Ухвала суду № 27390685, 09.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/507/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-1870/507/12

за позовом Державного підприємства "Роменське лісове господарство"

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про визнання протиправними дії та скасування в частині вимогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Роменське лісове господарство"(далі -позивач, ДП "Роменське лісове господарство") звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині проведення розрахунків розмірів заподіяних збитків в ході ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Роменське лісове господарство"за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011р. та скасувати пункти 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі Контрольно-ревізійного управління в Сумській області "Про усунення, виявлених ревізією порушень чинного законодавства"№16-14/1304 від 14.12.2011р. (далі по тексту -Вимога).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року частково задоволено позов.

Скасовано пункти 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, викладеної у листі за №16-14/1304 від 14.12.2011р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ДП "Роменське лісове господарство" зареєстроване юридичною особою (код 00992958) та створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. №133 (т.1, а.с.130-131), засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. В своїй діяльності керується статутом, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 20.09.2007р. №562, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.23), копією статуту (т.1. а.с.24-29).

У період з 25.08.2011р. по 14.11.2011р. на підставі направлень на проведення ревізії від 25.08.2011р. за №65,66,67 та від 07.10.2011р. за №77 спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, а саме: провідними контролерами-ревізорами Лавриком В.П., Коротун В.А., старшим контролером-ревізором Григорєвим О.Ю. та головним контролером-ревізором Ведмідь В.О. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Роменське лісове господарство" за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011 року, результати якої зафіксовані в акті ревізії №16-23/17 від 17.11.2011 року (т.1 а.с.31-90).

За результатами ревізії у відповідності до зазначених вимог, на адресу позивача був надісланий лист-вимога від 14.12.2011року Контрольно-ревізійним відділом в м. Ромнах і Роменському районі Контрольно-ревізійного управління в Сумській області "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства" за №16-14/1304 ( т.1 а.с.91-96), яким позивача зобов'язано вчинити ряд дій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пункті 3 Вимоги зазначено про реалізацію необробленої деревини без участі в аукціонах, за цінами нижчими ніж склалися по Сумській області, що призвело до недоотримання підприємством доходів на суму 194634,46грн. та завдало шкоди на вказану суму.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про недоотримання підприємством доходів на суму 194634,46грн. (т.2, а.с.116-126) та спричинення матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму, у зв'язку з реалізацією заготовленої та необробленої деревини самостійно, без участі в аукціонах, за цінами нижчими, ніж склалися по Сумській області, є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно з п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

З листа Сумської товарної біржі "Щодо проведення аукціонів в 2009р."від 11.11.2011р. за №92/11 (т.1, а.с.97), а також від 07.03.2012р. за №49 (т.3, а.с.202-207), вбачається, що протягом 2008-2009 років спостерігалось щоквартальне зменшення учасників біржових торгів, в 1 кварталі 2009р. ДП "Роменське лісове господарство" виставлялась на аукціон для продажу необроблена деревина в обсязі 4395куб.м, з яких продано 280куб.м.

Відповідно до наказу №133 від 31.10.1991р. (т.1, а.с.130-130) та статуту (т.1, а.с.24-29) ДП "Роменське лісове господарство" входить до сфери управління Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства та належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (на даний час Державне агентство лісових ресурсів України) та йому підпорядковується, входячи до складу Сумського державного лісогосподарського об'єднання "Сумиліс".

18 лютого 2009р. рішенням Координаційної ради з питань мінімізації впливу світової фінансової кризи на діяльність лісогосподарських підприємств галузі, враховуючи обвал ринків лісопродукції, з метою забезпечення максимально можливих обсягів реалізації лісопродукції, оперативного реагування на зміну кон'юнктури ринку деревини та цін на неї, стабілізації фінансового стану підприємств, було запропоновано обласним управлінням лісового та мисливського господарства та підприємствам галузі у 2 кварталі поточного року реалізацію лісопродукції здійснювати лише за прямими господарськими договорами (т.3 а.с.172).

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним висновок відповідача про допущення порушення п.1.5 Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42. Оскільки протоколом виробничої наради із заступниками начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарств і представниками провідних вітчизняних деревообробних підприємств від 05.02.2009р., вирішено тимчасово призупинити проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, відмовитись від торгів по деревинній заготівлі II кварталу 2009 року (т.3, а.с.170-171, т.1, а.с.103-104).

