Ухвала суду № 27388088, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-2386/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. по справі № 2а-2386/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Літпром"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Літпром» (надалі по тексту позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 08.02.2012 року №0000212310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 36413,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 926,29 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 р. вищезазначений позов задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 08.02.2012 року №0000212310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 36413,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 926,29 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні зазначеної постанови порушені норми п.п. 5.2..1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п..7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 22.12.2011 р. №1352 та з посиланням на п.п.78.1.4 п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78. п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «ВКП «ЛІТПРОМ» з питань взаємовідносин з: TOB Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.07.11 по 31.08.11; TOB «Будівництво пан -Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) за період з 01.09.11 по 30.09.11; TOB «Трубопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.11 по 31.07.11; TOB фірма «Ліон»(код за ЄДРПОУ 30590155) за період з 01.02.11 по 31.03.11 р. щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №16/23-104/36986430 від 11.01.2012 р., яким з урахуванням уточнень, внесених листом ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова листом від 08.02.2012 р. №1317/10/23-110, встановлені порушення TOB «ВКП «ЛІТПРОМ»: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення осподарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, ст. 134, 135, 138 Податкового кодексу України; порушення п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зниження TOB "ВКП "ЛІТПРОМ" податкових зобов'язань за липень 2011 року в розмірі 6333,33 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищення TOB "ВКП «ЛІТПРОМ" податкового кредиту за липень 2011 року в розмірі 5996,67 грн.; порушення TOB "ВКП "ЛІТПРОМ" ст.1, п.2 ст.З, ст.4, п.6 ст.8. п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні», пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та ареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 198.1, п. 198.2, п. :98.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу, внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару/послуг у TOB Южспецатоменергомонтаж», TOB «Будівництво ПАН-Україна», TOB «Трубопласт- Україна», "TOB фірма «Ліон»в розмірі 36413, 50 грн., у т.ч. у лютому 2011 року у сумі 1500 грн., у березні у сумі 2450,0 грн., у квітні у сумі 4378, 33 грн., у травні у сумі 3883,33грн., у червні у сумі 4516,67 грн., у липні у сумі 6966, 67 грн., у серпні у сумі 5383,33 грн., у вересні у сумі 7335,17грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі висновків акту від 11.01.2012 року №16/23-104/36986430 відповідачем складено: податкове повідомлення - рішення від 08.02.2012 року №0000212310. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 36 413.50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 926.29 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2011 року між ТОВ «ВКП «Літпром» (Замовник) і ТОВ «Ліон" (Виконавець) укладено договір про надання послуг за № 16. Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту запчастин.

На підставі зазначеного договору № 16 від 01.02.2011 року з ТОВ «Ліон" (Виконавець) позивачем отримано послуги з порізки прокладок та техпластини, штуціровки рукавів, порізки прокладок з мембранного полотна, ремонту підшипників на загальну суму 9000 грн., у тому числі ПДВ - 1500,00 грн., шліфування гумових кілець, штуціровки рукавів, ремонту підшипників на загальну суму 14700 грн., у тому числі ПДВ - 2450,00 грн. що підтверджується відповідними актами приймання-передачі послуг № 424 від 28.02.2011 року та № 505 від 31.03.2011 року.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у ході виконання договору позивач отримав від ТОВ «Ліон» податкові накладні №424 від 28.02.2011 року на загальну суму 9000 грн. ( у т.ч. ПДВ -1500,00 грн.), №505 від 31.03.2011 року на загальну суму 14700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2450,00 грн.), виписані контрагентом на суму вартості послуг, придбаних позивачем за договором №16.

Судовим розглядом встановлено, що розрахунки здійснено у безготівковій формі згідно банківських виписок на загальну суму 23700 грн., у тому числі ПДВ складає 3950,0 грн.

Також судовим розглядом встановлено, що 01.04.2011 року між ТОВ «ВКП «Літпром» (Замовник) і ТОВ «Трубопласт Україна" (Виконавець) укладено договір про надання послуг за № 29, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту запчастин.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що на підставі вищезазначеного договору № 29 від 01.04.2011 року з ТОВ «Трубопласт Україна" (Виконавець) позивачем отримано послуги з шліфування гумових кілець, фіксаторів, штуціровки рукавів, ремонту підшипників, нарізки тормозної стрічки на загальну суму 26270,0 грн., у тому числі ПДВ -4378,33 грн., шліфування гумових, шиберних кілець, шліфування фрикційних накладок, ремонту та відновлення підшипників, нарізки техпластин на загальну суму 23300,0 грн., у тому числі ПДВ -3883,33 грн., шліфування гумових кілець, штуціровки рукавів, ремонту підшипників на загальну суму 27100,0 грн., у тому числі ПДВ -4516,67 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі послуг № 280401 від 28.04.2011 року, № 310502 від 31.05.2011 р. та № 29 від 30.06.2011 року.

