УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2012 р.Справа № 1870/2а-2569/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 1870/2а-2569/12
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області 1288 грн. 80 коп. боргу.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. зазначений позов задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік в розмірі 1288 грн. 80 коп.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Шосткинської міської ради як фізична особа-підприємець (а.с.5). Відповідач у 2010 році була суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, яка обрала особливий спосіб оподаткування - фіксований податок.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та зареєстрована як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача сплатити заборгованість зі страхових внесків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 5.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України №25-1 від 22.10.2010 р., про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що страхові внески, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, а саме по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 1058-ІУ загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 5 статті 14 зазначеного Закону страхувальниками є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Частиною 2 ст.15 Закону № 1058 встановлено, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Отже, на відповідача, як на страхувальника покладено обов'язок по нарахуванню, обчисленню та сплаті в повному обсязі у встановлені строки страхових внесків.
Законом України від 08.07.2010 №2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вступив в законну силу 17 липня 2010 року, було доповнено пп. 4 п. 8 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого (єдиного) податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем був поданий до Управління Пенсійного фонду річний звіт за 2010 рік, в якому нею самостійно нараховані страхові внески в сумі 2044 грн. 80 коп. які підлягають обов'язковій сплаті, але фактично сплачено страхові внески в сумі 756 грн. 00 коп. Заборгованість по страхових внесках складає 1288 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області заборгованість зі сплати страхових внесків. Доказів сплати зазначеного боргу відповідачем не надано.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області заборгованості зі сплати страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1288 грн. 80 коп
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого неврахування судом першої інстанції неможливості відповідача сплатити недоїмку зі страхових внесків у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 1870/2а-2569/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.
Судове рішення № 27388779, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1870/2а-2569/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: