Рішення № 27377635, 02.11.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/2306/2012 Справа № 2020/7965/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого -судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Люленко Т.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Бакалкіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про застосування наслідків недійсності нікчемної угоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором, в якому вказує, що відповідно до укладеного кредитного договору № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 88272,38 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % річних з кінцевим терміном повернення 30.01.2015 року включно, на наступні цілі: 59300,00 грн. - на придбання автомобіля, 3024,30 грн. -на оплату перших страхових платежів, 34 грн. -на оплату за реєстрацію Предмета застави в Державному реєстрі, 4744,00 грн. -на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту, 21170,10 грн. - на сплату страхових платежів на весь термін дії кредитного договору. Погашення заборгованості за цим кредитом здійснюється в наступному порядку: Позичальник повинен в період з "01" по "05" числа кожного місяця надавати Банку кошти в розмірі зазначеному в договорі (щомісячний платіж).

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитно-заставним договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»у Комінтернівському районі міста Харкова укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

У порушення норм закону та умов кредитно-заставного договору № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_3 зобов'язання за кредитно-заставним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 11.06.2012 року ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 57983,01 грн., яка складається з наступного:

27853,36 грн. заборгованість за кредитом;

10937,95 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом;

7381,22 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом;

8811,29 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

250,00 грн. - штраф (фіксована частина);

2749,19 грн. - штраф (процентна складова).

Загальна сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті за кредитно-заставним договором загалом станом на 11.06.2012 року складає 57983,01 грн., з яких 57783,01 грн. позивач просить стягнути з ОСОБА_3, та 200,00 грн. солідарно з ОСОБА_3 і ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова та судові витрати.

25.09.2012 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про застосування наслідків недійсності нікчемної угоди в якій просить встановити нікчемність угоди і застосувати реституцію, зобов'язавши відповідача повернути йому всі грошові кошти, сплачені ним з метою виконання угоди в сумі 20407,18 грн. В обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що перед укладенням кредитно-заставного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»не проінформував ОСОБА_3 про кредитора, про умови кредитування, форми забезпечення кредиту, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість, строк, на який видається кредиту, варіанти повернення кредиту, податковий режим, чим порушив вимоги ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", а тому підприємницька діяльність банку має ознаки агресивної та нечесної, що також суперечить положенням ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів". Відповідно до п. 6 ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", правочин, вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. А оскільки недійсність правочину встановлена законом, то відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, кредитно-заставний договір є нікчемним. Тому відповідно до ст. 216 ЦК України, наступають наслідки вчинення нікчемного правочину, а саме обов'язок сторін повернути отримане за договором.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував, зазначивши що при укладенні кредитно-заставного договору не були порушенні права ОСОБА_3 як споживача, оскільки перед укладенням договору до його відома доведені усі істотні умови договору, порядок видачі та погашення кредиту, можливість дострокового погашення кредиту, форми кредитування, тип відсоткової ставки, загальну вартість кредиту, відповідальність сторін та інша необхідна інформація, про що свідчить анкета-заява ОСОБА_3, яку останній підписав власноруч. Крім того, вся необхідна інформація, зокрема і про загальну вартість кредиту міститься на сторінках кредитно-заставного договору та додатків до нього. Представник позивача вважає безпідставними посилання ОСОБА_3 про те, що нібито банк ввів його в оману через не надання повної інформації перед укладенням договору. Також вважав необґрунтованими твердження ОСОБА_3 про порушення ПриватБанком ЗУ "Про захист прав споживачів" та ведення нечесної і агресивної підприємницької діяльності.

Крім того, пояснив, що відповідно до п.п. 6.3.1 кредитно-заставного договору, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, зокрема в разі збільшення курсу Долару США порівняно до Гривні, а тому дії ПАТ КБ «ПриватБанк»по підняттю відсоткової ставки є правомірними, оскільки вчинені відповідно до умов кредитного договору, до законодавства, що діяло на той час, та до вступу в дію Закону України від 12.12.2008 року № 661 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Також, зазначив, що ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України, взяті на себе зобов'язання зі сплати кредиту, процентів за кредитом та інших платежів з серпня 2009 року належним чином не виконував та не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитом 05.05.2010 року ОСОБА_3 добровільно передав в заклад предмет застави, автомобіль ВАЗ 21121, державний номер НОМЕР_1, який був реалізований 29.07.2010 року за 61500,00 грн., однак передача автомобіля в заклад не припиняє дії кредитно-заставного договору, не звільняє від обов'язку виконання зобов'язань та від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань як до так і після передачі в заклад предмета застави.

Від представника відповідача ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, який проти позову не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, зустрічний позов підтримав в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечував, зазначивши, що перед укладенням кредитно-заставного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»не проінформував ОСОБА_3 про кредитора, про умови кредитування, форми забезпечення кредиту, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість, строк, на який видається кредиту, варіанти повернення кредиту, податковий режим, чим порушив вимоги ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", а тому підприємницька діяльність банку має ознаки агресивної та нечесної, що також суперечить положенням ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів". Відповідно до п. 6 ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", правочин, вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. А оскільки недійсність правочину встановлена законом, то відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, кредитно-заставний договір є нікчемним. Тому відповідно до ст. 216 ЦК України, наступають наслідки вчинення нікчемного правочину, а саме обов'язок сторін повернути отримане за договором. Крім того, вказав, що банком в односторонньому порядку не правомірно збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти на відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір DN81AR17670210 від 01.02.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 01.02.2008 року отримав кредит в розмірі 67102,30 грн. на наступні цілі: 59300,00 грн. -на купівлю автомобіля; 34,00 грн. -для сплати за реєстрацію предмету застави в державному реєстрі; 3024,30 грн. -на оплату перших страхових платежів за договором особистого страхування та страхування ТЗ на перший рік дії кредиту; 4744,00 грн. -винагорода за надання фінансового інструменту; а також ОСОБА_3 -відкрита кредитна лінія на сплату страхових платежів в розмірі 21170,10 грн.; зі сплатою 9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 30.01.2015 року включно.

Зазначений кредитно-заставний договір був укладений між ОСОБА_3 з однієї сторони та ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 7425 від 06.07.2007 року з іншої.

Перед укладенням кредитно-заставного договору ОСОБА_3 був проінформований про всі істотні умови договору, форми забезпечення кредиту, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість, строк, на який видається кредиту, порядок видачі та погашення кредиту, можливість дострокового погашення кредиту, форми кредитування, загальну вартість кредиту, відповідальність сторін та інша необхідна інформація, про що свідчить анкета-заява ОСОБА_3, яку останній підписав власноруч і засвідчив факт повідомлення вказаної інформації та свою згоду на укладення договору. Інформація про загальну вартість кредиту також міститься на сторінках кредитно-заставного договору та додатків до нього.

Відповідно до п.п. 6.2.2., 6.2.3., 6.2.4. кредитно-заставного договору DN81AR17670210 від 01.02.2008 року позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом, сплатити банку винагороди, погасити іншу заборгованість, погасити кредит, в сумах і в строки передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3.1 кредитно-заставного договору, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, зокрема в разі збільшення курсу Долару США порівняно до Гривні більше чим на 10 %, в порівнянні з курсом Долару США до Гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору. Тому в зв'язку із виникненням саме такої ситуації ПАТ КБ «ПриватБанк»було прийнято відповідне рішення та видано наказ Голови Правління ПАТ КБ «ПриваБанк»№ КТ-БТ-СП-2009-1/1 від 05.01.2009 року про підняття відсоткової ставки за кредитно-заставним договором № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року з 9 % до 21 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Про зміну відсоткової ставки за користування кредитом ОСОБА_3 повідомлявся шляхом направлення відповідного повідомлення. Зазначені обставини підтверджуються копією вказаного наказу Голови правління ПриватБанку, копією повідомлення від 05.01.2009 року та копією поштового реєстру № 1103avt від 08.01.2009 року з відміткою поштамту про прийняття 08.01.2009 року.

Тому суд приходить до висновку, що дії ПАТ КБ «ПриватБанк»по підняттю відсоткової ставки є правомірними, оскільки вчинені відповідно до умов кредитного договору, до законодавства, що діяло на той час, та до вступу в дію Закону України від 12.12.2008 року № 661 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Враховуючи Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 -2010 роки) Верховного суду України, відповідно до частин 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК, і оскільки відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем до серпня 2009 року умови кредитно-заставного договору № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року виконувались належним чином, тобто щомісячні платежі сплачувались за новою підвищеною відсотковою ставкою, а отже, пропозицію і зміну умов договору слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, оскільки про це свідчать фактичні дії боржника.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитно-заставним договором DN81AR17670210 від 01.02.2008 року ОСОБА_3 передав в заставу належний йому на праві приватної власності автомобіль: ВАЗ 21121, 2008 року випуску, кузов: НОМЕР_2, державний номер: НОМЕР_1.

Сплата вартості автомобіля за договором здійснювалась за рахунок кредитних коштів, наданих ПАТ КБ «ПриватБанк»про, що свідчить копія довідки МРЕВ-1 м. Харкова № 53/1-642 від 01.02.2008 року, копія рахунку-фактури № 3-ФО від 01.02.2008 року.

