Постанова № 27391956, 05.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р. Справа № 2а-1870/2485/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1870/2485/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлнь-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (надалі за текстом - ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у м. Сумах, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2012року №0000332306/27058, №0000342306/27051.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду 29.05.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на неможливості проведення зустрічних перевірок та дослідження ланцюгу постачання товарів по господарським операціям контрагентів позивача та наявності претензій щодо дотримання податкового законодавства з боку третіх осіб. Проте сума податкового кредиту, сформованого позивачем у перевіряємому періоді та яка заявлена до бюджетного відшкодування, підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та іншими первинним документами, що підтверджують факт поставки товарів від продавця до покупця, а суми ПДВ, сплачені в ціні товарів - підтверджені платіжними дорученнями.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сумах була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період березень 2010р., травень, червень, серпень, вересень 2011р., результати якої зафіксовані в акті від 12.03.2012р. №1420/23-620/05747991 (т.1 а.с.11-29).

Перевіркою встановлено та актом зафіксовано порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5., пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200, Податкового кодексу України.

За результатами встановлених актом перевірки порушень ДПІ в м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012р. №0000332306/27058 про зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість за період лютий 2010року, квітень, травень, липень, серпень 2011р. у розмірі 224046,67грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012р. №0000342306/27051 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період березень 2010року, травень, червень, серпень, вересень 2011року в сумі 224046,67грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 45179,18грн. ( т.1 а.с.30-33).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування податкового кредиту та, відповідно, право на бюджетне відшкодування в наступних податкових періодах, не підтверджена належними первинними документами, вказані документи мають між собою розбіжності по даті та сумі, що є підставою для висновку про документальне оформлення господарських операцій без їх реального виконання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та сум заявлених до бюджетного відшкодування в перевіряємих періодах були фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Глициния», ТОВ «Харківкольормет», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», ТОВ «Будремфасад».

На підтвердження реальності виконання господарської операції з ТОВ «Глициния» позивачем було надано рахунок №20/01-1 від 20.01.2010р. на суму 39191,99грн., в т.ч. ПДВ - 6532грн. (правочин у письмовій формі не укладався), згідно якого позивачем здійснено передоплату (50%) за придбання товару (комплект манжет верхній/нижній), податкові накладні №08/02-1 від 08.02.2010р. та №08/02-52 від 15.02.2010р., видаткову накладну №15/02-1 від 15.02.10р., приходний ордер №92048 від 15.03.2010р.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №1524 від 08.02.10р.

Використання товару в господарській діяльності позивача підтверджується Картками складського обліку матеріалів складу №92 та вимогами цехів для отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу.

Отже, податкові накладні були виписані на дату отримання товару, що підтверджується видатковими накладними або на дату оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням.

Також між ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» та ВАТ «Харківкольормет» був укладений договір №1403 купівлі-продажу від 14.03.11р., згідно умов якого позивач придбав у контрагента товар (прокат - мідь, латунь, бронза: листи, прутки, труби). Відповідно до п.2.1 Договору допускається поставка товару частинами (партіями).

На підтвердження реальності виконання умов договору з ВАТ «Харківкольормет» позивачем було надано рахунок-фактуру № СФ-0001908 від 07.04.2011р. на суму 8449,81, в т.ч. ПДВ - 1408,30 грн.; податкові накладні №161 від 08.04.2011р., №164 від 08.04.2011р., №278 від 14.04.2011р., №428 від 21.04.2011р., №530 від 28.04.2011р.; видаткові накладні №РН0001828 від 08.04.2011р., №РН0001829 від 08.04.2011р., №РН-0001934 від 14.04.2011р., №РН-0002113 від 22.04.2011р.; прибуткові ордери №79089 від 11.04.2011р., №79087 від 11.04.2011р., №79095 від 15.04.2011р., №79100 від 26.04.2011р.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 13.04.2011р., 14.04.2011р., 21.04.2011р. 27.04.2011р., 28.04.2011р.

Фактичне переміщення товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними від 08.04.2011р., 14.04.2011р., 22.04.2011р.

Отже, податкові накладні були виписані на дату отримання товару, що підтверджується видатковими накладними або на дату оплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також ВАТ «Харківкольормет» було виписано рахунок-фактуру №СФ-0002877 від 26.05.2011р.(правочин у письмовій формі не укладався), згідно якого позивачем було отримано труби М2, пруток М2, пруток БрАЖ 9-4.

На виконання вищевказаної операції позивачем надано податкові накладні №146 від 12.05.2011р., №441 від 25.05.2011р., №486 від 27.05.2011р., №485 від 27.05.2011р., №501 від 27.05.2011р., №502 від 27.05.2011р., №524 від 30.05.2011р.; видаткові накладні №РН-0002380 від 12.05.2011р., №РН-0002760 від 27.05.2011р., №РН-0002764 від 27.05.2011р., №РН-0002763 від 27.05.2011р.; прибуткові ордери №79119 від 13.05.2011р.№79133 від 30.05.2011р., №79135 від 30.05.2011р.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 25.05.2011р., 27.05.2011р., 30.05.2011р.

Фактичне переміщення товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними від 12.05.2011р., 27.05.2011р.