Також колегія вважає за потрібне відзначити, що як вбачається з матеріалів справи, контракти на реалізацію лісопродукції укладались ДП "Роменське лісове господарство" за діючими індикативними цінами, сформованими на підставі цін, що склалися на останніх торгах, але не менше стартових. Продукція на реалізацію відвантажується партіями, в яку входить різний асортимент лісопродукції, при цьому, загальна вартість партії продукції реалізованої за прямими угодами більша від визначеної загальної суми партії продукції на аукціоні (т.4, а.с.203-210), що спростовує висновок відповідача щодо спричинення матеріальної шкоди (збитків) на суму 194634,46грн. через реалізацію необробленої деревини за заниженими цінами.

Колегія суддів зауважує, що відповідач, встановлюючи порушення норм п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007р. №42 та зобов'язуючи в подальшому не допускати аналогічних порушень, діяв необґрунтовано, його Вимога в цій частині не відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України

В пункті 4 Вимоги (т.1, а.с.92) встановлено, що в порушення вимог ст. 629 Цивільного кодексу України та п. 11.2 умов контракту від 15.12.2010р. №S/11-R, без узгодження з фірмою GmbH" Німеччина, укладено новий контракт з фірмою LTD "Кіпр" на поставку аналогічної продукції тим же вантажоодержувачам, що зазначені у Додатку до контракту, укладеного з фірмою "LIGO GmbH" Німеччина, але за цінами нижчими, ніж передбачено контрактом безпосередньо із фірмою GmbH"Німеччина, внаслідок чого позивачем недоотримано доходів в березні - липні 2011 року в сумі 26022,42грн., чим завдано підприємству позивача матеріальної шкоди (збитків) на цю суму.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України, встановлено що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи між ДП "Роменське лісове господарство" було укладено контракт на поставку лісопродукції з фірмою "LIGO GmbH" Німеччина від 15.12.2010р. №S/11-R.

Посилання відповідача на те, що контракт є дійсним до виконання сторонами своїх зобов'язань, а тому припинення контракту за згодою сторін неможливо, є безпідставним, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, листом директора фірми "LIGO GmbH"Німеччина на адресу ДП "Роменське лісове господарство" від 28.02.2011р. була припинена дія контракту від 15.12.2010р. №S/11-R (т.1 а.с.117). Після зазначеної дати фірмою "LIGO GmbH" Німеччина не надсилались заявки на поставку продукції (а відповідно до умов укладеного договору лише на підставі заявки позивач повинен був надсилали продукцію).

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що між фірмою "LIGO GmbH" Німеччина та ДП "Роменське лісове господарство" було досягнуто згоди щодо припинення контракту від 15.12.2010р. №S/11-R, претензії у позивача та його контрагента відповідно виконання умов контракту або його припинення відсутні.

При цьому контракт з LTD"Кіпр № S-R-1 від 21.01.2011р. укладено позивачем відповідно до вимог діючого законодавства за цінами та умовами узгодженими між сторонами (т.1, а.с.118-129). Як вбачається зі змісту вказаного контракту він жодним чином не пов'язаний з контрактом від 15.12.2010р. №S/11-R, укладеним позивачем з фірмою "LIGO GmbH" Німеччина.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що твердження Держфінінспекції в Сумській області про те, що підприємством позивача відвантажувалася лісопродукція філіалам фірми "LIGO GmbH" Німеччина на підставі контракту, укладеного з фірмою LTD"Кіпр, за цінами, нижчими від тих, що передбачені контрактом безпосередньо із фірмою GmbH"Німеччина є необґрунтованими. Той факт, що вантажоотримувачі товарів, що поставлялися позивачем за вказаними контрактами, розташовані за однією адресою, на переконання суду, не є підставою для твердження, що у зв'язку з різними цінами на відвантажену продукцію підприємством позивача недоотримано доходів у сумі 26022грн. 42коп. та завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму, тим паче, що за вказаними контрактами збігались адреси лише декількох вантажоодержувачів, загалом відвантаження товару відбувалось іншим вантажоодержувачам (т.1, а.с.109,125).

З підстав викладених вище, колегія суддів вважає необгрунтованим твердження відповідача про спричинення матеріальної шкоди (збитків) на суму 26022грн. 42коп. через реалізацію необробленої деревини за заниженими цінами.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем, встановлюючи порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, п.11.2 умов контракту від 15.12.2010р. №S/11-R та зобов'язуючи у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України та умов контрактів, реалізацію продукції на експорт здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства діяв необґрунтовано, його Вимога в цій частині не відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України.

