Ухвала суду № 27393388, 30.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"30" червня 2011 р. Справа № 0670/23/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.8

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представника позивача:Кобилинського П.І., довіреність №380 від 09.02.2011 року,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" лютого 2011 р. у справі № 0670/23/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправними та скасування рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0014962302 від 23.12.2010року в частині застосування до ПАТ "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 2292,16грн. та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн. з тих підстав, що вказаний розмір податку з доходів фізичних осіб - працівників підприємства, був самостійно, своєчасно і в повному обсязі нарахований підприємством та сплачений до бюджету відповідно до платіжних доручень № 3028 від 15.04.2010року, № 3489 від 06.05.2010року та № 157 від 23.06.2010року. Рішення про застосування штрафної санкцій в сумі 10530,16грн. підлягає частковому скасуванню, а саме в сумі 2292,16грн., так як винесено із пропущенням строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м.Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ДПІ в м.Житомирі проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ "Житомирський маслозавод" з питань дотримання податкового та іншого законодавства, про що складено акт від 16.12.2010 року №9403/23-1/00182863/0110.

На підставі вказаного акта відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 року №0014962302 в сумі 10530,16 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 року №0010301702/0 про визначення додаткового зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1768,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3536,98 грн., а всього на суму 5305,47 грн.

Штрафні санкції в сумі 10530,16 грн. застосовано до позивача відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у зв"язку з допущенням порушення п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", а саме: за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 42120,62 грн.

Суд першої інстанції при вирішення спору обгрунтовано виходив з того, що правовідносини щодо організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, відповідно до вимог п.2.11. якого видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до положень Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Абзацами 1, 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено, що за перевищення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

За своїм змістом Указ Президента не є законодавчим актом з питань оподаткування.

Фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись в межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України. Таку правову позиція викладено Вищим адміністративним судом України, зокрема в Листі від 24.10.2008 року №1776/100/13-08.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що підставою для часткового визнання неправомірним та скасування рішення відповідача № 0014962302 від 23.12.2010року про застосування до Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 10530,16грн. є недотримання відповідачем вимог ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 238, ст. 250 Господарського кодексу України в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Працівникам підприємства, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видача готівкових коштів під звіт була проведена в період з 05.10.2009 року по 21.12.2009 року без повного звітування цими працівниками щодо раніше виданих коштів. Рішення про застосування штрафної санкцій в частині в сумі 2292,16грн. було винесено лише 23.12.2010року, тобто після спливу одного року з дня вчинення порушення.

Як слідує з матеріалів справи, протягом січня-червня 2010 року позивачем відповідно до наказу № 680 від 31.12.2007року працівникам підприємства, специфіка роботи яких вимагає перебування на робочому місці після 23-00годин, в підзвіт видавалися кошти для отримання компенсації вартості проїзду при слідуванні додому на таксі за рахунок підприємства.

При винесенні податкового повідомлення-рішення Державна податкова інспекція у м. Житомирі від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн. виходила з того, що не утримання даного податку в сумі 1768,49грн. зумовлено проведенням позивачем готівкових розрахунків з конкретними підзвітними працівниками без подання відповідних платіжних документів встановленого зразку.

З таким висновком суд першої інстанції правомірно не погодився, оскільки позивачем надано суду докази щодо сплати зобов"язань з податку з доходів фізичних осіб: авансові звіти працівників з додатками, платіжні доручення на сплату зобов"язань за цим податком, витяги з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1 ДФ), що були складені в розрізі кожного працівника.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі №0670/23/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" вул. Івана Гонти,4,м.Житомир,10019

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги 2,м.Житомир,10014