Постанова № 27389456, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р. Справа № 2а-2096/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. по справі № 2а-2096/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач, ТОВ «Барвінківський КХП»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач, Ізюмська ОДПІ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 31.01.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 93667,00 грн. за жовтень 2011 року, та донараховано суму штрафної (фінансової) санкції у сумі 46833,50 грн.

В зв'язку з ліквідацією Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 р. по справі № 2а-2096/12/2070 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідачем на апеляційну скаргу надано письмові заперечення, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних питань норми матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Барвінківський КХП" зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 03.12.2008 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7). Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 04.12.2008 р. Знаходиться на податковому обліку в Ізюмській ОДПІ у Харківській області, має свідоцтво платника ПДВ № 100324977 від 16.02.2011 р. (а.с. 9).

Фахівцями Ізюмської ОДПІ у Харківській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Барвінківський КХП"(код ЄДРПОУ 36167208) з питань перевірки господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП "Розвиток - 2010" (код ЄДРПОУ 37230893) за жовтень 2011 р..

Результати перевірки оформлені актом № 23/2320/36167208 від 12.01.2012 р. (а.с. 10-21).

Відповідачем, відповідно до висновків акту, встановлено порушення внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку, нарахованого за "нікчемною" угодою. На порушення 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, TOB "Барвінківський КХП" завищено податковий кредит у жовтні 2011 року на 93667,00 грн. За результатами перевірки встановлено завищення від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом на суму 93667,00 грн..

На підставі зазначених висновків, Ізюмською ОДПІ у Харківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 31.01.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93667,00 грн. за жовтень 2011 року, та донараховано суму штрафної (фінансової) санкції у сумі 46833,50 грн. (а.с. 26).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про не підтвердження належного виконання сторонами договору поставки між позивачем та ПП «Розвиток - 2010» та реальності укладеного правочину, а тому позивачем завищено податковий кредит у жовтні 2011 р. на 93667,00 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2011 р. ТОВ "Барвінківський КХП" (Покупець) був укладений договір поставки № 1-22/08 з ПП "Розвиток - 2010" (Постачальник), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку (а.с. 47-49).

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2011 р. було доповнено розділ 2 "Умови поставки, якість та порядок передачі товару". Отримання товару, відповідно до Додатка 1 до додаткової угоди № 1 від 22.08.2011 р. довірено директору ТОВ "Барвінківський комбінат хлібопродуктів"Могильному О.О. без надання довіреності за умови пред'явлення паспорта (а.с. 50-51).

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Барвінківський КХП" по взаємовідносинам з ПП "Розвиток - 2010" отримало податкові накладні на загальну суму 562000,00 грн., у т.ч. сума ПДВ -93666,67 грн.. Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних, вказану суму ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту жовтня 2011 р. (а.с. 189-199).

Позивачем надано до перевірки податкові накладні, виписані ПП "Розвиток - 2010", а саме: № 57 від 05.10.2011 р., № 58 від 20.10.2011 р., №59 від 28.10.2011 р., № 60 від 31.10.2011 р. (а.с. 54-60).

В оплату за отриманий товар ТОВ "Барвінківський КХП" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП "Розвиток - 2010" грошові кошти в загальній сумі 562000 грн. згідно платіжних доручень № 202 від 05.10.2011 р. в сумі 152000 грн.; № 216 від 20.10.2011 р. в сумі 130000 грн.; № 220 від 28.10.2011 р. в сумі 100000 грн.; № 226 від 31.10.2011 р. в сумі 180000 грн.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Пунктом 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №966, із змінами та доповненнями, встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2, п. 1, п.п. 2.1, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити»: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що факт наявності первинних документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, безпідставно не був взятий до уваги податковим органом у зв'язку з хибним визнанням угод з постачальником товарів недійсними (нікчемними).

Права органів державної податкової служби встановлені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р.

Зазначеним Законом встановлені права органів державної податкової служби, якими не передбачено право податкового органу здійснювати аналіз та робити самостійні висновки щодо укладених платником податків господарських угод з приводу встановлення їх чинності, реальності, фіктивності, дійсності, встановлення та фіксування відповідних юридичних фактів. При перевірках платників податків податковий орган має право виключно перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства.

Отже, питання визнання господарських угод нікчемними до функцій (компетенції) податкових органів не відноситься. Законодавець надає податковому органу лише можливість вирішувати питання визнання недійсними угод не самостійно, а шляхом звернення до суду у загальному порядку з позовом.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно яких волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи поставка борошна пшеничного ПП «Розвиток-2010» платнику податків ТОВ «Барвінківський КХП» за жовтень 2011 р. на суму 562000,00 грн., в тому числі ПДВ 93667,00 грн. підтверджена Договором купівлі-продажу, податковими накладними, накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними з вказівкою про переадресування товару та посвідченнями якості борошна та манних круп.

Колегія суддів вважає, що незначні помилки в наданих до перевірки податкових та видаткових накладних в ціні борошна пшеничного першого гатунку не свідчать про недійсність самої господарської операції.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента - постачальника ПП "Розвиток - 2010" до підприємства - замовника ТОВ "Барвінківський КХП", оскільки відсутні належним чином оформлених товарно-транспортні накладні, що є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що товар (борошно) був відвантажений зі складу виробника й спрямований до кінцевого споживача (отримувача) - «Хлібопекарський комплекс Кулінічівський», що не суперечить цивільному, господарському та податковому законодавству України. За зазначених обставин, розвантаження та зберігання товару саме у ТОВ «Барвінківський КХП» не здійснювалося, а тому й відсутні відповідні документи.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, в цій справі покладено на відповідача.

Зважаючи на вказане, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено, що правочин не був вільним та не доведено факту не спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків. А тому висновки щодо нікчемності укладеного правочину, зроблені відповідачем у акті перевірки, є безпідставними. Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що рішення Ізюмської ОДПІ № 0000012320 від 31.01.2012 р. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги ТОВ «Барвінківський КХП» щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. по справі № 2а-2096/12/2070 скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінківський комбінат хлібопродуктів" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 31.01.2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 22.10.2012 р.