В пункті 5 оскаржуваної Вимоги зазначені порушення позивача, глави 19 Цивільного Кодексу України внаслідок неподання в строки позовної давності до суду позовних заяв щодо вимог про стягнення дебіторської заборгованості, в частині стягнення боргу з Пустовійтівської сільської ради - 12289 грн. 96коп., ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" - 46690 грн. 22 коп., Черкаський ДОК - 2040 грн. 80 коп., ПП ОСОБА_9 - 219,00 грн. та ПП ОСОБА_5 - 384 грн. 50 коп., внаслідок чого позивачу завдано матеріальних збитків на загальну суму 61624 грн. 48 коп. У зв'язку з наведеним відповідач вимагав від ДП "Роменське лісове господарство" у подальшому не допускати порушень Цивільного кодексу України, своєчасно проводити претензійно-позовну роботу та подання матеріалів до суду з метою недопущення втрат.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлений строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до наказів Державного комітету лісового господарства України за №580 від 27.09.2007р. "Про організацію ліквідації внаслідок лісових пожеж в Херсонській області", за №622 від 25.10.2007р. "Про ліквідацію внаслідок лісових пожеж і відновлення лісів у Херсонській області", за №712 від 22.11.2007р. "Про стан розробки та заліснення згарищ в Херсонській області", за №37 від 11.12.2007р. "Про стан розробки та заліснення згарищ в Херсонській області", начальників обласних управлінь в тому числі і Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства було зобов'язано: забезпечити розробку пройдених пожежею лісових масивів в лісгоспах Херсонської області та перевезення заготовленої деревини до дороги з твердим покриттям силами та засобами підприємств підпорядкованих відповідним обласним управлінням лісового та мисливського господарства (в тому числі і позивача, враховуючи наказ №133 від 31.10.19919р. (т.1, а.с.130-131) в термін до 01.04.2008р., надати допомогу в придбанні пально-мастильних матеріалів та запасних частин, забезпечити проживання та харчування необхідної кількості робітників та розміщення техніки для розробки згарищ за рахунок коштів лісогосподарських підприємств, вирішити питання щодо додаткового залучення робітників та матеріально-технічних ресурсів з метою забезпечення виконання робіт з розробки згарищ, організувати направлення лісовозного транспорту та засобів навантаження деревини у Херсонську область для вивезення на проміжні склади заготовленої на згарищах деревини; забезпечити до 01.03.2008р. поетапне виконання по мірі очистки лісосік від порубкових залишків та деревини завдання з обробітку ґрунту для створення лісових культур на згарищах.

На виконання зазначених наказів та листів Державного комітету лісового господарства України та Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, позивачем з іншими лісгоспами України було укладено договори підряду на розробку згарищ №66 від 22.10.2007р., №07-13/199, про надання послуг по підготовці ґрунту під посадку лісових культур за№85 від 01.02.2008р. на суму 79809 грн. 66коп., про вивезення заготовленої лісопродукції від розроби згарищ на проміжні склади та завантаження на транспорт для подальшої реалізації за№103 від 10.01.2008р. (т.1,а.с.146-156).

Відповідно до ст.ст. 509, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки підприємства Херсонського обласного управління не мають достатньої ресурсної бази, через обмежені власні кошти та масштаб стихії, Державний комітет лісового господарства України рекомендував суму витрат, що перевищує 51,80грн. віднести на збитки підприємства і в подальшому списати за рахунок чистого прибутку, резервного капіталу, або іншого капіталу, відповідно до протоколу засідання колегії Державного комітету лісового господарства України № 57 від 30.11.2007р.,

Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999р. № 237 безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Позивачем вживались заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з ДП "Голопристанське лісомисливське господарство", шляхом надсилання претензій від 16.06.2009 р. та від 24.11.2009 р. (т.1, а.с.156,157, т.3, а.с.12), проте, останнє повідомило, що ними лише частково в рахунок наявної заборгованості було перераховано на користь позивача суму в розмірі 25000грн. в іншій частині боргу даний контрагент претензію не визнавав та вчиняє дії по поступовому списанню цих коштів. У зв'язку з цим, на переконання суду, враховуючи вимоги п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99р. №318, та відзиви боржника, а також приймаючи до уваги протокол засідання колегії Державного комітету лісового господарства України № 57 від 30.11.2007р. (т.1, а.с.137-138) підприємство позивача мало право включити до інших операційних витрат суму безнадійної дебіторської заборгованості, що рахується по ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" в розмірі 46690 грн. 227 коп. (т.3, а.с.15).

