Ухвала суду № 27391541, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4033/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Зливко І.М.

представника позивача Машир В.О.

представника відповідача Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року по справі № 2а-4033/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківагроснаб"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб»до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000190700 від 25.03.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" (ідент. код 25190036) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведена камеральна перевірка ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 18.03.2011 №361/07-004/25190036 .

Перевіркою встановлено, що в порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України підприємством безпідставно заявлено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 125658,00грн.

На підставі акта про результати перевірки від 18.03.2011 №361/07-004/25190036 згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000190700 від 25.03.2011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 125658,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у період виникнення відповідних спірних правовідносин було врегульовано Законом України "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 1 січня 2011 року) та Податковим кодексом України (набрав чинності з 1 січня 2011 року).

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.3 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. (Пункт п.200.4 "а"ст.200 Податкового кодексу України.)

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (Пункт 200.7 ст.200 Податкового кодексу України.)

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. (Пункт 200.8 ст.200 Податкового кодексу України.)

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. (Пункт 200.10 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. (Пункт 200.14 "б"ст.200 Податкового кодексу України.)

Такі ж приписи містились і в п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн., суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" (покупець) та ТОВ "ФІНВЕСТБУД" (продавець) був укладений договір №08/12-10 від 08.12.2010, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - оплатити та прийняти гірничо-шахтне обладнання у кількості, асортименті та за ціною, відповідно до специфікації (п.1.2 договору). Договір вступає в силу з момента підписання та діє до 31.12.2011.

До матеріалів справи позивачем надано копії наступних бухгалтерських документів: податкових накладних №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн., видаткових та товарно-транспортних накладних, банківських виписок, накладної на вантаж.

На підтвердження використання ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "ФІНВЕСТБУД", позивачем надано копію контракту №20 від 23.12.2010, укладеного між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" (продавець) та ВАТ "Гірничо-Збагачувальний Комбінат "Адрасмон"(покупець) про поставку гірничо-шахтного збагачувального обладнання, що діє до 23.12.2011 з додатком -специфікацією, а також копії митних декларацій.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ФІНВЕСТБУД", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по договору №08/12-10 від 08.12.2010, укладеному між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" та ТОВ "ФІНВЕСТБУД", відповідач до матеріалів справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не наддав, а судовим розглядом таких доказів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані сторонами докази в їх сукупності, не встановлюють правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору №08/12-10 від 08.12.2010, укладеного між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" та ТОВ "ФІНВЕСТБУД".

Приєднані до матеріалів справи копії складених ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на виконання договору №08/12-10 від 08.12.2010 податкових накладних №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн. не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що як встановлено судовим розглядом, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі №2070/2а-2979/11 за позовом ТОВ "ФІНВЕСТБУД" до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання протиправними дій, яка набрала законної сили, визнано дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова незаконними щодо проведення документальної планової виїзної перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт від 10.03.2011р. №218/23-104/35331437.

Під час судового розгляду справи №2070/2а-2979/11 встановлено, що 04.03.2011 ТОВ "ФІНВЕСТБУД" повідомило податковий орган про те, що вся бухгалтерська, банківська документація, печатка були вилучені під час проведення обшуку о/у МВПМ СДПІ ВПП у м.Харкові.

У постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі №2070/2а-2979/11 зазначено, що колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій ДПІ у Комінтернівському р-ні м.Харкова при проведенні планової виїзної документальної перевірки 10.03.2011р. та як наслідок, по складанню акту перевірки через недотримання приписів п.п.77.4 ст.77, п.п.85.9 ст.85 ПК України, що призвело до порушення прав ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на надання відповідних документів для проведення даної перевірки.

Колегія суддів зауважує, що саме акт ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №218/23-104/35331483 від 10.03.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ФІНВЕСТБУД" з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, став підставою для висновків ДПІ у Ленінському районі м.Харкова щодо порушення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" вимог податкового законодавства.

Таким чином, факт порушення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у відносинах з ТОВ "ФІНВЕСТБУД" положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та як наслідок факт завищення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року на 125658,00грн., не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо не вірного застосував судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи. ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року по справі № 2-а-4033/11/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2012 р.