Таким чином, податкові накладні були виписані на дату отримання товару, що підтверджується видатковими накладними або на дату оплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Щодо правових взаємовідносин ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» з ТОВ «Хімтрейд» позивачем надано договір №10 від 31.12.10р. та договір №3/157 від 05.11.09р., відповідно до умов яких позивач придбав у контрагента товар (матеріали твердих сплавів, фіксатори різьби (роз'ємної та нероз'ємної), інгібітор корозії (ємність для гідро випробувань), державка (різець для токарних операцій), перелік якого визначений у Специфікаціях до договорів. Відповідно до п.2.1 Договору допускається поставка товару частинами (партіями).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані податкові накладні №7 від 05.05.2011р., №25 від 10.05.2011р., №26 від10.05.2011р., №27 від 10.05.2011р., №122 від 20.05.2011р., №140 від 24.05.2011р., №176 від 26.05.2011р., №177 від 26.05.2011р., видаткові накладні №731 від 12.05.2011р., №715 від 10.05.2011р., №716 від 10.05.2011р.№717 від 10.05.2011р., №787 від 20.05.2011р., №830 від 26.05.2011р., прибуткові ордери №81349 від 13.05.2011р.№06134 від 12.05.2011р., №06135 від 12.05.2011р., №06136 від 12.05.2011р., №92192 від 25.05.201р., №81398 від 30.05.2011р.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 04.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р., 24.05.2011р., 25.05.2011р., 26.05.2011р.

Отже, податкові накладні були виписані на дату отримання товару, що підтверджується видатковими накладними або на дату оплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» та ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» позивачем було надано договір №27/11 купівлі - продажу від 30.12.2010р., відповідно до умов якого позивачем було придбано товар - засоби індивідуального захисту (313).

На виконання умов договору позивачем були надані податкова накладна №114 від 18.07.2011р., видаткова накладна №187 від 18.07.2011р., приходний ордер №82259 від 29.07.2011р., платіжне доручення від 08.07.2011р. та від 19.07.2011р.

Таким чином, податкова накладна була виписана контрагентом позивача на дату фактичного отримання товару, що підтверджується видатковою накладною.

Також згідно договору підряду №7 від 07.07.2011р., укладеного позивачем з TOB «Будремфасад» підрядчиком виконувались роботи по ремонту фасаду цеху №500 (адміністративний корпус ПАТ хімвиробництва).

Згідно договору підряду №6 від 30.05.2011р., укладеного з ТОВ «Будремфасад» підрядчиком виконувались роботи по капітальному ремонту крівлі в цеху №22 насосне виробництво та поточний ремонт крівлі в цеху №4 хімвиробництво.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані податкові накладні №1 від 29.08.2011р., №2 від 29.08.2011р., №1 від 12.07.201р., №3 від 20.07.2011р., №6 від 26.07.2011р., №2 від 29.09.2011р., довідки про вартість виконаних робіт, акти технічної готовності та платіжні доручення.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Правила формування податкового кредиту та порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" та Розділом V Податкового кодексу України (починаючи з 01.01.2011 р.).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту за перевіряє мий період копіями податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентами.

Використання придбаних товарів та реальність здійснених позивачем угод перевіряючими не заперечувалась.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження оплати податку на додану вартість у ціні товару позивачем надано до суду копії платіжних доручень.

Таким чином, позивачем виконано вимоги чинного законодавства та правомірно було задекларовано суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 791857,14 грн.

У відповідності з п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив контрагентам у попередньому податковому періоді суму ПДВ, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних документів, з урахуванням реального характеру господарських операцій, за наявності у попередньому та наступному податковому періоді від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, правомірно включив до суми бюджетного відшкодування ПДВ у перевіряємому періоді.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неправомірність включення позивачем заявленої до відшкодування суми ПДВ у зв'язку з придбанням товарів від ТОВ «Глициния» з тих підстав, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 16.05.2011р. №2555, №2556, наданого СВ ПМ ДПА у Миколаївській області, підписи на податкових та бухгалтерських документах виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що дана експертиза не була призначена судом, а була виконана в межах кримінальної справи для з'ясування певних обставин саме по цій справі.

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, висновки спеціалістів у кримінальній справі є доказами певних обставин саме у кримінальній справі та не можуть належним доказом відсутності повноважень у особи, що видала податкові накладні, у інших справах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість та відсутність реального виконання позивачем, укладених з усіма вищевказаними контрагентами договорів.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача на час складення звітності документів, які підтверджують реальність вчинення господарських операцій з контрагентами, враховуючи наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 12.03.2012р. №1420/23-620/05747991 ДПІ в м. Сумах була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період березень 2010р., травень, червень, серпень, вересень 2011р., результати якої зафіксовані в акті від 12.03.2012р. №1420/23-620/05747991 (т.1 а.с.11-29).

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання запитів податкового органу від 14.02.2012р. №12883/23-607, від15.02.2012р. №13438/23-607, від 14.02.2012р. №12865/23-607, від 14.10.2011р. №82819/10/15-345 позивачем були надані обґрунтовані письмові пояснення щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глициния», ТОВ «Харківкольормет», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», ТОВ «Будремфасад» разом із документами бухгалтерського та податкового обліку (а.с. 17-19, 21).

Таким чином, позивачем було виконано обов'язок щодо надання інформації та документів на вимогу контролюючого органу, передбачений п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.7 ст. 16, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та включення позивачем заявленої до відшкодування суми ПДВ за договорами, укладеними з ТОВ «Глициния», ТОВ «Харківкольормет», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», ТОВ «Будремфасад» через відсутність їх реального виконання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду 29.05.2012р. по справі № 2а-1870/2485/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2012 року №0000332306/27058, №0000342306/27051 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 26.03.2012 року №0000332306/27058, №0000342306/27051.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.