Матеріали справи свідчать, що позивачем проводилась претензійна робота стосовно повернення заборгованості з Пустовійтівської сільської ради в розмірі 12289 грн.96 коп. за надані автопослуги та поставлену лісопродукцію та з ТОВ "Черкаський ДОК" за поставлену фансировину (т.2, а.с.136-137) в сумі 2040 грн. 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи претензіями (т.1, а.с.159,160,т.3, а.с.12, т.2, а.с.135). В той же час не приймаються доводи відповідача на обґрунтування його позиції щодо не звернення ним у встановлений строк позовної давності до суду з позовами про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ "Черкаський ДОК" в сумі 2040грн. 80коп., з Пустовійтівської сільської ради в розмірі 12289 грн. 96 коп. та невжиття претензійно-позовної роботи з метою стягнення заборгованості з ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_5, з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, оскільки ДП "Роменське лісове господарство" не був позбавлений можливості звернутись до прокуратури за захистом своїх прав з метою подальшого звернення органом прокуратури відповідних позовів до суду в інтересах ДП "Роменське лісове господарство".

Колегія суддів вважає доводи суду першої інстанції вірними та зауважує, що зобов'язувати позивача у подальшому своєчасно проводити претензійно-позовну роботу та подавати матеріали до суду з метою недопущення втрат неможливо.

В пункті 6 Вимоги зазначено, що в порушення вимог п.4 діючого Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою Кабінету Міністра України від 21.02.2007р. №253 (далі -Порядок КМУ від 21.02.2007р. №253), Паспорту бюджетних програм на 2009р. затвердженого спільним наказом Державного комітету лісового господарства і Міністерства фінансів України від 19.03.2009р. №69/432 (т.1, а.с.198-208), Паспорту бюджетних програм на 2010рік, затвердженого спільним наказом Державного комітету лісового господарства України і Міністерства фінансів України від 22.06.2010р. №194/546 (т.1, а.с.181-197), Паспорту бюджетних програм на 2011рік, затвердженого спільним наказом Державного агентства лісових ресурсів України і Міністерства фінансів України від 25.02.2011р. №33/282 (т.1, а.с.161-180), та внаслідок недотримання вимог ч. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ та ч. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-УІ, підприємством позивача витрачено бюджетні кошти на заліснення земель та на оплату робіт по догляду за лісовими культурами на земельних ділянках, на які у ДП "Роменське лісове господарство" відсутні правоустановчі документи, та які не віднесено до земель лісового фонду в розмірі більшому, ніж 10 відсотків від виділених бюджетних асигнувань, внаслідок чого зайво витрачено бюджетних коштів в сумі 265440,00 грн. Відповідач вимагав вжити заходи по поверненню коштів до державного бюджету в сумі 265440,00 грн. та недопущення в подальшому використання бюджетних коштів всупереч законодавству, прискорити виготовлення державних актів на право використання земельних ділянок, які в даний час не віднесено до земель лісового фонду, та на яких заплановано проведення робіт; витрачання бюджетних коштів на заліснення земель, на оплату робіт по створенню захисних лісових насаджень та полезахисних смуг та робіт по догляду за лісовими культурами здійснювати у відповідності до вимог ст. 82 Лісового кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, діючого Порядку КМУ від 21.02.2007р. №253 та інших чинних розпорядчих чи нормативних документів, не допускати порушень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456- УІ щодо використання бюджетних коштів (т.1, а.с.93).

Паспортами бюджетної програми за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки визначено конкретне завдання та напрями використання бюджетних коштів, що мають забезпечити досягнення мети, а саме забезпечення подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації - ерозії ґрунтів та виснаження річок, шляхом створення захисних лісових насаджень на невкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду і не угіддях, що вийшли з сільськогосподарського використання: пісках, ярах, балках, кам'янистих землях, крутосхилах, згарищах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 року № 58 затверджено Державну програму "Ліси України на 2002-2015 роки", яка спрямована на посилення екологічних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств та прийняття нового земельного законодавства. На основі Державної програми було розроблено регіональну програму "Ліси України - Сумська область на 2010-2015 роки" та затверджено рішення Сумської обласної ради від 15.10.2010 року.

