Постанова № 27389108, 10.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1670/3991/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-1670/3991/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" (надалі за текстом - ТОВ «НВП «Монтажбуд») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 155 471,18 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 32461014, вул. Грушевського, буд. 7, кв. 96, м. Полтава, 36021) на користь Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 21049714, вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008) кошти в розмірі 155 471 (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 0,18 (вісімнадцять) копійок в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 195 Податкового кодексу України, ч. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 183-3, ст. 7, ст. 9, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «НВП «Монтажбуд» зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 16 квітня 2003 року (номер запису про державну реєстрацію 4808) та взято на податковий облік у Державній податковій інспекції м. Полтави Полтавської області Державної податкової служби 22 квітня 2003 року за номером 6867.

16 січня 2012 року відповідачем було подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість № 9013509658 із визначенням суми податкового зобов'язання з ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет у сумі 155 727,00 грн.

Проте задекларовану суму податкового зобов'язання позивачем не було сплачено. Станом на момент подачі адміністративного позову заборгованість складає 155 471,18 грн. (зменшено за рахунок переплати за попередній період в сумі 255,82 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із факту наявності у відповідача податкового боргу, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку податкового боргу станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач має несплачений податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 155471,18 грн.

Вказана сума боргу утворилась внаслідок несплати відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації від 16 січня 2012 року № 9013509658 у сумі 155 727,00 грн.

Оскільки за платником податків рахувалась переплата за попередній період в розмірі 255,82 грн., сума податкового боргу несплаченого у визначений законодавством строк, склала 155471,18 грн.

29 лютого 2012 року позивачем було винесено податкову вимогу № 567 від на загальну суму 155471,18 грн., яку було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак відповідачем суму податкового боргу в добровільному порядку не було сплачено.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 вказаного Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку наявністю у ТОВ «НВП «Монтажбуд» несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «НВП «Монтажбуд» податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 155 471,18 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції вимог п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та помилкове застосування до спірних правовідносин приписів ст. 95 Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій належить, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п. 95.1, п. 95.2, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавець з 01.01.2011 р. встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; опис та вилучення майна, продаж майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, процедурі звернення до суду з позовною вимогою щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків передує процедура стягнення коштів платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «НВП «Монтажбуд» податкового боргу в розмірі 155 471,18 грн. за рахунок коштів платника податків. Тому доводи позовної заяви та апеляційної скарги щодо стягнення податкового боргу за рахунок всього майна, є необґрунтованими.

Між тим, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував приписів п. 23 ст. 2, п. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України в частині стягнення податкового боргу на користь державного бюджету України, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 23 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

За змістом п. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Таким чином, стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України відбувається шляхом списання коштів з рахунків платника податків на користь Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції про стягнення податкового боргу з ТОВ «НВП «Монтажбуд» на користь ДПІ у м. Полтаві, вимогам податкового законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені колегією суддів обставини справи, порушення судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, приписи п.4 ст.202, ч.2 ст.205 КАС України, колегія суддів скасує рішення суду першої інстанції, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-1670/3991/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Монтажбуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 32461014, вул. Грушевського, буд. 7, кв. 96, м. Полтава, 36021) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану варість у сумі 155471,18 грн. на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.