідачем правомірно були застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі, передбаченому п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та винесені податкові повідомлення рішення від 14.12.2010 №0022221540, від 14.12.2010 №0022231540, від 14.12.2010 №№00222415040.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.