Ухвала суду № 27389465, 17.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/4523/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представника позивача - Сенченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-1870/4523/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-Інтернешнл"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

25.05.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-Інтернешнл" - звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004151503/19325 від 31.05.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32 357,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-Інтернешнл" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.05.2012 року Державної податкової інспекції у м. Сумах №0004151503/19325 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32 357,50 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Торгово-промислова компанія "Коло-Інтернешнл" зареєстровано виконкомом Сумської міської ради 14.10.1996 року за №163210070008003476, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сумах з 18.10.1996 року.

04.05.2012 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором Машталєр А.М. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ТПК "Коло-Інтернешнл" з питань достовірності визначення податкового кредиту за вересень 2010 року, листопад 2010 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах 14 травня 2012 року складений акт № 857/15-319/23997527 (а.с. 16-26), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого збільшена сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за вересень 2010 року на 6 049, 00 грн. та за листопад 2010 року на 19 837, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Сумах 31 травня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004151503/19325 (а.с. 14) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 32 357, 50 грн., з яких: 25 886, 00 грн. основний платіж, 6 471, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із зазначеним повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Коло-Інтернешнл" має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив нереальність господарських операцій між ТОВ ТПК "Коло- Інтереншнл" і ТОВ "Гарант Сервіс-А" та ТОВ "Екобудгруп", вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчать дані автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, відсутність товарно- транспортних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням та анулювання їх свідоцтв платника податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ ТПК "Коло-інтернешнл" та ТОВ "Гарант Сервіс-А" укладено договір поставки.

В якості підтвердження здійснення господарської операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Гарант Сервіс-А", позивачем надані рахунки-фактури № ГС-15-9/2 від 15.09.2010 р. та № ГС- 14-9/1 від 14.09.2010 р., видаткові накладні № ГС-15-9/3 від 15.09.2010 р. та № ГС-14-9/1 від 14.09.2010 р., податкові накладні, документи про оплату, а також прибуткові накладні № ПрК-00025 від 15.09.2010 р. і № ПрК-00028 від 14.09.2010 р. (а.с. 27-38).

Відсутність товарно-транспортних накладних, ТОВ "Коло-Інтернешнл" обґрунтовує тим, що за домовленістю, поставка товару здійснювалась за рахунок і силами продавця на склад позивача, наявність якого підтверджується договорами оренди від 01 січня 2010 року та 01 січня 2012 року (а.с. 161-166).

Придбані за наслідками здійснення зазначеної господарської операції товарно- матеріальні цінності, використані ТОВ ТПК "Коло-Інтернешнл" у власній господарській діяльності, зокрема при виконанні будівельних робіт згідно договорів підряду № 6 від 09.08.2010 р. та № 3 від 26.07.2010 р., про виконання яких також свідчать договірна ціна, локальні кошториси, календарні плани виконання робіт, дефектні акти, довідки про вартість робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, акти списання ТМЦ, підсумкові відомості ресурсів та звіти про витрати основних матеріалів у будівництві (а.с. 39-134).

Також, ТОВ ТПК "Коло-інтернешнл" укладено договір субпідряду з ТОВ "Екобудгруп".

В підтвердження здійснення господарської операції по виконанню ТОВ "Екобудгруп" будівельних робіт, позивачем були надані договір субпідряду № 5/1 від 20.09.2010 року та додаткова угода до нього, договірна ціна, довідки про вартість виконання будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ- 2в, податкові накладні, документи про оплату виконаних робіт та реєстр отриманих і виданих податкових накладних (а.с. 135-160).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи, із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На час укладення договорів та проведення господарських операцій з контрагентами, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані контрагентами позивача, не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції з купівлі товарно- матеріальних цінностей у ТОВ "Гарант Сервіс-А" та виконання ТОВ "Екобудгруп" будівельних робіт є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ "Коло-Інтернешнл" має право на відображення цих господарської операції у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Коло-Інтернешнл".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-1870/4523/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22.10.2012 р.