Згідно з даною Програмою є збільшення лісистості України за рахунок захисного лісорозведення. Обласним управлінням лісового та мисливського господарства розроблялись бюджетні запити на отримання коштів з державного бюджету для виконання робіт по створенню нових лісів, які затверджувалися Державним комітетом лісового господарства України. У зв'язку з цим в бюджетних запитах у 10 пункті підприємством позивача згідно назви державної цільової програми "Ліси України" було зазначено короткий зміст заходів, згідно якого планувалось створення захисних лісових насаджень та полезахисних смуг на землях недержавного лісового фонду (т.1, а.с.161-208).

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007р. № 253.

В ході ревізії було встановлено, що підприємством позивача в порушення п.4 вказаного Порядку, Паспортів бюджетної програми на 2009, 2010 та 2011 р., ч. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. та ч.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р., витрачено кошти на заліснення земель та на оплату робіт по догляду за лісовими культурами на земельних ділянках, на які у ДП "Роменське лісове господарство" відсутні правоустановчі документи та які не віднесено до земель лісового фонду, в розмірі більшим, ніж 10 відсотків від виділених бюджетних асигнувань, внаслідок чого бюджетні кошти витрачені не за цільовим призначенням та розмір заподіяної шкоди підприємству склав 265440,00 грн. (т.1, а.с.85, т.3, а.с.17-22,т.2, а.с.141-150).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем помилково до вказаних відносин застосовано п.4 Порядок КМУ від 21.02.2007р. №253, відповідно до якого невідкладні заходи, пов'язані із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення, використання яких є екологічно небезпечним, здійснюються на підставі звернень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і висновків територіальних органів Мінприроди. На зазначені цілі може бути спрямовано до 10 відсотків загальної суми коштів за бюджетною програмою. Дані приписи регулюють відносини з приводу звернення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і наявності висновків територіальних органів Мінприроди до підприємств щодо вжиття невідкладних заходів, пов'язані із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення, використання яких є екологічно небезпечним і саме в такому випадку на зазначені цілі може бути спрямовано до 10 відсотків загальної суми коштів за бюджетною програмою.

Згідно ч. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. та ч.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що державні кошти, отримані підприємством позивача згідно паспортів бюджетної програми за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки (т.1, а.с.161-208) були витрачені на виконання робіт із захисного лісорозведення за цільовим призначенням, на роботи, пов'язані зі створенням нових лісів та виготовлення проектів консервації земель під заліснення, у відповідності до регіональної програми "Ліси України - Сумська область на 2010-2015 роки", затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 15.10.2010 року (т.2, а.с.150-161), на землях, на яких органами виконавчої влади та місцевого самоврядування були прийняті відповідні рішення щодо виділення земельних ділянок для заліснення (т.2, а.с.162-206, т.3, а.с.237). 03.05.2012р. позивачем з ДП "Сумигеодезкартографія" було укладено договір на виконання робіт (послуг) по виготовленню технічної документації для складання і видачі документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою (т.4, а.с.201).

За змістом повноважень, що викладені у Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", функція контролю за використанням земель належить до компетенції органів виконавчої влади із земельних ресурсів, про що також зазначалось і в листі Контроль-ревізійного управління в Сумській області від 10.06.2009р. (т.3, а.с.229), в якому зобов'язано було начальників відділів Контроль-ревізійного управління виключити такі порушення із звітності про результати контрольно-ревізійної роботи та доручено відкликати вимоги про відшкодування витрат на заліснення земельних ділянок, на які відсутні акти на право постійного користування.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувана вимога в цій частині не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, і в цій частині підлягає скасуванню є вірними та матеріалами справи не спростовуються.

В пункті 8 Вимоги (т.1, а.с.94), зазначено, що в порушення умов договорів та додатків до них, підприємством позивача перераховувалися кошти ДП "Укрлісконсалтинг"по трьох укладених договорах, на оплату послуг, виконання яких документально не підтверджене в сумі 103630,05грн.

Вказана вимога була сформована, зокрема, у зв'язку з виявленням відповідачем в порушення ч. 2, ст. 193 Господарського кодексу України, п. п. 6, 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248.

