Ухвала суду № 27375219, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-25175/10

К-25175/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі № 2а-46756/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Гейм-Сервіс»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивач надавав послуги з грального бізнесу на 10-ти гральних автоматах, які не переведені у фіскальний режим, що є порушенням норм пунктів 1 та 2 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано рішення Карлівської МДПІ від 05.06.2009 № 0001352303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00 грн. При цьому апеляційний суд виходив з того, що гральні автомати не можуть бути реєстраторами розрахункових операцій у розумінні Закону № 265/95-ВР, а в позивач поряд з гральними автоматами використовував зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (РРО) марки «MINI-600/02 ME», що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення норм Закону № 265/95-ВР.

У касаційній скарзі Карлівська МДПІ просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм Закону № 265/95-ВР та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - зали гральних автоматів, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, смт. Градизьк, вул. Київська, 45/15. За результатами перевірки складено акт від 07.05.2009 № 0131/16/12/23/35539017 про порушення суб'єктом господарювання пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР), яке полягало у здійсненні розрахунків за надані послуги у сфері грального бізнесу без проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (розрахунки проводилися через гральні автомати, що не обладнані фіскальною пам'яттю).

За наслідками перевірки прийнято рішення від 05.06.2009 № 0001352303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00 грн.

Статтею 17 Закону України № 265/95-ВР встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО (обладнані фіскальною пам'яттю).

У зв'язку з цим з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265/95-ВР.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 01.07.2008. Будь-яких доводів на обґрунтування об'єктивних перешкод виконати вимогу пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР з 01.07.2008 до дати проведення перевірки (07.05.2009) позивач не наводить.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пунктів 1 та 2 ст. 3 цього Закону, не відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм, оскільки після включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал»суб`єкт господарювання зобов`язаний перевести гральні автомати, що використовувались ним, у режим роботи з фіскальною пам'яттю, а у випадку технічної несумісності таких змін в роботі грального автомату, використовувати при наданні послуг з грального бізнесу гральні автомати, які оснащені фіскальною функцією.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував наведені норми, визнавши правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00 грн.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак