Ухвала суду № 27389194, 01.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5500/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. по справі № 2а-5500/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Стома", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 р. № 0000010844 та № 0000020844.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, однією із підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум Фінансові Послуги". Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеним контрагентом, то він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, висновки податкового органу про завищення позивачем у податковій декларації за жовтень 2011 року (рядок 15.1 Декларації) податкового кредиту у сумі 4949,44 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 19 Декларації) у сумі 4949, 44 грн., через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ПП "ТГ "Хімпродукт", ТОВ "Хімлаборреактив"та ПП "Катран", які не містять код товару згідно з УКТ ЗЕД, є неправомірними, оскільки на час їх виписки, затверджена форма податкової накладної не містила графи для зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, посилання податкового органу на завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року у сумі 38457,00 грн., через неврахування підприємством при заповненні податкової декларації суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000300844 від 31.10.2011 р., №0000320844 від 18.11.2011 р. та 0000330844 від 22.12.2011 р. є також безпідставними, оскільки через проведення позивачем процедури їх адміністративного та судового оскарження, визначена сума податкового зобов'язання залишилась неузгодженою, в зв'язку з чим, не могла брати участь у розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту та визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 19.01.2012 р. № 0000010844 про зменшення ПАТ "Стома" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 38457, 00 грн. та нарахування 19228, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф).

Скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 19.01.2012 р. № 0000020844 про зменшення ПАТ "Стома" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17666, 00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, пп. "і"п. 201.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 200, п. 200.3, пп. "а"п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 4.6.7. Наказу ДПА України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 р. №41, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували висновки контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу бюджетного відшкодування суми ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги", через недоведеність їх використання позивачем у власній господарській діяльності. Також, позивачем всупереч вимогам п.п. "і"п. 201.1. ст. 201 ПК України було віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року суму ПДВ за податковими накладними в яких не було вказано коду УКТ ЗЕД.

Крім того, оскільки за наслідками проведення попередніх перевірок ПАТ "Стома" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (акти перевірок № 2110/44-016/00481318 від 20.10.2011 р., № 2153/44-016/00481318 від 08.11.2011р. та № 2258/44-016/00481318 від 09.12.2011 р.) були встановлені порушення позивачем податкового законодавства та прийняті за їх наслідками відповідні податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу суми податкового законодавства (№0000300844 від 31.10.2011 р., № 0000320844 від 18.11.2011 р. та № 0000330844 від 22.12.2011 р.), то визначена на їх підставі сума податкового зобов'язання (38457,00 грн.) повинна була бути відображена позивачем при заповнені податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 р. по р. 21.3 зі знаком "-". А відтак, неврахування їх позивачем під час заповнення податкової декларації призвело до завищення суми, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року у розмірі 38457,00 грн.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на податкову обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

12.01.2012 року співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Стома" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 12/44-016/00481318 від 12.01.2012 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, пп. "і"п. 201.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 200, п. 200.3, пп. "а"п. 200.4 ст. 200 ПК України та п. 4.6.7. Наказу ДПА України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"від 25.01.2011 р. №41 АТ "Стома"завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 р. на 38457,00 грн. та від'ємне значення у сумі 17666,00 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000010844 від 19.01.2012 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 38457, 00 грн. і нарахування 19228, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штраф);

