Ухвала суду № 27391539, 29.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7159/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2012р. по справі № 2а-7159/12/2070

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВГАЗ", в якому просив стягнути з відповідача на його на користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 139344,50 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що зі звіту відповідача про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів за 2011 рік - середньооблікова кількість штатних працівників у 2011 році становила 3138 осіб; з них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність -149 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", становить 54 особи.

Проте, відповідно до розрахунку, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві за 2011 рік становить 121 особа, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до встановленого законодавством нормативу становить 126 осіб.

Отже, на думку позивача, відповідачем не виконано норматив 5 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2011 рік становить 27868,90 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році становить 139344,50 грн.

Таким чином суб'єкт господарювання у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2012р. та задовольнити позов.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ч.3 ст. 18, ч.3, ч.5 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради від 26.12.1994 року (ідентифікаційний код 03359500) та є суб'єктом господарювання, що використовує найману працю.

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік форми № 10-ПІ від 16.02.2012 року, про що є відповідна відмітка про отримання Фондом від 21.02.2012 року, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2011 році становила 3138 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становила 149 осіб, а також кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 54 особи.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, відповідач виконав встановлений законом норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та правильно розрахував норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві. Крім того, відповідач належним чином інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, щомісячно надав № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках», доказів відмови відповідачем працевлаштувати інвалідів суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 139344,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить звіт форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідач, розраховуючи кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, виходив з того, що оскільки основна діяльність підприємства, пов'язана з виконанням робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, то із 3138 робочих місць на підприємстві безпечними робочими місцями для інвалідів є лише 1337 робоче місце, тому кількість робочих місць, створених для інвалідів на підприємстві повинно бути 54 особи (а.с.7).

Відповідно до розрахунку суми позову, наданого позивачем, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 126 осіб, а середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників, фактично працюючих на підприємстві, становить 121 особа.

Тобто, відповідачем не виконано норматив 5 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2011 рік становить 27868,90 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році становить 139344,50 грн. (а.с. 5).

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286.

Згідно вказаної Інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Пунктом 3.2.1 вказаної Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007р. N 42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Враховуючи наведені положення Інструкції, до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Таким чином, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2011р., становить 121 особа.

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів за рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про Порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 р. № 314, із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 19, робоче місце інваліда, це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнагляд охорон праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Згідно зі статтею 20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце. призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН, у 2011 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів. Також звіти подавались філіями підприємства до районних центрів зайнятості Харківської області, що свідчить про виконання ПАТ "Харківгаз" належного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування (а.с. 54 -91).

Як вбачається з матеріалів справи, у пояснювальній записці ПАТ "Харківгаз", доданої до Звіту за формою № 10-ПІ за 2011 рік вказано, що основна діяльність ПАТ "Харківгаз" пов'язана з виконанням робіт, які відповідно до затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року № 15 Переліку відносяться до робіт з підвищеною небезпекою та потребують професійного відбору кадрів згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держкомітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.1994 року № 263/12.

У ПАТ "Харківгаз" у 2011 році на роботах з підвищеною небезпекою зайнято 1801 робітник, із звичайними умовами праці -1337 робітників. Виходячи з цього, розрахований норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 54 осіб (а.с. 36).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону праці", підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Не можна працівнику пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

Тобто, встановлюючи нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів необхідно враховувати лише ту кількість робочих місць на підприємстві, які не пов'язані з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, передбаченого діючим законодавством України.

Крім того, як зазначив позивач в судовому засідання підтвердив, що інваліди не можуть бути працевлаштовані на роботах, які протипоказані їм за станом здоров'я та відносяться до переліку робіт з підвищеною небезпекою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач правильно розрахував норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 54 особи. Оскільки середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2011р., становить 121 особу, а фактично у ПАТ "Харківгаз" у 2011 році працювали 149 інвалідів, відповідачем виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць та на підприємстві виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 54 особи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем як суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, не навів жодного доказу про те, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування, направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування; як і не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштуванні і відмови в такому працевлаштуванні.

Наведеним фактам суд першої інстанції надав належну правову оцінку, вважаючи їх підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 р. по справі № 2а-7159/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2012р. по справі № 2а-7159/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.