Рішення № 27379547, 18.10.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

18.10.2012

Дело № 2704/6502/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

18 жовтня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого: судді -Семенуха Т.Б.

при секретарі - Філімоновій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання розписки безгрошовою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з вимогами до ОСОБА_2, просить суд визнати розписку, видану ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 про отримання грошової суми в розмірі 79000 доларів США безгрошовою. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26.05.2010р. з ОСОБА_4 на користь позивача були стягнуті гроші в розмірі 571500,39 грн. Рішення набрало законної сили 08.06.2010р. Позивач копію рішення не отримував. В 2011р. відповідач повідомила, що рішенням суду йому відмовлено в задоволенні позову про стягнення з неї грошових коштів, однак вона добровільно погодилась сплатити йому 79000 доларів США та попросила написати позивача розписку про отримання ним грошей. Позивач повірив відповідачу та написав розписку про отримання грошових коштів від відповідача в розмірі 79000 доларів США, та гроші не отримав оскільки у відповідача вказаних грошей не опинилось, однак вона пообіцяла, що розрахується після того, як продасть квартиру чоловіка. В травні 2012р. позивач виявив пропажу розписки. В телефонному режимі відповідач зізналась, що розписка у неї та цю розписку позивач сам їй віддав. Позивач не пам'ятає при яких обставинах віддавав відповідачу розписку, оскільки ніяких грошей від неї не отримував.

У судовому засіданні позивач, який також діяв як представник третьої особи позовні вимоги підтримав та пояснив, що він дійсно писав розписку, однак робив це для цивільної справи про розділ майна між відповідачкою та її чоловіком, однак фактично гроші не отримував. Відповідач запевнила його, що після рішення суду вона поверне йому гроші, однак цього не зробила, чим обманула. Крім того, позивач вказував, що у судовому засіданні у якості свідка він стосовно повернення грошів давав неправдиві показання.

Відповідач в судому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона віддала позивачу 43000 доларі США, а не 79000 доларів США, як стверджує відповідач, які були стягнуті з неї рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 26.05.2010р. на підтвердження чого позивач надав їй розписку, крім того, відповідач пояснила, що ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка по цивільній справі № 2-4204/11, де пояснив, що дійсно він від відповідача отримав 43000 доларів США.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 26.05.2010р. рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26.05.2010р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуті гроші 571500,39 грн. Згідно розписки від 15.09.2011р., ОСОБА_2, згідно рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 26.05.2010р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, сплатила ОСОБА_1 суму в розмірі 43000 доларів США.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, жодних доказів, окрім пояснень позивача в підтвердження того, що кошти на підставі розписки від 15.09.2011 року не передавались, суду представлені не були. Крім того, в судовому засіданні в присутності сторін був прослуханий запис судового засідання від 14.05.2012р. по справі № 2-4204/11, де ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка та пояснив, що відповідачка ОСОБА_2 повернула йому борг у повному розмірі, розписку про повернення боргу писав саме він.

Суд вважає вказані пояснення достовірними, оскільки ОСОБА_1 був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та прийняв присягу свідка.

Ті обставини, на яки посилається позивач, а саме, що у відповідачці не було грошей у такій кількості та те, що він як громадянин Росії не мав би можливості вивезти таку велику суму коштів суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають правового значення для справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача безпідставні, а тому в їх задоволенні повинно бути відмовлено.

На підставі ст. 203, 215, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про визнання розписки безгрошовою відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя-підпис

Корпія вірна

Суддя Нахімовського райсуду

м. Севастополя Т.Б.Семенуха