Ухвала суду № 27388354, 25.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/2084/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1670/2084/12

за позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті його взаємовідносин з ТОВ "Ріст" в грудні 2011 року, ним, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 98901,55 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та його контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, господарські операції з цим суб'єктом господарювання відповідали вимогам закону.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 03 квітня 2012 року №0006792301/39 та №0006752301/349.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" (код ЄДРПОУ 24831310) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1430 грн 65 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що відповідно до Відповідно до висновків акту перевірки позивача, перевіркою встановлено порушення позивачем 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 10 577 грн., в т.ч. за грудень 2011 року в сумі 10577 грн., а також податковий кредит на загальну суму 98902 грн., в т. ч. за грудень 2011 року в сумі 98902 грн., що призвело до заниження ПДВ. Апелянтом зазначалось, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ №5765/10/15-322 від 13.02.2012, в період з 05.03.2012 по 16.03.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ВБКП "Рассвет" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Ріст" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №22/23-309/24831310 від 19.03.2012 (том 1 а.с. 12-19), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, встановлено:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 10577,00 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі - 10577,00 грн;

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 88325,00 грн, в тому числі за грудень 2011 року в сумі - 88325,00 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 03.04.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006792301/39, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10577,00 грн (том І а.с. 20);

- №0006752301/349, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 132 487,50 грн, в тому числі 88325,00 грн - основний платіж, 44162,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том І а.с. 22).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято податкові повідомлення-рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження висновків суду першої інстанції, судовим розглядом з'ясовано, що 25.10.2011 між ВБКП "Рассвет" (покупець) та ТОВ "Ріст" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №41/11, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити металопродукцію в кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (том І а.с. 31-34).

Продукція поставляється покупцю за договірними цінами. Ціна товару, що поставляється за цим договором, вважається погодженою у випадку отримання продукції за накладною або оплати товару покупцем, згідно виставленого продавцем рахунку-фактури (пункти 2.1, 2.2 договору).

В рамках виконання вказаного договору ВБКП "Рассвет" у грудні 2011 року придбало у ТОВ "Ріст" металопродукцію (листи х/к 1250х2500х3 сталь 1-3ПС - 10,080 тн та листи г/к 2000х6000х9 сталь 09Г2С - 60,480 тн) на загальну суму 593 409,32 грн, в тому числі ПДВ 98901,55 грн.

За результатами здійснення господарської операції між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Ріст" з придбання металопродукцію, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури №РФ-271202 від 27.12.2011, №РФ-021201 від 02.12.2011, податкові накладні №17 від 27.12.2011, №7 від 02.12.2011 та видаткові накладні №ВН-271201 від 27.12.2011, №ВН-021205 від 07.12.2011, №ВН-021204 від 07.12.2011, №ВН-021203 від 05.12.2011, №ВН-021202 від 02.12.2011 ( том І а.с. 36-38, 42-44, 47, 50, 53).

Дослідивши вказані вище податкові накладні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Як слідує зі змісту договору купівлі-продажу №41/11 від 25.10.2011, укладеного між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Ріст", розрахунок за продукцію здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі на протязі трьох банківських днів з моменту виписки рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця, що підтверджується відповідними виписками банку (пункти 4.1, 4.2 договору).

Судовим розглядом з'ясовано, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Ріст", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (том І а.с. 35, 41). Зі змісту вказаних банківських виписок слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Ріст" за придбані товарно-матеріальні цінності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, придбана ВБКП "Рассвет" у ТОВ "Ріст" металопродукція, у відповідності до пункту 3.1 договору купівлі-продажу №41/11 від 25.10.2011, транспортувалася силами та за рахунок позивача.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ВБКП "Рассвет" товару представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- товарно-транспортні накладні (том І а.с. 39, 45, 48, 51, 54);

- подорожні листи (том І а.с. 40, 46, 49, 52, 55);

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (том І а.с. 62-64);

- заяви про прийняття на роботу на посаду водія (том І а.с. 88, 91);

- накази про прийняття на посаду водія (том І а.с. 89, 92);

- витяги із трудових книжок (том І а.с. 90, 93).

Крім того, фактичність транспортування придбаного позивачем товару підтверджується також наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції поясненнями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженими представниками (водіями) ВБКП "Рассвет" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі довіреностей №591 від 02.12.2011, №607 від 07.12.2011 та №633 від 27.12.2011, підпис яких мається також у видаткових накладних (том І а.с. 214-215).

Також і з наданих пояснень представника позивача та свідків під час розгляду судом першої інстанції встановлено, що придбаний у грудні 2011 року в ТОВ "Ріст" товар доставлявся на виробничу базу ВБКП "Рассвет", що розташована за адресою: вул. Занасипський шлях, 4, м. Кременчук, Полтавська область. Наявність у власності позивача виробничої бази за даною адресою підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, державним актом на право власності на земельну ділянку (том І а.с. 144, 145).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що листи сталі, які були придбані в грудні 2011 року у ТОВ "Ріст", в цьому ж місяці (по мірі їх отримання) передавались у виробництво, що підтверджується актом списання №Р-00000069 від 30.12.2011 (том І а.с. 58-61).

В результаті переробки із вказаних вище сталевих листів були виготовлені опори контактної мережі, які у подальшому поставлялися у м. Харків на замовлення ТОВ "Паркінг+" та ТДВ "Спецбуд-3" на виконання умов договорів субпідряду №31/08-СП 2 від 31.08.2011, №17/01-СП 1 від 17.01.2012, №5/011 від 08.12.2011 (том І а.с. 109-120). Факт наявності у позивача виробничих потужностей для виготовлення, зокрема, металевих опор підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про право власності на виробничий цех №2 з металооброблення (том І а.с. 145).

Поставка та монтаж металевих опор здійснювалася в грудні 2011 року, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи належним чином завіреними копіями документів, а саме:

- актами приймання виконаних будівельних робіт (том І а.с. 121-131);

- товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (том І а.с. 132-141);

- ліцензією на господарську діяльність, яка пов'язана із створенням об'єктів архітектури (том І а.с. 142);

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Так, матеріали справи містять бухгалтерську довідку №58 від 25.05.2012 (том І а.с. 108), із якої вбачається, що в результаті здійснення операцій з придбання у ТОВ "Ріст" товарів (матеріалів) згідно договору №41/11 від 25.10.2011, ВБКП "Рассвет" отримало економічну вигоду від виготовлення з цих матеріалів металевих опор контактної мережі та їх подальшого монтажу, а саме, загальний дохід від реалізації опор склав 4 332 660,00 грн. Вказана довідка підписана головним бухгалтером ВБКП "Рассвет" Ткаченко І.І. та скріплена печаткою даного підприємства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 98901,55 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача щодо неможливості підтвердження факту поставки товару та дослідити ланцюг постачання до виробника та/або імпортера, оскільки позивачем до матеріалів справи були долучені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт придбання ТОВ "Ріст" металопродукції у ТОВ "Профіль-стиль", а саме: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 6-13). Також наявні сертифікати якості на товар, видані ПАТ "Донецький металургійний завод" (том І а.с. 56-57), проте податковим органом не досліджувались взаємовідносини між ТОВ "Профіль-стиль" та ПАТ "Донецький металургійний завод", а відтак, і ланцюг походження металопродукції, що у кінцевому результаті була придбана ВБКП "Рассвет".

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість доводів відповідача про відсутність у ТОВ "Ріст" управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, орендувати складські приміщення та транспортні засоби.

Крім цього, подана до Кременчуцької ОДПІ ТОВ "Ріст" податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року (том І а.с. 96-99). При цьому, зазначена у рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року сума податкових зобов'язань ТОВ "Ріст" ідентична сумі податкового кредиту ВБКП "Рассвет" за грудень 2011 року, що підтверджується додатком № 5 до декларації з податку на додану вартість останнього за грудень 2011 року (том І а.с. 101-105).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ВБКП "Рассвет" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №22/23-309/24831310 від 19.03.2012, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0006792301/39 та №0006752301/349, а тому висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВБКП "Рассвет" залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 10577,00 грн та заниження податку на додану вартість на загальну суму 88325,00 грн є неправомірним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2-а-1670/2084/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1670/2084/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.