Відповідач стверджує, що на порушення вказаних вимог чинного законодавства позивачем були перераховані кошти та списано дебіторську заборгованість без документального підтвердження отримання маркетингових послуг без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів.

Відповідно до ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" визначено, що реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів, та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених ст.2 цього Закону, допускається за наявності Сертифікату про походження лісоматеріалів (ст.3).

Крім того, п.11 розділу 6 Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки, затвердженої Указом Президента України від 04.03.2008 р. № 195, передбачено забезпечити створення та запровадження органами державної митної служби та іншими органами державної влади комплексної системи електронного документообігу дозвільних документів на здійснення зовнішньоекономічних операцій, передбачивши уніфікацію таких документів.

На виконання зазначеного Указу Президента України уповноваженими представниками Держкомлісгоспу України та Державної митної служби України затверджено Протокол погодження реквізитів та способу обміну інформацією між Державною митною службою України та Державним комітетом лісового господарства України № 3 від 28.01.2009 р. (т.2, а.с.16-17). Відповідно до зазначеного Протоколу Державний комітет лісового господарства України надає (через уповноважену особу та у спосіб визначений цим Протоколом) Державній митній службі України на постійній, безоплатній основі у електронному вигляді інформацію щодо виданих дозвільних документів на здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Сторони погодилися, що від імені Держкомлісгоспу України, відповідальною особою за надання інформації, визначеної Протоколом, визначено Державне підприємство "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції"(відповідно до наказу -Держкомлісгоспу України від 30.04.2010 № 131 Державне підприємство "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції" реорганізоване шляхом приєднання до Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики"(т.3, а.с.241-242).

Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України "Щодо врегулювання окремих питань роботи по видачі Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них лісоматеріалів" від 16.12.2008 р. № 339 Державне підприємство "Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісо продукції "забезпечує постійне ведення електронного документообігу (реєстр Сертифікатів) на здійснення зовнішньоекономічних операцій і надання відповідної інформації Держкомлісгоспу та Державній митній службі України. (т.3, а.с.238).

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Роменське лісове господарство" та ДП "Укрлісконсалтинг" укладено договір №18-242с від 16.07.2010р. (т.1, а.с.226-227) про виконання робіт з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення "Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій". Умовами договору передбачено, що ДП "Укрлісконсалтинг"(виконавець) виконує роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення Сертифікату, а також перевіряє документи замовника, розглядає та передає їх Управлінню лісового та мисливського господарства. У разі недостовірності поданих на перевірку документів надає замовнику відповідні висновки (п.2 договору).

Оплата наданих послуг в розмірі 22997грн. 20коп. відбувалась на підставі укладеного Договору та його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.2 а.с.228-238).

Крім того, між ДП "Роменське лісове господарство" та ДП "Укрлісконсалтинг" укладено договір №СМ-138 від 01.11.2010р. та додаткову угоду до нього (т.1, а.с.239-250) про виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревину.

Оплата наданих послуг в розмірі 76220грн. 85коп. відбувалась на підставі укладеного договору, його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.2 а.с.1-8).

22.05.2008р. був укладений договір за №18-241 (т.1, а.с.209-213), предметом якого було надання комплексу маркетингових послуг, визначених в п.1.2 договору, в тому числі проводити маркетингові дослідження ринку лісопродукції та деревообробної галузі, вивчати і аналізувати попит на внутрішньому та зовнішньому ринках лісопродукції; вибирати оптимальні варіанти (співвідношення ціни, якості і термінів постачання) для укладання зовнішньоекономічних контрактів та договорів поставки обумовленої лісопродукції.

Оплата наданих послуг в розмірі 4412грн. відбувалась на підставі укладеного Договору та його виконання підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.214-215).

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційно-аналітичними матеріалами та технічною документацією.

З огляду на вище викладено, твердження відповідача про те, що роботи з перевірки та підготовки матеріалів для оформлення Сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та про безпідставне перерахування коштів та списання дебіторської заборгованість без наявності документального підтвердження отримання маркетингових послуг та без документального підтвердження фактів виконання робіт (надання послуг) при підготовці документів на виготовлення Сертифікатів є безпідставним та спростовується зазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а тому оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.

