Ухвала суду № 27357615, 25.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 125009/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2012 року управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі звернулося до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 у розмірі 14500,68 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач у порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року позов задоволено. Зобов»язано стягнути з державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів» в користь управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 14500,68 грн. за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов»язаний сплатити Пенсійному фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, тобто у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державне підприємство «Тернопільський завод продтоварів», яке покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та залишити позовну заяву без розгляду.

Як на доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час провадження у справі про банкрутство не повинні допускатись випадки індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Відтак, у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Тернопільський завод продтоварів» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 17.11.1997 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 00374580 та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №2135/1.5 від 10.05.2012 (а.с.6) ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.04.2003 у справі №10/Б-261 було порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Тернопільський завод продтоварів» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Громадянам, які працювали у відповідача, відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було призначено пільгові пенсії, фактичні витрати з виплати і доставки яких за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 становлять 14500,68 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які були направлені позивачем на адресу відповідача та отримані останнім, та розрахунком заборгованості.

Відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст.1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно розрахунків заборгованості до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 сума заборгованості ДП «Тернопільський завод продтоварів» перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі становить 14500,68 гривні, що підтверджується матеріалами справи.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, згідно із Законом «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Інструкції, несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою). У відповідності з вимогами ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 (які відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України є об'єктом оподаткування) настав у відповідача після 22 квітня 2003 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з посиланням на правову позицію Вищого господарського суду України згідно рекомендації від 04.06.2004 року №04-5/1193, оскільки вона передувала прийняттю Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що на відповідача слід покласти обов»язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.160, ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206,212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року у справі 2а-1970/2204/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: В.П. Сапіга

І.О. Яворський