Ухвала суду № 27383860, 02.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 р. Справа № 147720/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довгої О.І.,

судді Савицької Н.В.,

судді Олендера І.Я.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а-4911/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Громадянин ОСОБА_1 (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки та щодо відображення акту про неможливість проведення зустрічної звірки в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено вимог чинного законодавства при проведенні звірки, відсутністю передбачених законом підстав для її проведення та порушенням встановленого порядку відображення результатів перевірок. Крім цього, позивач зазначає, що на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, інформацію про який було внесено відповідачем АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в підприємства виникли розбіжності по податковому кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК Київбудмонтаж». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо відображення акту від 20.04.2012 року № 961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за квітень, серпень, вересень 2011 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Польща Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 р. зазначено, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституційний Суд України розтлумачив, що цю частину необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.

Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Колегія суддів вважає правомірними доводи позивача, що відповідач своїми неправомірними діями в процесі проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК Київбудмонтаж» порушив законні права та інтереси Позивача, який за період, що провірявся, являвся засновником та директором ТзОВ «БК Київбудмонтаж» та може нести адміністративну відповідальність за наслідками проведеної звірки за порушення порядку ведення податкового обліку.

Таким чином, позивачем вибрано законний спосіб захисту порушеного права, який не суперечить інтересам інших осіб та не підміняє собою інших способів судового захисту прав платника податку, в даному випадку - ТзОВ «БК Київбудмонтаж», яке на момент вчинення оскаржуваних дій було припинено як юридична особа. Інше розуміння призвело б до порушення конституційної норми про поширення юрисдикції суду на всі правовідносини.

Згідно наявного в матеріалах справи акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за квітень, серпень, вересень 2011 року від 03.10.2011р. № 12629/10/23-411 відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за квітень, серпень, вересень 2011 року.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232 (далі - Порядок №1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Колегія суддів не бере до уваги посилання Відповідача в апеляційній скарзі на запит про надання інформації та її документального підтвердження від 03.10.2011р. № 12629/10/23-411, який стосується господарських операцій ТзОВ «БК Київбудмонтаж» з ТзОВ «Ідея Декор», який враховуючи дату скерування, а також охоплення ним лише фінансово-господарських взаємовідносин з одним контрагентом, а не всієї фінансово-господарської діяльності ТзОВ «БК Київбудмонтаж», охопленої актом від 20.04.2012 року № 961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки, не може бути належним доказом по справі на підтвердження правомірності дій Відповідача.

Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що у відповідача були відсутні підстави для проведення зустрічної звірки.

Як вбачається з п.п. 7, 8, 9 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Згідно п. 6.1 Наказу ДПА України від 22.04.11 №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» направлення запитів на проведення зустрічних звірок, їх автоматизований облік, зберігання та опрацювання, а також направлення відповідей на такі запити здійснюється за допомогою ІС "Зустрічні звірки".

Крім цього, складений відповідачем Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст. 72 Податкового кодексу України.

Оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Порядок реалізації матеріалів зустрічних звірок передбачено, наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

В свою чергу наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 (із змінами і доповненнями) «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не передбачено внесення до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації про неможливість проведення зустрічної звірки.

Проте, як встановлено судом, відповідачем було складено акт від 20.04.2012 року № 961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за квітень, серпень, вересень 2011 року та відображено його висновки в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведена правомірність проведення звірки та оформлення і скерування її результатів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195,196, п.1 ч.1 ст.199, п. 1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2-а-4911/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Олендер І.Я.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2012р.