Ухвала суду № 27375382, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-25444/10

К-25444/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі № 2-а-10729/08 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Мартинівський спиртовий завод»

до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Жмеринської ОДПІ щодо невідшкодування бюджетної заборгованості ДП «Мартинівський спиртовий завод», стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Мартинівський спиртовий завод»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 113336,88 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень, квітень 2008 року у сумах 45127,99 грн. та 68208,89 грн. відповідно підтверджено контролюючим органом за результатами документальної невиїзної перевірки, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання цієї суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права .

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що сума бюджетного відшкодування, з приводу якої виник спір, є залишковою від сум, задекларованих ДП «Мартинівський спиртовий завод» за березень, квітень 2008 року (із бюджетного відшкодування ПДВ в загальній сумі 480685,00 грн., задекларованих позивачем за січень, лютий, жовтень, листопад, грудень 2007 року, лютий, березень, квітень, травень, червень 2008 року, 367349,00 грн. відшкодовано за висновком податкового органу в ході в ході розгляду справи судом).

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України 28.12.2007 р. № 107-VI).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Жмеринською ОДПІ проведено невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2008 року ДП «Мартинівський спиртовий завод», за результатами якої складено акт від 12.08.2008 № 16/23/05459128. За висновками контролюючого органу, викладеними в цьому акті, заявлена сума бюджетного відшкодування зменшена на 37100,00 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2008. В судовому процесі встановлено, що зазначена сума не входить до спірної суми бюджетного відшкодування. Як на підставу ненадання висновку про відшкодування ПДВ за березень, квітень 2008 року в загальній сумі 113336,88 грн., ДПІ посилається на неотримання матеріалів зустрічних перевірок постачальників у ланцюгу поставок товарів до позивача.

Цю обставину суди попередніх інстанцій правомірно визнали такою, що не має правового значення, доводи відповідача такими, що не ґрунтується на вищенаведених нормам Закону № 168/97-ВР, а відмову в наданні висновку про відшкодування спірної суми ПДВ, - що порушують право позивача як платника податку на додану вартість, надане йому цим Законом.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована. Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак