Ухвала суду № 27390735, 29.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/4527/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-1670/4527/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо- збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.06.2012 року № 0000862302.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 року відповідача № 0000862302.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 16 серпня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок банку: за листопад 2011 року, яке виникло за рахунок від"ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні, жовтні 2011 року; за березень 2012 року, яке в виникло за рахунок від"ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді , грудні 2011 року, січні, лютому 2012 року, про що був складений акт від 11.06.2012 року №1677/23-309/00191282.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні у п.п.198.1,п.п.198.3,п.п.198.4,п.п.198.6 ст.198,п.201.1,201.4,п.201.6,п.201.10 ст.201 ПК України позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року - 62529 грн.; за березень 2012 року - 72866 грн.; п.п.198.1,п.п.198.3, п.п.198.4,п.п.198.6ст.198.п.201.1,п.201.4.п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України позивачем було завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року - 21223,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000862302, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135 395,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 67 697,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту .

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій з МПП "Автомиг"; ТОВ "Діамант", ПП "Укрспецтехнік" та правильність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій у вересні 2011 року у розмірі 15 632,25 грн., у жовтні 2011 року - у розмірі 46896,75 грн,; у листопаді 2011 року у розмірі 32 грн.; у лютому 2012 року у сумі 72 834,40 грн., відповідно.

В ході господарської діяльності між позивачем та МПП "Автомиг" був укладений договір купівлі-продажу від 20.50.2010 року 31212/4638 товару - рукав високого тиску та запасні частини до автонавантажувачів.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Діамант", з яким був укладений договір від 10.06.2011 року №2271 на поставку кола відрізного п/м 125х2, 5х22 загальною вартістю 192 грн.

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "Укрспецтехнік" з яким був укладений договір від 23.06.2011 року №2440 про виконання підрядних будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт по переоснащенню термопічі з викатним подом і заміною пальникових пристроїв на рекупаційного типа ЕКОМАХ 5 СВ 545 виробництва Kromschroder і установки волокнистої футеровки фірми "KERATEGH".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів апеляційної скарги про ознаки фіктивності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" - контрагента ПП "Укрспецтехнік"; відсутність за місцезнаходження МПП "Автомиг", ТОВ "ТПГ "Діамант", то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, рух активів, зміни у зобов'язаннях позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. по справі № 2а-1670/4527/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2012 р.