Ухвала суду № 27389373, 16.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/2463/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-1670/2463/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгово-будівельне підприємство "Будкон"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.04.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче торгово- будівельне підприємство "Будкон" (далі - позивач) звернулось суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі- відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 року № 0006892301/358.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 05.04.2012 року № 0006892301/358.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" (ідентифікаційний код 37528591) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 022 грн. 22 коп. (одна тисяча двадцять дві гривні 22 копійки).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків. А тому висновки щодо нікчемності укладеного правочину, зроблені відповідачем у акті перевірки, є безпідставними. Таким чином, позовні вимоги ТОВ ВТБП "Будкон"є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ ВТБП "Будкон"(ідентифікаційний код 37528591) є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

З 05.03.2012 року по 07.03.2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ВТБП "Будкон"з питань взаємовідносин з ТОВ "Ріст"за грудень 2011 року у зв'язку з ненаданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 року 3 5755/10/15.

За результатами перевірки складено акт від 07.03.2012 року № 132/23-209/37528591, у якому відображено порушення позивачем статтей 198, 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ ВТБП "Будкон", що призвело до заниження ПДВ на суму 81 777 грн. 20 коп., в т.ч. за грудень 2011 року - 81 777 грн. 20 коп.

На підставі акту перевірки від 07.03.2012 року № 132/23-209/37528591 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року № 0006892301/358, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 102 221 грн. 50 коп., у т.ч. 81 777 грн. 20 коп. -за основним платежем, 20 444 грн. 30 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового інспектора, викладений у акті перевірки від 07.03.2012 року № 132/23-209/37528591, про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2011 року сум ПДВ за придбані ТОВ "Ріст"підрядні роботи.

Також судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2011 році між позивачем (Замовник) та ТОВ "Ріст"(Виконавець) укладено договір підряду, за умовами якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по дійсному ремонту обладнання на об'єктах Замовника.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав суду податкові накладні, довідку про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2011 року, акт виконаних робіт, ліцензію на здійснення будівельної діяльності ТОВ "Ріст".

Як свідчать матеріали справи, виконані ТОВ "Ріст"роботи використані позивачем для виконання умов договору ген підряду № 313 від 16.06.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Феррострой", та договору будівельного підряду № 199 від 03.10.2011 року, укладеного позивачем із ТОВ "Атрибут Бізнес Констракшинз", що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ПП ТОВ "Ріст"податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

На момент здійснення господарських операцій та складення податкової накладної ТОВ "Ріст"мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ "Ріст"на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Враховуючи зазначене, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту за грудень 2011 року суму ПДВ 81777,20 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Ріст" є правомірним.

Щодо твердження відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Ріст", колегія суддів зазначає, що згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків. А тому висновки щодо нікчемності укладеного правочину, зроблені відповідачем у акті перевірки, є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ ВТБП "Будкон"документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-1670/2463/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 22.10.2012 р.