- № 0000020844 від 19.01.2012 р.про зменшення ПАТ "Стома" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17666, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги", використання послуг у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Податковим органом під час розгляду справи не було надано доказів того, що операції позивачем не проводились. В зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року. Крім того, оскільки на час виникнення спірних правовідносин податкові накладні № 5 від 18.10.11 р., № 6 від 26.10.11 р. видані ПП "ТГ "Хімпродукт"; № 2212 від 21.10.11 р. видана ТОВ "Хімлаборреактив"; №16 від 25.10.11 р. та № 2 від 04.10.11 р. видані ПП "Катран" були складені у відповідній формі, то позивач мав встановлене законом право на їх включення до податкового кредиту з ПДВ. Також, оскільки податкові повідомлення-рішення № 0000300844 від 31.10.2011 р., № 0000320844 від 18.11.2011 р. та № 0000330844 від 22.12.2011 р. були оскаржені позивачем у адміністративному та судовому порядку, в зв'язку з чим, визначена на їх підставі сума податкового зобов'язання залишилась неузгодженою, та як наслідок, не могла брати участь у розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту та визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги", колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, 01.09.2009 року між ПАТ "Стома" (Суборендар) та ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" (Суборендодавець) було укладено договір суборенди, відповідно до умов якого Суборендодавець передає, а ПАТ "Стома" (Суборендар) приймає в тимчасове платне користування (оренду) - нежилі приміщення, відповідно до умов цього договору. Місцезнаходження об'єкту оренди - м. Київ, вул. Жилянська, буд. 48, 50а, 2-ий поверх. Загальна площа об'єкту оренди становить 400 кв. метрів. Мета оренди - розміщення офісу АТ "Стома" для ведення господарської діяльності. Також, відповідно до умов даного Договору ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" надає ПАТ "Стома" послуги з розміщення трьох транспортних засобів позивача.

Факт передачі об'єкту оренди на підставі вище зазначеного Договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі від 03.09.2009 р.

Послуги оренди ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" були надані ПАТ "Стома" згідно актів здачі-прийняття (надання послуг) від 31.10.2011 року № 51, 52, 53, 54 та 55.

Вартість отриманих послуг була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги", що підтверджується наявними копіями виписок банку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про належне документальне підтвердження позивачем понесених витрат по взаємовідносинами із ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги".

Колегія суддів зазначає, що використання позивачем приміщення за договором суборенди від 01.09.2009 року у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: копіями наказів, копією книги реєстрації посвідчень про відрядження, копіями актів приймання -передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, копіями договорів, укладених в м. Києві за перевіряємий період.

Доказів того, що вказане у договорі суборенди приміщення не було отримано позивачем та не використовувалось ним у власній господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи на містять.

На виконання умов договору, ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" було виписано позивачу податкові накладні: № 4 на суму 5695, 27 грн. (з них ПДВ - 949, 21 грн.), № 5 на суму 104645,48 грн. (з них ПДВ - 17440, 91 грн.), №6 на суму 2957, 87 грн. (з них ПДВ - 492, 98 грн.), №7 на суму 19582, 33 (з них ПДВ -3263, 72 грн.) та №8 на суму 19719, 14 грн. (з них ПДВ -3286, 52 грн.).

На час виконання умов договору та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару (послуг) хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" і правомірність віднесення позивачем даних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належного документального підтвердження позивачем витрат по взаємовідносинам із контрагентом - ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги" та як наслідок, правомірність віднесення даних сум до складу податкового кредиту ПДВ.

Щодо висновків податкового органу про встановлене за результатами перевірки завищення позивачем у податковій декларації за жовтень 2011 року (рядок 15.1 Декларації) податкового кредиту у сумі 4949,44 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (рядок 19 Декларації) у сумі 4949, 44 грн., через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ПП "ТГ "Хімпродукт", ТОВ "Хімлаборреактив"та ПП "Катран", які не містять код товару згідно з УКТ ЗЕД, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

На час виникнення спірних правовідносин, форма податкової накладної та порядок її заповнення були регламентовані Наказом ДПА України Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N 1401/18696.

Згідно із вищезазначеним наказом, форма податкової накладної та порядок її заповнення не передбачали реквізит "код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)".

В зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкові накладні № 5 від 18.10.11 р., № 6 від 26.10.11 р., видані ПП "ТГ "Хімпродукт"; № 2212 від 21.10.11 р., видана ТОВ "Хімлаборреактив"; №16 від 25.10.11 р. та № 2 від 04.10.11 р. видані ПП "Катран" були складені за формою, що на час їх складення, відповідача вимогам діючого законодавства, а відтак, позивач мав встановлене законом право на віднесення їх до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України через те, що форма включених позивачем податкових накладних не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вище зазначений порядок набрав чинності 16.12.2011 р., тобто вже після виписки податкових накладних.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум на підставі виписаних позивачу податкових накладних: № 5 від 18.10.11 р., № 6 від 26.10.11 р., виданих ПП "ТГ "Хімпродукт"; № 2212 від 21.10.11 р. виданої ТОВ "Хімлаборреактив"; №16 від 25.10.11 р. та № 2 від 04.10.11 р. виданих ПП "Катран".

Щодо висновків податкового органу про встановлене за результатами перевірки завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року у сумі 38457,00 грн., через неврахування підприємством при заповненні податкової декларації суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000300844 від 31.10.2011 р., №0000320844 від 18.11.2011 р. та 0000330844 від 22.12.2011 р., колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2011 року, результати якої оформлені Актом № 2110/44-016/00481318 від 20.10.2011 р., було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 ПК України в частині завищення підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2011 року у сумі 20025,00 грн. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000300844 від 31.10.2011 р. (вручене 31.10.2011 р.)

Також, за наслідками перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2011 року, результати якої оформлені Актом № 2153/44-016/00481318 від 08.11.2011р., було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України в частині завищення підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2011 року у сумі 10281,00 грн. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000320844 від 18.11.2011 р. (вручене 18.11.2011 р.)

Також, за наслідками перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2011 року, результати якої оформлені Актом № 2258/44-016/00481318 від 09.12.2011р., було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України в частині завищення підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року у сумі 8151,00 грн. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000330844 від 22.12.2011 р. (вручене 22.12.11 р.).

Під час розгляду справи було встановлено, що прийняті на підставі вище зазначених перевірок податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у встановленому діючим законодавством порядку.

Податкове повідомлення-рішення № 0000300844 від 31.10.2011 р. на суму 20025,00 грн. було оскаржено позивачем у судовому порядку, про що, підприємство повідомило СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС листом № 2683 від 28.12.2011 р., яке отримано посадовою особою відповідача 28.12.2011 р.

Податкове повідомлення-рішення № 0000320844 від 18.11.2011 р. на суму 10281,00 грн. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. 24.11. 2011 року подано скаргу до ДПА у Харківській області Про направлення до ДПА у Харківській області скарги позивач повідомив відповідача листом № 2240 від 24.11.2011 р. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ПАТ "Стома" без задоволення. 20.12.2011 року позивачем була направлена до ДПА України повторна скарга. Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги за № 3478/6/245 від 27.02.2012 р., оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ПАТ "Стома" без задоволення. Вказане повідомлення - рішення позивачем було оскаржено до суду.

Податкове повідомлення-рішення № 0000330844 від 22.12.2011 р. на суму 8151,00 грн. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. 23.12.2011 року подано скаргу до ДПА у Харківській області, про направлення якої, позивач повідомив відповідача листом № 2649 від 23.12.2011 р.. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ПАТ "Стома" без задоволення. 30.01.2012 року позивачем була направлена до ДПА України повторна скарга № 134. Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги за № 3308/6/10-245 від 23.02.2012 р., оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга ПАТ "Стома" без задоволення. Вказане повідомлення - рішення позивачем було оскаржено до суду.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3. ст. 56 Кодексу).

Пунктом 56.15 ст. 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно ч. 4 ст. 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, на час спірних правовідносин сума податкового зобов'язання, визначена на підставі податкових повідомлень-рішень №0000300844 від 31.10.2011 р., №0000320844 від 18.11.2011 р. та 0000330844 від 22.12.2011 р., не набула статусу узгодженої, в зв'язку з чим, вона не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового звітного періоду.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року по справі №2а-5500/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. по справі № 2а-5500/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.