ОСОБА_3 в порушення умов кредитно-заставного договору № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року та ст.ст. 526, 530 ЦК України, взяті на себе зобов'язання зі сплати кредиту, процентів за кредитом та інших платежів з серпня 2009 року належним чином не виконував та не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість.

В рахунок погашення заборгованості за кредитом 05.05.2010 року ОСОБА_3 добровільно передав в заклад предмет застави - автомобіль ВАЗ 21121, 2008 року випуску, кузов: НОМЕР_2, державний номер: НОМЕР_1, що підтверджується копією акту прийняття в заклад автомобіля від 05.05.2010 року та копією довіреності, виданої ОСОБА_3 на продаж автомобіля 06.05.2010 року.29.07.2010 року автомобіль був реалізований за 61500,00 грн., вся отримана від продажу предмета застави сума була перерахована на наступні цілі: на відшкодування збитків банку, понесених в ході реалізації предмета застави -665,85 грн.; решта - на погашення заборгованості за кредитно-заставним договором, що підтверджується меморіальними ордерами.

Відповідно до п.п. 14.2, 14.3 кредитно-заставного договору, у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 6.2.2., 6.2.3., 6.2.4., щодо сплати винагород, процентів, повернення основної суми кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) грн. за кожен день прострочки.

Згідно з п.п. 14.9. кредитно-заставного договору, при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за Договором понад 30 днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми невиконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сторони в п.п. 14.10. та 14.11. кредитно-заставного договору дійшли згоди про те, що нарахування неустойки за Договором здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконане відповідною стороною. Також сторони домовились, що строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки становить 5 (п'ять) років.

Отже, строк виконання зобов'язань за кредитним договором ще не настав, договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань, сторони домовились про збільшення строку позовної давності, а тому нарахована неустойка у вигляді пені підлягає сплаті в повному розмірі за весь строк прострочення, підстави застосування строків позовної давності відсутні.

Крім того, згідно з статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, після переривання перебіг позовної давності починається заново, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, своїми діями щодо передачі заставного автомобіля в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 визнав свій обов'язок сплатити неустойку у вигляді пені, та частково сплатив її 29.07.2010 року, а тому жодних правових підстав застосовувати строки позовної давності не має.

Пунктом 15.1. кредитного договору встановлений строк дії договору, а саме: договір діє в об'ємі виданих позичальнику коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Тому передача автомобіля в заклад не припиняє дії кредитно-заставного договору, не звільняє від обов'язку виконання зобов'язань та від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань як до так і після передачі в заклад предмета застави, ОСОБА_3 зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, сплачувати щомісячні платежі.

За змістом ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає зокрема: будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 не довів факт ведення нечесної підприємницької діяльності ПАТ КБ "ПриватБанк" та порушення вимог ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки не надав жодного доказу чи обґрунтування стосовно введення його в оману при укладенні кредитно-заставного договору, або ж примусу, докучання або іншого впливу на його волю. Навпаки обставини справи, зокрема факт часткової сплати кредиту, добровільного передання автомобіля в заклад банку, свідчать про протилежне, про вільне волевиявлення ОСОБА_3 та про його добровільний намір укласти кредитно-заставний договір.

В результаті невиконання кредитно-заставного договору № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року станом на 11.06.2012 року ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 57983,01 грн., яка складається з наступного: 27853,36 грн. заборгованість за кредитом; 10937,95 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 7381,22 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 8811,29 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2749,19 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитно-заставним договором № DN81AR17670210 від 01.02.2008 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі міста Харкова укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитно-заставним договором належним чином не виконує, суд знаходить позовні вимоги Банку про стягнення з нього боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог до ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту договору поруки, укладеного 22.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та Філією ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»у Комінтернівському районі міста Харкова»розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою, зазначеною в Додатку № 1 до договору поруки, а саме: 200.00 грн..

Отже, ОСОБА_3, 01.02.2008 року отримав кредит у розмірі 67102,30 грн., але суму кредиту, передбаченого договором не повернув та не сплатив відсотки у встановлений договором строк.

ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС»у Комінтернівському районі міста Харкова», як поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

З урахуванням вищевикладеного та вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Таким чином позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»є обґрунтованими, не суперечать закону та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 259, 264, 530, 536, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором у розмірі 57783 (п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 01 коп..

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, пр.. Московський, 96-А на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 (двісті) гривень 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 83 коп.

В задоволені позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. А. Курганникова