У ході виконання договору позивач отримав від ТОВ «Трубопласт Україна" податкові накладні №301 від 28.04.2011 року на загальну суму 26270,0 грн., у тому числі ПДВ -4378,33 грн., №299 від 31.05.2011 року на загальну суму 23300,0 грн., у тому числі ПДВ -3883,33 грн., №261 від 30.06.2011 року на загальну суму 27100,0 грн., у тому числі ПДВ -4516,67 грн., виписані контрагентом на суму вартості послуг, придбаних позивачем за договором №29.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що розрахунки здійснено у безготівковій формі згідно банківських виписок.

Судовим розглядом встановлено, що 04.07.2011 року між ТОВ «ВКП «Літпром» (Замовник) і ТОВ «Южспецатоменергомонтаж" (Виконавець) укладено договір про надання послуг за № 040701, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту запчастин.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на підставі договору № 040701 від 01.07.2011 року з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж" (Виконавець) позивачем отримано послуги з шліфування гумових кілець, штуціровки рукавів, ремонту підшипників на загальну суму 32300,00 грн., у тому числі ПДВ -5383,33 грн., шліфування гумово-технічних виробів, штуціровки рукавів, нарізки техпластин на загальну суму 32300,0 грн., у тому числі ПДВ -5383,33 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі послуг № 0000095 від 28.07.2011 року, № 3108003 від 31.08.2011 р.

У ході виконання договору позивач отримав від ТОВ «Южспецатоменергомонтаж" податкові накладні №279 від 28.07.2011 року на загальну суму 41800,0 грн., у тому числі ПДВ -6966,67 грн., №332 від 31.08.2011 року на загальну суму 32300,0 грн., у тому числі ПДВ -5383,33 грн., виписані контрагентом на суму вартості послуг, придбаних позивачем за договором №040701.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що розрахунки здійснено у безготівковій формі згідно банківських виписок.

Судовим розглядом встановлено, що 01.09.2011 року між ТОВ «ВКП «Літпром» (Замовник) і ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг за № 01/9, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з ремонту запчастин.

На підставі договору № 01/9 від 01.09.2011 року з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (Виконавець) позивачем отримано послуги з шліфування гумово-технічних виробів, штуціровки рукавів, нарізки техпластин, ремонту та відновлення підшипників на загальну суму 44011,0 грн., у тому числі ПДВ -7335,17 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі послуг № 61 від 28.09.2011 року.

Судовим розглядом встановлено, що 29.09.2011 року між ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (Новий кредитор), ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(Первісний кредитор) ТОВ «ВКП «Літпром» (Боржник) укладено договір відступлення прав вимоги № 040701, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором про надання послуг № 01/9 від 01.09.2011 року, укладеним між Первісним кредитором і Боржникм.

У ході виконання зазначеного договору, позивач отримав від ТОВ «Будівництво Пан-Україна» податкову накладну №278 від 28.09.2011 року на загальну суму 44011,00 грн., у тому числі ПДВ -7335,17 грн., виписану контрагентом на суму вартості послуг, придбаних позивачем за договором №01/09, розрахунки здійснено у безготівковій формі згідно банківських виписок.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході розгляду справи жодні зауваження чи претензії до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентами до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами, фактичного понесення витрат у спірних правовідносинах ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентами підтверджується також фактом подальшого використання придбаних позивачем послуг власній господарській діяльності.

З акту перевірки від 11.01.2012 року №16/23-104/36986430 вбачається, що підтсваою для відображення порушення позивачем податкового законодавства є судження податкового органу, де на обліку знаходиться контрагенти позивача про нікчемність правочинів, котрі були укладені згаданим суб'єктом господарювання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208,250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Фактично матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціїї стовно того, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 р., по справі №2а-12304/11/2070 за у справі за позовом ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» до Харківської ОДПІ про скасування наказу, дій неправомірними, скасовано наказ від 05.08.2011 р. №779 Харківської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Южспецатоменергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011 року, визнано неправомірними дії Харківської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Южспецатоменергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011 р. Постановою Харківського окружног7о адміністративного суду від 27.11.2011 року по справі №2а-12391/11/2070 за позовом TOB «Трубопласт Україна»до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування наказу, визнання дій неправомірними, скасовано наказ від 08.08.2011 р. №1866 ДПІ у Київському районі м. Харкова про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки TOB «Трубопласт Україна», визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки TOB «Трубопласт Україна» з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 31.05.2011.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на момент проведення перевірки позивача, висновки актів перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»і TOB «Трубопласт Україна», на які посилається контролюючий орган, як на підставу для викладення висновків в акті від 11.01.2012 року №16/23-104/36986430, визнані неправомірними за судовими рішеннями, які набули законної сили.

Судовим розглядом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. по справі № 2а-2386/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.