В пункті 9 Вимоги (т.1, а.с.94-95), встановлено, що в порушення ч.9 ст.75 Господарського кодексу України підприємством позивача у 2009-2011 роках надано благодійної та спонсорської допомоги в розмірах, що перевищують суми, які затверджені фінансовими планами, без проведення розрахунку таких витрат, без дозволів та погодження з Державним комітетом лісового господарства України та без дозволів та погодження з Державним агентством лісових ресурсів України в сумі 56998грн. 23коп., що призвело до матеріальної шкоди на зазначену суму (т.3, а.с.173-176).

Відповідно до чч.1, 9 ст.75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач входить до складу Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства і підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України, яке є органом управління майном, що підтверджується статутом підприємства (т.1, а.с.24-29).

Відповідно до Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 04.07.2007р. за №223 (далі то тексту - Положення), обласні управління лісового та мисливського господарства підпорядковуються Державному комітету лісового господарства України та є його територіальними органами.

Підпунктом 2 пункту 5 Положення до повноважень обласного управління лісового господарства входять координація діяльності підприємств, організацій та установ, що належать до сфери управління Держкомлісгоспу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення також здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, а також з ведення мисливського господарства та полювання і технічної документації з цих питань.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту позивача, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктом 5.4 Статуту зазначено, що відчуження засобів виробництва здійснюється за погодженням органу управління майном.

Приписами ст. 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" передбачено, що благодійництво - це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Підпунктом "в"пп.2 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" від 29.11.2006р. №1673 передбачено, що сума витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, повинна бути у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року). У разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Як вбачається з матеріалів справи, надання благодійної та спонсорської допомоги, у тому числі на суму 56998,23грн., здійснювалося відповідно до листів-дозволів органу управління майном - Державного агентства лісових ресурсів України, та за погодженням з Сумським обласним управлінням лісового і мисливського господарства (т.2, а.с.18-66).

Колегія суддів зазначає, що надання благодійної та спонсорської допомоги, у тому числі на суму 56998,23грн., здійснювалося у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю використання" від 29.11.2006р. №1673 і без порушень вимог ст.75 Господарського кодексу України.

Пунктом 10 Вимоги (т1, а.с.95) зазначено, що внаслідок закупівлі пального понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель, в деяких випадках на протязі всього періоду, що підлягав ревізії, здійснювалося придбання пального за завищеними цінами, внаслідок чого зайво витрачено кошти підприємства та розмір матеріальної шкоди (збитків) склав у сумі 12269,89 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010р. цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Згідно з п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) це Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.

Як вбачається з наданих позивачем реєстрів (т.2, а.с.67-73) та видаткових накладних (т.4, а.с.142-195), відхилення вартості закупленого пального від середньої вартості за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. складає (-53782,65грн.(т.2, а.с.70), за період з 01.01.2011р. по 01.08.2011р. відхилення вартості закупленого пального від середньої вартості складає (-47409,01грн.(т.2, а.с.73). Тобто, закупівля пального підприємством позивача проведена за вказані періоди за нижчою середньою ціною ніж середньообласні, що не було враховано відповідачем під час перевірки.

Пунктом 11 Вимоги (т.1, а.с.95) зазначено, що підприємство позивача на протязі всього ревізуємого періоду, здійснювало закупівлю товарів понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель на суму 2901196грн. 40коп.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство позивача само визнає факт вчинення ними закупівлі товарів понад граничні суми, дозволені законодавчими документами, без проведення процедур закупівель, вказане підтверджується і дослідженими доказами, наданими самим позивачем (т.2,а.с.222-250), а тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було встановлено порушення вимог п.5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921, та ч.1 ст.2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та встановлено факт здійснення закупівлі товарів понад граничні суми, на загальну суму 2901196грн. 40коп. без проведення тендерних процедур.

Разом з тим, з огляду на те, що пункт 11 оскаржуваної Вимоги зобов'язував позивача у подальшому закупівлю товарів здійснювати у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", тобто, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів вказаного закону, однак в той же час встановлює строк виконання вимоги для інформування про виконання вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації до 13 січня 2012р. (т.1, а.с.96), що, на переконання суду, робить неможливим виконання вимоги і в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога повинна бути наслідком чинного правового регулювання, а вищезазначена частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання позивача вчиняти певні дії, які на момент розгляду даної справи позивачем здійснені не були, а тому оскаржувана вимога в цій частині не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не довено правомірності пунктів 3,4,5,6,8,9,10,11 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Ромнах і Роменському районі, викладеної у листі за №16-14/1304 від 14.12.2011р.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-1870/507/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2012 р.